жінка в мистецтві


Нещодавно у київському Центрі візуальної культури відбувся хепенінг Валентини Петрової під назвою «Стильна та вишукана вечеря зі зразками кращих елітних ресторацій світу із розкішним сервіруванням за доступною ціною». Хепенінг як вид сучасного мистецтва означає дію,…

Їжте тіло моє

На правій руці британського документаліста Марка Казінса витатуювано: «Forough» – на честь іранської режисерки Форуг Фаррухзад. Там само – супрематичний хрест Малевича. На лівій руці – імена Ле Корбюзьє та Ейзенштейна. У фільмографії Казінса є…

Марк Казінс: «Ми ніколи не поховаємо останнього ханжу, але це приємно уявляти»

Що таке божевілля? Чому вважалося, що у жінок більш вразлива психіка, ніж у чоловіків? Жінки і справді більш схильні до божевілля? Чи їх хтось “робить” божевільними? А, може, це вони “роблять” себе божевільними самі? Якщо…

Поранена діва: жіноче божевілля й геніальність

Алиса Олева – художница, которая работает в жанре психогеографических и аудиопрогулок. Она использует методы партисипативного искусства, перформанса, практикует одиночную или совместную прогулку как один из простейших и доступных способов взаимодействия и участия людей в исследовании…

Алиса Олева: “То, что я делаю, называется партисипация”

Цей текст написано з приводу нещодавньої польсько-української феміністичної виставки «Що у мені є від жінки?» (кураторка Оксана Брюховецька). Однак він базується і на моїх попередніх дослідженнях феміністичної традиції у гуманітарній теорії та мистецтві загалом. Феміністична…

Битва за смисли: як жіноче мистецтво змінює світ

В сучасній масовій культурі, напевно, немає якогось більш семантично універсального знаку, ніж оголене жіноче тіло. Ним ілюструють усе – від обкладинки нового бестселлера до журнальної реклами парфумів, кави, чи навіть сантехніки. Це табула раса, порожня…

Чому селфі – це корисно?

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід

Олександр Михайлович Покровський народився 1868 року в далекій Симбірській губернії. Доля привела його спочатку до Санкт-Петербурга, потім – до Києва, де він закінчив університет по кафедрі ботаніки; далі – до Парижа, де змінив спеціальність на…

Бідний Мася, або український модернізм на прикладі однієї долі

21 листопада у Театрі Польському у Вроцлаві відбулася прем’єра вистави «Смерть і Діва» за мотивами твору нобелівської лауреатки Ельфріде Єлінек. Завершення вистави зустріли оваціями, а критики доволі тепло оцінили побачене того вечора на сцені. Та…

«Смерть і Діва»: як театральна прем’єра анонсувала нову політичну реальність у Польщі

З 19 листопада по 21 грудня у Центрі візуальної культури в Києві відбуватиметься польсько-українська феміністична виставка «Що в мені є від жінки?». Зузанна Янін – одна з учасниць виставки, живе і працює у Варшаві та…

Зузанна Янін: право на задоволення

Представляти Олену Галету можна по-різному. Скажімо, можна згадати бодай частину її здобутків: понад 20 (спів)упорядкованих видань і низка започаткованих проектів у львівському Центрі гуманітарних досліджень (який вона певний час очолювала), десятки наукових стипендій, конференцій і…

Олена Галета: Потрібна інтелектуальна відвага вийти за звичні рамки

Хорватську письменницю і журналістку Славенку Дракуліч цілком можна назвати антропологинею комунізму. Вона досліджує радянську ментальність – чи то документування жіночого досвіду соціалістичного побуту («Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»), чи тваринні алегорії («Екскурсія Музеєм…

Славенка Дракуліч: «Між свободою і безпекою люди вибирають останнє»


спецтеми: