самоцензура


Це мій перший текст за останні півроку. Колись в Інституті журналістики нам казали: можеш не писати – не пиши. Говорили це з надривним пафосом люди, які переважно вже давно могли і не писали, але у…

На паузі

Писати про закон про українську мову як державну під час чергової передвиборчої істерики – справа невдячна. Не тому, що читачам en masse наразі цікавіше (і їх можна зрозуміти) розібратись, хто яких упирів узяв до партійних…

Закон про мову: апофеоз культурної політики після Майдану

Цього разу я знову потрапляю сюди в п’ятницю, і п’ятниця в музеї Варшавського повстання виглядає як день, коли переважна більшість відвідувачів – організовані шкільні екскурсії. Біля стенду на початку експозиції, де в дискових телефонних апаратах…

Чому деталі важливі? Як і що розповідає музей Варшавського повстання

Популістичні обіцянки нерідко стають частиною більш комплексного процесу — політичного маркетингу. Матеріал досліджує, як виглядає політика з погляду ринку, яким чином маркетинг був залучений під час президентських виборів в Україні у 2019 році та чи…

Популізм як метод політичного маркетингу

Останні півроку Європа захоплена ностальгічними проектами, що відверто естетизують радянську епоху. Лише в самому Парижі з початку грудня зворушливий чорно-білий фільм Кирила Серебреннікова «Літо», що романтизує світ музичного радянського андерграунду, виявився вельми успішним у прокаті,…

Борис Михайлов та аватари радянськості: «Before Sleep/After Drinking»

Розповідь про війну незалежно від статусу оповідача — жертви, учасника/учасниці, переможця тощо, особливо під час самої війни — це значною мірою адаптивний механізм, який працює для того, аби через проговорення, мовну концептуалізацію зрозуміти, що відбувається,…

Чоловічі вітальні та віктимні наративи на прикладі війни на Донбасі

Тридцять років тому впала Берлінська стіна, а з нею й старий світовий порядок. Радянський Союз пережив цю подію лише на декілька років. Дехто досі пам’ятає мрію Михайла Горбачова про спільний «європейський дім». Утім, нині Росія…

Берлінська стіна. Тридцять років потому: що з Європою?

*** вот бы тебе говоришь такую таблетку чтобы ты могла на время забыть о деньгах носить любимые платья издавать свой зловещий политический журнал чтобы можно было лечь с кем-то спокойно в чем бог простит лечь…

Мария Толмачева: “Украинская литература сама по себе немного квир”

Минулого року на фейсбук-сторінці арт-центру Closer з’явився анонс виставки, якої ніколи не відбудеться.   У день відкриття виставки відвідувачів зустрічав авторський текст, зачинені двері до виставкового простору і сам художник. У тексті йшлося про таке: “Человек социален….

Саша Єльцин: Про систему, перевиробництво, пустоту і усвідомленість

Почти год назад, на пике обсуждения домогательств Харви Вайнштейна, я прочла статью «Инструкция: Как распознать харассмент и что делать потом». Читая статью, в которой харассмент определялся как отношения, в которых «субъект и адресат <…> состоят…

Эбьюз в научной среде, или Как обезопасить себя от авторитарного научного руководителя

В украинском прокате идет фильм Сергея Лозницы «Донбасс», выдвинутый от Украины на «Оскар». Почему стоит не пропустить эту картину? «Донбасс» открывал программу «Особый взгляд» на Каннском кинофестивале. Десять дней спустя Сергея Лозницу наградили пальмовой ветвью…

Волшебный голос Джельсомино

У вересні 2017 року голландські художники Metahaven уперше відвідали Київ, де презентували свою роботу «Інформаційні Небеса» та зустрілися з аудиторією. Вже незабаром фонд ІЗОЛЯЦІЯ представляє прем’єру їхнього нового фільму “Рідне Місто” в IZONE. Напередодні відкриття…

METAHAVEN: “Часом пряме реагування є найгіршим варіантом, бо завжди відповідає на провокацію й сприяє поширенню «постправди»


спецтеми: