проекти

Я могла би легко уявити собі сучасну інтерпретацію «Енеїди» Котляревського, в якій головний герой був би жінкою. Такою звичайною українською жіночкою, яка тягне на собі три роботи, домашнє господарство, батьківський комітет у класі кожного зі…

У своїй книзі «1913. Рік перед штормом», захопливій культурній хроніці останнього року перед великою світовою війною, Флоріан Іллієс, поміж іншим, доволі докладно описує історію мистецької праці. Хоча, очевидно, головний наратив книги геть не про працю:…

ВІРА БАЛДИНЮК побувала в Берліні й пише про найцікавіші поради лекторок програми "Meet Up!" - про конфлікти, порозуміння й про те, як розповідати особисті історії.

ОЛЕКСІЙ РАДИНСЬКИЙ констатує діагноз української культури: компенсаторна праця культурних діячів призводить до надвиробництва культурного продукту, який ніяк не впливає на суспільство.

АЛЕКСАНДР РОЙТБУРД – о «Салоне отверженных», разнице между «настоящим» и «актуальным» искусством, идеологическом разрыве между художниками и мертвых грантах.

ЮЛИЯ МАНУКЯН рассказывает о том, как художники в Херсоне обращали внимание горожан на «слепое пятно» – центральную площадь города.

KORYDOR публикует текст участников одесской выставки «Салон отверженных» – о хаосе и руинах, где живет дух искусства.

У рамках проекту «Площі свобод» ЮЛІЯ МАНУКЯН пише про провінційну нудьгу, урбаністський снобізм і утилітарність культури на прикладі Херсона.

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела альманах My Street Films Ukraine о восточных городах Украины фестиваля «86» и рассказывает, на какие фильмы стоит обратить внимание.

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про радянську естетику в українській пропаганді, візуалізацію смерті, Instagram ЗСУ, та фотографії про війну на Сході, яких ми не побачили.

МИХАИЛ РАШКОВЕЦКИЙ и НИКОЛАЙ КАРАБИНОВИЧ – об Одесской биеннале, кураторском произволе, состоянии турбулентности и человечности.

ЛІЯ і АНДРІЙ ДОСТЛЄВИ – про те, як кіпріотські художники осмислюють конфлікт та поділ, із якими острів живе вже понад 50 років.