малі міста


Що може зробити людина, коли світ «поламався»: коли обірвались або заклякли усі фізичні шляхи мобільності — від звичного недільного обіду із родичами до глобальних мереж перевезень і постачання? І коли послаблення кожного щонайменшого соціального зв’язку…

Перехресне запилення, або чому ідеям потрібна свобода

Публікація цього тексту стала можливою завдяки меценатській підтримці Юлії Гнат Я беруся за цю статтю ніби для того, щоб поговорити про останню книжку Сашка Михеда «Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід», хоча…

Як змішати свою кров з вугіллям: кілька кулінарних рецептів і порад

Форум поінформованих міст уже всьоме зібрав урбаністів, науковців, міських активістів, представників муніципалітетів, фахівців із фінансування та міського розвитку. Унікальна нагода, аби зустріти потрібного фахівця і залучити його до свого проекту, або ж обмінятися досвідом. З…

Хто отримує вигоду від спадщини? Кілька головних ідей Форуму поінформованих міст у Варшаві

Наразі закінчується друга національна Бієнале молодого мистецтва в Харкові – один із найбільш масштабних на сьогодні українських культурних проектів, ініційованих колишнім Міністерством культури України. У першій частині розповіді йшлося про внутрішню кухню підготовки до Бієнале:…

Навіщо нам потрібні бієнале? Частина друга

Погляд зсередини: виклик, рефлексія, гартування Спочатку передісторія. Цей матеріал я почала готувати 2 місяці тому, ще до трансформації Міністерства культури і до початку Бієнале. Знайомилася з представниками і представницями команди Бієнале ще навесні. Мені написала…

Навіщо нам потрібна бієнале? Частина перша

Зазвичай так виглядає реклама прального порошку: яскраві кольори, великі літери, бульбашки, свіжість, життєрадісність. Плакати з усіма цими елементами одного ранку з’явилися на вулицях найбільших румунських міст. Тільки якщо придивитись до написів, ставало ясно: ідеться не…

Тротил для думок. Як кілька художників і сотня плакатів змінювали Румунію

Як розповідати про трагічну історію сучасним людям? Чому свідки трагедії досі бояться говорити в голос про пережитий досвід? І як митці можуть допомогти у проговоренні цих складних тем? Про це під час дискусії у рамках…

Як працюють музеї, які говорять про людські трагедії?

Протягом липня київська галерея The Naked Room приймала персональну виставку Петра Ряски — художника, перформера, куратора, культурного активіста та засновника резиденції для художників «Вибачте, номерів немає» в Ужгороді. На запрошення кураторок Марії Ланько та Лізавети…

Петро Ряска: “Раніше потрібно було реагувати мистецтвом на мистецтво, зараз же коментом на комент”

Питання декомунізації у музеях, особливо краєзнавчих та історичних, постало гостро. Більшість музеїв провели її досить просто: сховали усе «погане» та пропагандистське у фонди, замінили більшовицьку революцію на УНР і дописали про «червоний терор». Переосмислення колекції…

Музей на меланхолії руїн

Говорити про Мирослава Ягоду актуально і потрібно, але інтерес викликають не тільки його роботи, а й робота з ними. Масштабна виставка “Чи я тут — чи там ?!” у Львівській картинній галереї є полем, в…

Ягода триває

22 березня почався Docudays UA. Щоразу цікаво спостерігати за українськими режисерами й за тим, як змінюються важливі для них теми, а цьогоріч у Національних географіях, DOCU/ Україна та  Civil Pitch  можна помітити багато фільмів, присвячених…

Національні географії: українські фільми на DocuDays UA

Бруно Шульц створив уявлення про герметичну міфологію місця. Його проза – це модель, за якою окреслена географічна територія може бути описана на нескінченному рівні значень і сенсів. Камерна проза Шульца стала універсальним висловленням, макрокосмосом міжнародного…

Юрій Андрухович про Бруно Шульца: “Його понаднаціональність завжди буде випробовуватися політичною кон’юнктурою”


спецтеми: