пам’ять


Может ли мемориальный музей быть привлекательным? Если мы говорим о привлекательности, не балансируем ли мы на грани… развлекательности? Можно ли говорить о развлечениях и удовольствии в пространстве, созданном для размышлений о трагическом событии? Но ведь…

Память в современном мире. Как мемориальной институции построить диалог с посетителем

Коли мені було 16 років, мама поїхала за кордон. Я тоді не усвідомлювала, що це для нас означатиме. Мама була вчителькою німецької мови. Четверту частину від вільного місця у нашому домі займали книжки, журнали для…

Полишені гнізда пам’яті

На Берлинском кинофестивале показали новый фильм Сергея Лозницы «День Победы». Режиссер снял полуторачасовую картину о праздновании девятого мая в берлинском Трептов-парке. Фильм начинается сценой марша молодых безусых солдат под песню «Бери шинель, пошли домой». Не…

Патриотический ад

ЛІЯ ДОСТЛЄВА міркує, чому проект кожного нового пам’ятника на місці Леніна буде поганим і чому це хороша новина для нас із вами.

Неможливість суспільної угоди

КАТЕРИНА КИСЕЛЬОВА записала «негероїчні» історії чотирьох бійців – про війну й речі, які допомогли їм звідти повернутися.

Речі з війни

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

Чорніше від чорнозему

ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

Довгий час назва «Гронінген» мені мало про що говорила – це було просто місце на карті Європи. Більше довідалася про нього одного весняного дня на «Книжковому Арсеналі», коли потрапила мені до рук книга поезій «Гронінгенський…

Ірина Старовойт: “Ніхто не уникне змін. Треба мати відвагу подивитися їм в обличчя”


спецтеми: