пам’ять


ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

Зачекінитись у Дахау

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

В авторській колонці ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пише про химерні форми боротьби з «совком», які виникають у публічному просторі країни.

Прапор і сліпота

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

Довгий час назва «Гронінген» мені мало про що говорила – це було просто місце на карті Європи. Більше довідалася про нього одного весняного дня на «Книжковому Арсеналі», коли потрапила мені до рук книга поезій «Гронінгенський…

Ірина Старовойт: “Ніхто не уникне змін. Треба мати відвагу подивитися їм в обличчя”

За останні два роки багато проектів Національного художнього музею України спонукали своїх відвідувачів до рефлексії про події лютого 2014 року й осмислення трансформацій, що відбуваються у суспільстві. За цей час музей показав проекти «Герої. Спроба…

Музей між революціями

19 серпня 1991 року Сергій Лозниця йшов Києвом від Голосієво до центру, слухав Радіо Свобода і спостерігав. У місті було спокійно, хіба що на Республіканському стадіоні кількасот людей зібрались послухати В’ячеслава Чорновола. Мої батьки, яким…

Амнезія дев’яностих. “Подія” Лозниці

Для розуміння книжки Каті Петровської «Мабуть Естер» – європейського хіта («бестселер» – не завжди доречне слово для означення резонансного, обговорюваного видання, бо ж є успіх не завжди синонімічний розміру комерційного прибутку видавця) – важливо пам’ятати,…

“Мабуть Естер”: загальні місця

Здається, великі міста ще ніколи не були такими близькими, як сьогодні. Йдеться не про просторові відчуття і не про те, що наше сприйняття відстаней стає дедалі хиткішим, не про можливість віртуальних подорожей в google maps…

Фасади брешуть



спецтеми