література


Як не дивно, вперше про виставу «Пентекост» я почула в контексті «українського питання», як тоді делікатно висловилася моя подруга-американка, приславши мені посилання на рів’ю у Нью-Йорк Таймс рівно п’ять років тому. «Прочитай, вам треба її…

“Пентекост”: ключ на краю цивілізації

Минулий рік був ювілейним у багатьох країнах Східної Європи — 100-річчя незалежності широко відзначали, між іншими, Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія. Не оминули урочистості й Україну — столітній ювілей проголошення УНР наприкінці 2017-го, подібна…

Промова. Авангард і проектування української держави

Способи (масового) знищення людей стихією, а також засоби їхнього зображення. Такий підзаголовок напрошувався до грандіозної виставки у Художній галереї Гамбурга. Тут зібрали безліч варіацій мистецького зображення катастроф від 1600 року, об’єднавши їх під назвою «Вивільнена…

Стихія освіти: хто виживе?

Розповідь про війну незалежно від статусу оповідача — жертви, учасника/учасниці, переможця тощо, особливо під час самої війни — це значною мірою адаптивний механізм, який працює для того, аби через проговорення, мовну концептуалізацію зрозуміти, що відбувається,…

Чоловічі вітальні та віктимні наративи на прикладі війни на Донбасі

Бруно Шульц створив уявлення про герметичну міфологію місця. Його проза – це модель, за якою окреслена географічна територія може бути описана на нескінченному рівні значень і сенсів. Камерна проза Шульца стала універсальним висловленням, макрокосмосом міжнародного…

Юрій Андрухович про Бруно Шульца: “Його понаднаціональність завжди буде випробовуватися політичною кон’юнктурою”

Станіслав Вінценз побудував літературний монумент колосальної, герметичної, особливої монокультури Східних Карпат. Філософ, есеїст, гуманіст центральноєвропейського літературного канону, Вінценз жив в епоху великих геополітичних змін у тій частині Європи, крізь яку неодноразово проходив кордон, змінюючи політику,…

Єдиний субконтинент

В издательстве IST Publishing вышла первая художественная книга Евгении Белорусец. Ее “Счастливые падения” – это истории женщин, которые по-разному пережили или до сих пор переживают войну на востоке Украины. Но Евгения называет эту книгу «смешной»…

Евгения Белорусец: “В разнообразии нет смысла усматривать угрозу, даже в условиях войны”

Прустівська сага про пошуки часу – це книга-мікрокосм, книга-всесвіт. Легко можу собі уявити, як можна присвятити все життя роботі з цим текстом, перечитуючи його, розпаковуючи, виокремлюючи нитки інтерпретацій, створюючи діалогічні відповіді до тих численних ідей,…

У пошуках модерної свідомості

Богдан Задура – поет, який рафінує дійсність, позбавляє її надлишків, очищує. Українською його вірші вперше почали перекладати 1991-го. Цей перекладацький борг Задура віддає з надлишком: щороку в Польщі у його перекладах з’являється кілька українських книжок…

Богдан Задура: “Найголовніший цех, який конструює людство – пам’ять”

Фрагмент о русском наёмнике Виктор принес мои тетрадки, а затем попросил разрешение присесть. Он носил потертую крутку, не снимая, словно выцветший зеленый камуфляж мог уберечь его от внезапной смерти. — У меня пули близко к…

Полина Жеребцова. “45-я параллель”

Порожні очі аудиторії. Кожен лектор знає цей страх: відсутність контакту, коли слухачів не вдається розворушити чи бодай отримати підтвердження того, що тебе чують / розуміють. Потрібна неабияка впевненість, щоб стати за кафедру знову і спробувати…

Неопросвітництво: хто й для кого?

Останніми роками з’являються нові проекти, присвячені вивченню українського культурного контексту, окремих постатей та взаємозв’язків. І попри те, що дуже багато матеріалів вважаються знищеними або зниклими, інформація про те, чим жила Україна 1920-х, починає поступово проявлятися,…

Олег Ільницький: “Футуристи були останні, хто опиралися партії”


спецтеми: