європейський досвід


Автор фільму «21 х Нью-Йорк» ПЬОТР СТАСІК – про те, як знімати місто, самотність і секс на пляжі.

Пьотр Стасік: «Режисери люблять метро, бо там темно, таємничо й позачасово»

Режиссер фильма «Поль приходит из-за моря» – о том, почему документалисту не стоит забывать о собственной власти, но и не стоит стыдиться своих привилегий.

Якоб Пройсс: «Если я что-то делаю, то до конца»

Крізь призму однієї мистецької акції ЛІЯ ДОСТЛЄВА розповідає про ставлення до біженців у Польщі та необхідність емпатії.

Рятувальний жилет

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

Безборонні території. Сприйняття сучасної української літератури німецькомовною публікою

ІРИНА КОСТИШИНА протягом року спостерігала за навчальною системою в мистецьких закладах Польщі й тепер намагається зрозуміти, чи можлива така освітня модель в Україні.

Мистецька освіта: бути чи вдавати?

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела британскую трагикомедию «Горит, горит, горит» и размышляет о том, что у нее общего с произведением Керуака, и почему все зрительские симпатии Одесского кинофестиваля достались именно ей.

Гори, гори ясно

ОКСАНА БУЛГАКОВА рассказывает о том, как менялась телесная выразительность немого кино, почему физическое уродство временами считалось эротичным, и что общего у Довженко и немецких экспрессионистов.

Оксана Булгакова: «Женское лицо и тело в советском кино»

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Юркі Вайнонен: «Ти не можеш вилікуватися від минулого, якщо носиш провину в собі»

спецтеми: