візуальне мистецтво


Здесь слишком много перца, но при этом все очень мило… Сергей Ануфриев, застольная шутка   Работы «Перцев» (Олег Перец Петренко и Людмила (Мила) Скрипкина) обычно связывают с поздним, одесским «изводом» т. н. московского концептуализма или смутно…

“Перцы”: эстетика продолжения

  Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS CREATIVE GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються у світі колекціонування й реклами. Спецтему продовжує текст Галини Глеби про плідну взаємодію реклами й мистецтва й про…

Реклама й мистецтво: з розрахунку чи любові?

Олег Кулик — один из наиболее известных художников-акционистов 1990-х не только на постсоветском пространстве, но и в мировой художественной среде. Самой громкой акцией автора стал «Бешеный пес, или Последнее табу, охраняемое одиноким Цербером» (1994) возле…

Олег Кулик: «Я все время размышлял, в какой же счастливой стране мы живем: нечего делать, негде побороться за счастье»

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються у світі колекціонування й реклами. Спецтему продовжує текст Анастасії Платонової про стратегії поповнення колекцій європейських музеїв і як змінюються практики розширення…

Практики музейного колекціонування

Добігає кінця виставка “Швидкорозчинний час“, яка стала результатом роботи переможців відкритого конкурсу ідей мистецьких проектів, що відбувся в Мистецькому арсеналі восени 2017 року. У колективному експериментальному проекті в центрі уваги опинилася соціально-культурна трансформація міст у…

Дніпропетровськ дев’яностих: гудок стабільності на зламі часів

Кожна спроба розібратися з минулим – це біль. Глухий біль від подій, які ми ніколи не зможемо пережити знову. Кожен спогад – тінь переживання, яке розчиняється в неминучому сьогоденні та змінюється з часом. Епоха дев’яностих…

Швидкорозчиннi спогади

Виставку «Червона книга: радянське мистецтво Львова 1980–1990-х», яка зараз проходить у рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre, слід віднести до перформативного кураторства, адже її можна сприймати не тільки як дослідження, а і як художню практику. Виставка містить…

«Постсувенір» — це копія з копії, яка в сьогоднішніх реаліях важить більше, ніж оригінал

«Книжковий Арсенал» вже давно став однією з головних культурних подій Києва. Частина відвідувачів приходить на фестиваль навіть не заради видавничих новинок, а для того, щоби поринути в інтелектуальну й мистецьку атмосферу, відвідати лекції, читання та…

Павло Гудімов: “Ми не можемо весь час говорити про майбутнє та минуле, потрібна мова сьогодення”

На небі тільки й розмов, що про море, а в українському фейсбуці – про міжнародний мистецький фестиваль Porto Franko, що відбувся 13-17 червня в Івано-Франківську. Останніми роками децентралізація культури в країні починає пускати паростки у вигляді…

Хто пояснить, що це було?

Прустівська сага про пошуки часу – це книга-мікрокосм, книга-всесвіт. Легко можу собі уявити, як можна присвятити все життя роботі з цим текстом, перечитуючи його, розпаковуючи, виокремлюючи нитки інтерпретацій, створюючи діалогічні відповіді до тих численних ідей,…

У пошуках модерної свідомості

Термін «дитячий дискурс» з’явився у вітчизняному мистецтвознавстві у 1990-х роках, його вживали головно для позначення дитячої тематики в роботах київських і одеських художників. На противагу московському концептуалізму (словник якого містить поняття «Колективний дискурс дитинства») українські…

Дитинство й страх: упливи сюрреалізму в творчості українських митців 1990-х років

«Дітям не можна давати свободу творчості. Дітям взагалі не можна довіряти». У державних художніх школах досі зберігся такий підхід. Не дивно, що однією з найбільш дискусійних подій міжрегіонального культурного форуму «СлободаКульт» стала виставка дитячої художньої…

“Ми тут такі заплутані”: кілька думок про діалог Харкова й Ужгорода

спецтеми: