література


Останніми роками з’являються нові проекти, присвячені вивченню українського культурного контексту, окремих постатей та взаємозв’язків. І попри те, що дуже багато матеріалів вважаються знищеними або зниклими, інформація про те, чим жила Україна 1920-х, починає поступово проявлятися,…

Олег Ільницький: “Футуристи були останні, хто опиралися партії”

Засновниця організації «Kulturallmende» – про те, що українська культура може дати німецькій.

Верена Нольте: «Ми нікого не можемо підтримати зброєю, але ми можемо зробити це за допомогою культури»

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

Безборонні території. Сприйняття сучасної української літератури німецькомовною публікою

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

Владимир Рафеенко: «Тревожная штука эта наша современность. Но жить в ней можно и даже нужно»

«Співчуваємо, шановні члени журі. Іншої літератури ні для вас, ні для нас нема».

Книга Року BBC: п’ять безнадійних фіналістів

ОКСАНА ЩУР звертає увагу на промовисто сексистські образи жінок в українській масовій літературі та пояснює, чому це серйозніша проблема, ніж видається на перший погляд.

Феміністки, агов!

НАТАЛЬЯ СЕРЕБРЯКОВА рассказывает, как в новом фильме Тима Бертона встретились «День сурка» и «Люди Х».

Временная петля Бертона

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Юркі Вайнонен: «Ти не можеш вилікуватися від минулого, якщо носиш провину в собі»

Чому ненависть до власної зовнішності дає ілюзію контролю над своїм життям, і як індустрія краси змушує нас постійно боротися з соромом – про це пише Ніколь Шнекенберг у книзі «Фальшиві тіла, справжні ми».

Образ тіла, сором і шлях до зцілення

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Бути собою: як писати про фемінізм для підлітків

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

KORYDOR публікує текст лекції літературознавиці та перекладачки ІРИНИ СТАРОВОЙТ про трансформації «стидкої» пам’яті, прочитаної в рамках освітнього проекту CSM та KORYDOR «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог» у Харкові.

Кричуща мовчанка: Що робити з потворними спогадами прекрасних міст?


спецтеми: