візуальне мистецтво


О художнике АНДРЕЕ КАЗАНДЖИЕ известно мало. Он не принадлежал к художественной династии и не заканчивал профильную художественную школу или институт. Он пришел в украинское искусство в начале 1990-х благодаря Геннадию Подвойскому и Александру Ройтбурду. Казанджий пробовал себя в разных видах…

278

Андрей Казанджий: “Мы выходили в эфир в одесских трамваях”

ЛІЯ ДОСТЛЄВА міркує, чому проект кожного нового пам’ятника на місці Леніна буде поганим і чому це хороша новина для нас із вами.
1066

Неможливість суспільної угоди

ЛАРІОН ЛОЗОВИЙ – про засади роботи центрів Сороса й принцип «відпрацювання боргів минулого» як постколоніальну позицію.
661

Наскільки реальним був «сорос-реалізм»?

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – об андрогинных образах, монстрах и дефрагментированных телах в работах украинских художников 80-90-х.
562

«Тело» Парижской Коммуны. Часть вторая

ТЕТЯНА КОЧУБІНСЬКА – про виставку «Інтротурист» і важливість звільнення ідентичності.
667

4 комнаты Катерины Ермолаевой

ОЛЕКСАНДРА НАБІЄВА – про інстаграм як призму та маніфестацію ідеального життя.
1350

Instagram: комунікація, щоденник і спільнота

СЕРГЕЙ АНУФРИЕВ рассказывает Исследовательской платформе о киевской, одесской и московской традициях «Парижской коммуны».
1260

«Кобзарь» под подушкой

САША КУРМАЗ розповідає, як погодився співпрацювати з PinchukArtCentre після скасованої виставки, навіщо художникам бути медіаторами, й чому краса – це нудно.
549

Саша Курмаз: «В Україні завжди є ризик, що хтось прийде і зруйнує роботи»

АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ відвідує виставку Саші Курмаза в PinchukArtCentre й міркує про (не)випадковість цензури.
714

Про ангелов, большие и маленькие писюны и их тени

ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.
709

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

ІРИНА КОСТИШИНА протягом року спостерігала за навчальною системою в мистецьких закладах Польщі й тепер намагається зрозуміти, чи можлива така освітня модель в Україні.
4196

Мистецька освіта: бути чи вдавати?

Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.
2086

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта пам'ять політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фотографія цензура європейський досвід ідентичності інновації іншування історія історія мистецтва