проекти


Засновниця організації «Kulturallmende» – про те, що українська культура може дати німецькій.

Верена Нольте: «Ми нікого не можемо підтримати зброєю, але ми можемо зробити це за допомогою культури»

КАТЕРИНА КИСЕЛЬОВА записала «негероїчні» історії чотирьох бійців – про війну й речі, які допомогли їм звідти повернутися.

Речі з війни

ІРИНА КОСТИШИНА побувала на виставці «Textus» у Центрі візуальної культури й міркує, як говорити на феміністичні теми з позиції свободи, а не пригнобленості.

Шиття як життя. Протест, критика, присвоєння

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

Крізь призму однієї мистецької акції ЛІЯ ДОСТЛЄВА розповідає про ставлення до біженців у Польщі та необхідність емпатії.

Рятувальний жилет

ТЕТЯНА КОЧУБІНСЬКА – про виставку «Інтротурист» і важливість звільнення ідентичності.

4 комнаты Катерины Ермолаевой

ТЕТЯНА ФІЛЕВСЬКА розповідає, як російська пропаганда величі перемогла репутацію нью-йорського МоМА.

М’яка дипломатія по-російськи

ЮРІЙ ФРАНК – про перші спроби українського театру поговорити про трансгендерність.

Більше ніж жінка, більше ніж театр

Канадський драматург – про українську прем’єру «Тома на фермі», практики рівності й мистецтво, яке не здатне змінити світ.

Мішель Марк Бушар: «Я не пишу п’єси «про геїв», але в Україні їх розумітимуть саме так»

ІНГА ПИЛИПЧУК – про перемогу фільму Георга Жено та Єлизавети Сміт на «Берлінале».

«Школа номер 3»: перемогти війну

САША КУРМАЗ розповідає, як погодився співпрацювати з PinchukArtCentre після скасованої виставки, навіщо художникам бути медіаторами, й чому краса – це нудно.

Саша Курмаз: «В Україні завжди є ризик, що хтось прийде і зруйнує роботи»

АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ відвідує виставку Саші Курмаза в PinchukArtCentre й міркує про (не)випадковість цензури.

Про ангелов, большие и маленькие писюны и их тени


спецтеми: