пропаганда


До 1 июня в днепропетровской галерее Artsvit продолжается выставка Давида Чичкана «Во время войны» – анархическая интервенция на территорию искусства, переосмысляющая войну в ХХ и ХХІ веке. Этой весной в Днепропетровске открылась персональная выставка киевского…

Другой анархизм Давида Чичкана

Ця розмова присвячена милій даті 8 березня, на історію якої ми подивимося крізь призму антропології. Ми маємо на меті зрозуміти, які передумови існування свята за гендерною ознакою. І так само хочемо простежити, як змінювалося ставлення…

Як 8 березня стало “святом ніжності”?

Анна Нейстат – старша директорка з розслідувань Amnesty International. Анна – провідна експертка з питань прав людини, має 20-річний досвід роботи в правозахисній сфері. Провела понад 60 розслідувань у різних країнах світу – Афганістані, Чечні,…

Анна Нейстат: “Не притлумлюйте в собі людське”

У 1997 році, після однорічного перебування в Берліні, Борис Михайлов повернувся до Харкова, якраз вчасно для того, щоби побачити потужні тектонічні соціоекономічні зсуви у своєму рідному місті. Розпад Радянського Союзу на початку 1990-х приніс довгоочікуване…

Урбаністична опера Бориса Михайлова

Попри те, що закон про декомунізацію начебто не розповсюджується на твори мистецтва, створені до травня 2015 року, закон по суті легітимізує стихійну декомунізацію, котра часто межує з вандалізмом. Саме такий процес ми можемо спостерігати нині…

Назар Білик. Бюст із черевика Леніна

На громадсько-політичному ландшафті Німеччини, який наразі й без того доволі непростий, з’явився новий фактор дестабілізації – російські німці. Почалось із того, що 11 січня в Берліні зникла 13-річна дівчинка з сім’ї російських переселенців. Про її…

Бідна Ліза: чергова жертва пропаганди

Для мене одним із найважливіших спогадів із минулого про те, що відбувалося протягом 93 днів на Майдані, все ще лишаються листи моєї подруги в Москву, опубліковані в одному з інтернет-видань. Там і про гороховий суп,…

Зима у вогні: імпорт-експорт

Мапи – це не лише об’єкт дослідження для географів чи істориків. Це також фетиш, предмет колекціонування, дарування, декорування. Мапи дають уявлення про страхи й стереотипи епохи, взаємне сприйняття народів. Щоразу, коли змінюються обриси й кордони…

Хто й для чого створює нові мапи?

Ольга Грязнова – немецкая, немецкоязычная писательница, которую российские критики упорно называют «русской звездой». Тем не менее, ее романы еще не переведены на русский язык, ведь писательница работает с очень непростыми темами – война, ЛГБТ, критика…

Ольга Грязнова: “Немцы больше не хотят испытывать чувство вины. Они тоже хотят быть жертвами”

Кураторская группа 6-й Московской биеннале заявила довольно провокационный вопрос в заголовке проекта – «Как жить вместе?» – Вопрос более чем актуальный для империи в процессе распада. Этот вопрос претендовал представить биеннальный проект не просто в…

Ловушка советского ковра: Анастасия Яровенко о провалах памяти

«Все є піаром: тоталітаризм в постмодерністському ключі» – таку назву мала дискусія в рамках «Школи викраденої Європи», однієї з шести шкіл Київської бієнале «Київська школа». В розмові, присвяченій обговоренню книжки Пітера Померанцева «Нічого правдивого й…

Фабрика реальності: між правдою й істиною

«Нічого правдивого й усе можливе» Пітера Померанцева занурює у світ Росії нульових, з її лоском та неоновим світлом, папіками та золотошукачками, політтехнологами та кримінальними авторитетами, маргіналами та сектантами. І ці на позір кінематографічні (а насправді…

Нічого правдивого й усе можливе: роман виховання


спецтеми: