європейський досвід


ІРИНА КОСТИШИНА протягом року спостерігала за навчальною системою в мистецьких закладах Польщі й тепер намагається зрозуміти, чи можлива така освітня модель в Україні.

Мистецька освіта: бути чи вдавати?

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела британскую трагикомедию «Горит, горит, горит» и размышляет о том, что у нее общего с произведением Керуака, и почему все зрительские симпатии Одесского кинофестиваля достались именно ей.

Гори, гори ясно

ОКСАНА БУЛГАКОВА рассказывает о том, как менялась телесная выразительность немого кино, почему физическое уродство временами считалось эротичным, и что общего у Довженко и немецких экспрессионистов.

Оксана Булгакова: «Женское лицо и тело в советском кино»

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Юркі Вайнонен: «Ти не можеш вилікуватися від минулого, якщо носиш провину в собі»

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»

Письменниця розповідає про подружні зради в Америці та Франції, новітні батьківські параної та вплив аристократичного походження на грудне вигодовування.

Памела Дракерман: «Усі експерти з дитячого виховання були жахливими батьками»

Чому ненависть до власної зовнішності дає ілюзію контролю над своїм життям, і як індустрія краси змушує нас постійно боротися з соромом – про це пише Ніколь Шнекенберг у книзі «Фальшиві тіла, справжні ми».

Образ тіла, сором і шлях до зцілення

Художниця з Північної Ірландії про те, чому не варто пропагувати «духовність» через культуру.

Шила Колкло: «Київ – це така собі радянська Європа»