пропаганда


У вересні 2017 року голландські художники Metahaven уперше відвідали Київ, де презентували свою роботу «Інформаційні Небеса» та зустрілися з аудиторією. Вже незабаром фонд ІЗОЛЯЦІЯ представляє прем’єру їхнього нового фільму “Рідне Місто” в IZONE. Напередодні відкриття…

METAHAVEN: “Часом пряме реагування є найгіршим варіантом, бо завжди відповідає на провокацію й сприяє поширенню «постправди»

Протягом лютого на сході України відбулася низка художніх проектів, організованих колективом «Де Не Де» та Мистецьким напрямом Українського кризового медіа-центру за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку. Зокрема – проект «Жовта лінія», що привертає…

Євгенія Моляр: “В Маріуполі має бути створений музей монументально-декоративного мистецтва”

В украинском прокате – фильм британского режиссера Армандо Иануччи «Смерть Сталина». Почему стоит идти на этот (запрещенный в России) фильм? Москва, 5 марта, 1953 год. Оркестр играет адажио Моцарта, запись которого попросил сделать Иосиф Сталин….

Советские люди не смеются

Идея записать беседу с кураторкой выставки «Анонимное общество» Татьяной Кочубинской возникла из частного интереса — прояснить противоречия между собственным зрительским восприятием проекта и прописанной кураторской концепцией, которая прибегает к формуле анонимного общества «как метафоре отсутствия…

Татьяна Кочубинская: “Любая выставка формирует другой взгляд на реальность”

Мета цього тексту — пояснити дві дії, які мали місце в різних художніх контекстах та історичних ситуаціях, однак нерозривно пов’язані між собою. Перша — інтервенція Колективу конкретних дат у роботу Дослідницької платформи та простір виставки…

«У променях чорного світла»: спроба контекстуалізації двох художніх жестів

Цьогорічна дата – сто років революції 1917 року – змушує поглянути на досвід України попередніх років із різних поглядів – не лише революційного, військового, тоталітарного, але й побутового, особистого, людського. Через брак знання та досліджень…

Ірина Склокіна: “Ностальгія пов’язана із браком позитивного бачення майбутнього”

Останніми роками з’являються нові проекти, присвячені вивченню українського культурного контексту, окремих постатей та взаємозв’язків. І попри те, що дуже багато матеріалів вважаються знищеними або зниклими, інформація про те, чим жила Україна 1920-х, починає поступово проявлятися,…

Олег Ільницький: “Футуристи були останні, хто опиралися партії”

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

ІНГА ПИЛИПЧУК побувала на Лейпцизькому фестивалі й пише про те, як українська тема стає актуальною в документальному кіно.

Українська тема на Dok Leipzig

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК міркує про те, в чому проблема з невдалим втручанням у публічний простір і з нерозбірливою культурною політикою єпропейських донорів.

Спершу Гаага

спецтеми: