культурна політика


ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Try walking in my shoes: художники в чужих контекстах

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

КАТЕРИНА СТУКАЛОВА фіксує найважливіші моменти соціально-політичного контексту 90-х років, коли українське сучасне мистецтво шукало свій шлях розвитку.

(Не)втрачене десятиліття: мистецтво в соціально-політичному контексті 90-х років

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Юркі Вайнонен: «Ти не можеш вилікуватися від минулого, якщо носиш провину в собі»

Художественный руководитель оркестра Национальной филармонии Литвы МОДЕСТАС ПИТРЕНАС и скрипач ВИЛЬГЕЛЬМАС ЧЕПИНСКИС – о разнообразии исполнительных традиций и том, как женщины-композиторы создают новое понимание звука.

«Нельзя винить Моцарта в том, что он звучит из мобильных телефонов»

ТАМАРА ЗЛОБІНА пише про потребу перепроживати гуманізм знову й запитує, чому ми програли численні битви, якщо було стільки сміливості й жаги щось змінити? Можливо, тому, що коли ми ігноруємо інших, то втрачаємо шанс творити переможні солідарності?

Переживати гуманізм. Знову і знову

Колишній львів’янин і теперішній харків’янин МІСЬКО БАРБАРА два тижні спостерігав за «Творчими резиденціями» форуму «ГаліціяКульт» у Харкові й міркує, скільки часу насправді потрібно, щоби пізнати місто з такою важливою історією.

Харків – Львів: спільна пам’ять

В авторській колонці ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пише про химерні форми боротьби з «совком», які виникають у публічному просторі країни.

Прапор і сліпота

Художник рассказывает о том, как в Харькове победило «Барабашово», и объясняет, почему европейской эмпатии не хватает на Украину.

Павел Маков: “Украинское государство считает, что о нас и так все узнают”

спецтеми: