соціальне мистецтво


Під час пандемії книга виявилась чи не єдиним фізично доступним культурним продуктом, тоді як  кінотеатри, музеї, театри, галереї були зачинені або перейшли в онлайн. Здавалося б, на тлі негараздів мистецькі видання мусили випасти з переліку…

Мистецькі видання 2020-го року

“Коридор” продовжує стежити за подіями в Білорусі: ми вирішили дослідити історію й природу нинішнього активістського руху в країні й попросили зробити це наших білоруських друзів та колег. Першу частину читайте тут.   31 декабря белорусы…

Протестная культура в Беларуси. Часть вторая (2020)

Кінофестиваль Docudays UA запускає на своїй платформі DocuSpace три нові фільми, яких не було на весняному фестивалі. Наталя Серебрякова подивилась їх та щиро рекомендує.   «Я йду», Йорґен Лет        У стилізованому вступному кадрі данський режисер,…

Хороше кіно не закінчується: післямова на Docuspace

Наталя Серебрякова оглянула позаконкурсну програму кінофестивалю Kharkiv MeetDocs, який відбудеться з 26 по 31 жовтня. Всі фільми можна буде подивитись безкоштовно онлайн після реєстрації на сайті meetdocsfestival.com.   «Парфенон», Мантас Кведаравічюс Показ розпочинається 28 жовтня…

Kharkiv MeetDocs: між воєнним та мирним життям

Уже в 10 странах и 40 театрах по всему миру состоялась читка пьесы беларуского драматурга Андрея Курейчика «Обиженные. Беларусь» – практически мгновенная реакция на протестное движение в Беларуси. Услышали ее и на ХХІІ международном театральном…

Дмитрий Ермолович-Дащинский: «В Беларуси театральность покинула сцену, теперь она – на улицах»

Шерон Бейлі – британська художниця з Ньюкасла, фотографка, яка працює у сфері учасницького мистецтва, що передбачає тісну співпрацю з людьми й робить їх співтворцями проєктів. Останні роки Шерон присвячувала себе роботі з літніми особами, у…

Шерон Бейлі: найважливіше – людський контакт

Що змушує нас відчувати зв’язок з іншими? Соціальні науки пропонують низку відповідей, серед яких спільні ідентичності, пам’ять про минуле і відчуття приналежності до однієї «уявної спільноти»; міжособистісна довіра і довіра до спільновитворених інститутів; після Революції…

Спільноти досвідів: як і для чого документувати життя в час пандемії

Чому магія кіно незмінно захоплює нас? Де закінчується кіно і починаємось ми? Де емоція героя, а де наша реакція на неї? Сила кіно та його незмінна величезна відповідальність – не скотитися в повчальну риторику, не…

Документальний активізм – кіно, яке говорить до емоцій і розуму

Героїні розмовляють  про те, як жінки реалізовують свої професійні амбіції, які проблеми та стереотипи їм доводиться долати на шляху до успіху, що приносить їм найбільшу радість і що тримає в професії.  У програмі беруть участь Надія Парфан – кінорежисерка документального кіно, зокрема – «Співає Івано-Франківськтеплокумуненерго», співзасновниця фестивалю кіно та урбаністики «86» і онлайн-платформи нового українського кіно TAKFLIX, та Ольга Райтер, засновниця та головна організаторка мистецької формації та кінофестивалю Wiz-Art, кінопродюсерка та учасниця міжнародний кінопроєктів.

Союзниці: «Щоби бути зрозумілими на заході, треба передусім бути зрозумілими собі»

Дев'ять українських кінокритиків розповідають про серіали, які їх останнім часом вразили.

Гострі теми: дев’ять кінокритиків про актуальні серіали

Що може зробити людина, коли світ «поламався»: коли обірвались або заклякли усі фізичні шляхи мобільності — від звичного недільного обіду із родичами до глобальних мереж перевезень і постачання? І коли послаблення кожного щонайменшого соціального зв’язку…

Перехресне запилення, або чому ідеям потрібна свобода

У березні 2020 року побачила світ фотокнига миколаївського фотографа Сергія Мельниченка «Шварценеггер – мій кумир». На рахунку Сергія це не перший проект, презентований у вигляді книги: наприклад, його видання «From Dusk Till Dawn» (дизайнер Саша…

Мій кумир Шварценеггер: фотокнига як спосіб розповідати історію