свобода


Журналистка Центра информации о правах человека МАРГАРИТА ТАРАСОВА – о выставке «Места несвободы» в Центре визуальной культуры.

Два метра, кровать, решетка

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК прочитала дві книжки американського невролога Олівера Сакса, які вийшли у видавництві «Наш формат», і міркує, як це – бути лікарем, філософом, пацієнтом і письменником одночасно.

Олівер Сакс: секрети розладів і творчості

Активіст Yes Lab ШОН ДЕВЛІН розповідає, як це – боротися з корпораціями й не втрачати почуття гумору.

Бути як Yes Men

АСЯ БАЗДИРЄВА коментує протести в Білорусі з точки зору образу й міркує, як і коли квіти перестали бути знаком мирного протистояння.

Цветы как оружие. Символика протеста

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

МАРИНА УСМАНОВА размышляет о репрессивной политике украинского государства по отношению к трансгендерным людям и стереотипы, которые делают нас безжалостными и близорукими.

Почему они умирают?

ІНГА ПИЛИПЧУК побувала на Лейпцизькому фестивалі й пише про те, як українська тема стає актуальною в документальному кіно.

Українська тема на Dok Leipzig

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК міркує про те, в чому проблема з невдалим втручанням у публічний простір і з нерозбірливою культурною політикою єпропейських донорів.

Спершу Гаага

Художница ВАЛЕРИЯ ТРУБИНА рассказывает о том, как формировались культурные и социальные интересы художников Паркоммуны в 90-х годах, а также о понятии «трансавангард» в украинском контексте.

Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти»


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності інновації іншування історія історія мистецтва