політика включення


В течение выходных в Харькове проходили Европейские дебаты – встреча интеллектуалов из различных стран Европы для обсуждения настоящего и возможности совместного будущего. Одной из главных тем была война на Донбассе и поиск путей, которые приведут…

В тупике

Мапи – це не лише об’єкт дослідження для географів чи істориків. Це також фетиш, предмет колекціонування, дарування, декорування. Мапи дають уявлення про страхи й стереотипи епохи, взаємне сприйняття народів. Щоразу, коли змінюються обриси й кордони…

Хто й для чого створює нові мапи?

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід

З 19 листопада по 21 грудня у Центрі візуальної культури в Києві відбуватиметься польсько-українська феміністична виставка «Що в мені є від жінки?». Зузанна Янін – одна з учасниць виставки, живе і працює у Варшаві та…

Зузанна Янін: право на задоволення

Сейчас мне кажется забавным, что отлынивание от обучения компьютерным наукам привело меня к великому разнообразию работы с этими самыми компьютерами. Задержавшись ненадолго в системном администрировании, я перешла к поддержке сайтов, затем к созданию сайтов, затем…

Как начать всё с нуля в Швейцарии и не вляпаться в перформанс

Улюблені аргументи українських народних депутатів проти антидискримінаційного законодавства починаються зі слів “я, звичайно, не підтримую дискримінації, але…”. Як добре відомо на прикладі аналогічних конструкцій “я не расист, але”, “я не сексист, але” і “я не…

Хто й чому боїться “гомодиктатури”?

“Что у этих детей в голове?”, “Что в голове у преподавателя?”, “Нет, дети так рисовать не могут”, — экспозиция харьковской студии Aza Nizi Maza, в которой работают совсем юные (6-13 лет) художники, вызвала неоднозначные отклики…

Что у этих детей в голове?

Кураторская группа 6-й Московской биеннале заявила довольно провокационный вопрос в заголовке проекта – «Как жить вместе?» – Вопрос более чем актуальный для империи в процессе распада. Этот вопрос претендовал представить биеннальный проект не просто в…

Ловушка советского ковра: Анастасия Яровенко о провалах памяти

У невеликому залі театру «Дах» темно, лише по стінах ковзають холодні плями світла – у кожного з акторів і акторок, які розмістилися по колу вздовж стін, у руках ліхтарик. Промінь світла зупиняється на одній із…

Георг Жено: Нова функція театру – дати простір новим досвідам

У Краківському музеї сучасного мистецтва Mocak триває виставка «Гендер у мистецтві», на якій представлені роботи понад сорока художниць і художників із різних країн, що охоплюють період із 70-х років минулого століття і дотепер. Експозиція включає…

Гендерні ролі: дресура тіла

«Чому ви не виїхали?» За останній рік саме це питання чи не найчастіше чули люди, які залишилися у прифронтових містах Донбасу. Запитують зазвичай із подивом, пересторогою й осудом – неначе зима у неопалюваному підвалі викликає…

Коридори людяності

Фоззі (Олександр Сидоренко) продовжує писати прозу. «Сопровождающие лица» – знову про Крим; певною мірою це продовження повісті «Иглы и коньки», де йшлося про будні євпаторійських маргіналів у період агонії совка. Ципа – якщо коротко, то…

Фоззі і його Крим: “Сопровождающие лица”


спецтеми: