сучасне мистецтво


ТЕТЯНА КОЧУБІНСЬКА – про виставку «Інтротурист» і важливість звільнення ідентичності.

4 комнаты Катерины Ермолаевой

СЕРГЕЙ АНУФРИЕВ рассказывает Исследовательской платформе о киевской, одесской и московской традициях «Парижской коммуны».

«Кобзарь» под подушкой

АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ відвідує виставку Саші Курмаза в PinchukArtCentre й міркує про (не)випадковість цензури.

Про ангелов, большие и маленькие писюны и их тени

ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»

ГЛІБ ВИШЕСЛАВСЬКИЙ як свідок і учасник подій розповідає про зародження й згасання мистецьких сквотів у Києві.

Сквоти 1980-х – початку 1990-х. Художники й групи

ЄВГЕН САМБОРСЬКИЙ – про реконструкцію мистецької історії Івано-Франківська та співіснування з культурою міста.

Євген Самборський: «У місті живе дух непотрібності, неможливості комунікації, безвиході й сорому»

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

«Украинская женьшеневая»

КСЕНІЯ УТЄВСЬКА – про головний міф і бренд українського мистецтва перебудови.

Трансавангард

KORYDOR публікує текст Євгенії Нестерович, який посів І місце на V Мистецтвознавчому конкурсі для арт-критиків.

Примирення з болем: «Рани» Юрка Вовкогона

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

Зачекінитись у Дахау


спецтеми: