культура й інновації


АНАСТАСІЯ ГАЙШЕНЕЦЬ – про те, як актуалізувати «другорядного» Шекспіра.

«Зимова казка»: розчинені в часі

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Try walking in my shoes: художники в чужих контекстах

Художественный руководитель оркестра Национальной филармонии Литвы МОДЕСТАС ПИТРЕНАС и скрипач ВИЛЬГЕЛЬМАС ЧЕПИНСКИС – о разнообразии исполнительных традиций и том, как женщины-композиторы создают новое понимание звука.

«Нельзя винить Моцарта в том, что он звучит из мобильных телефонов»

В городе, где каждая художественная акция сопровождается битвой современного и индустриального, Kultura Medialna третий год представляет фестиваль аудиовизуального искусства и новых медиа «Конструкция». О том, как открыть в Днепре давно забытые локации и достучаться до городских властей, поделились организаторы фестиваля Юлия Овчаренко, Екатерина Русецкая и Андрей Палаш.   О художниках Андрей Палаш: Артисты делятся на…

Конструкция: “Осторожно, в учреждении злая директор!”

Флоріан Юр’єв – архітектор, художник-шістдесятник, музикант, автор теорії про музику кольору (не плутати зі світломузикою), автор кольоропису, автор знаменитої «тарілки» на Либідській. До списку того, чим свого часу займався Юр’єв, можна додати ілюстрування книжок, і навіть створення Асоціації скрипалів України. Його, як і багатьох художників того часу, звинувачували в абстракціонізмі та формалізмі, спалювали його роботи…

Флоріан Юр’єв: “Сучасна архітектура Києва – це піратство”

Після масової істерії через вампірів світ (вкотре!) полонили зомбі. Зомбі у рекламі, серіалах, відеоіграх, кіно, і врешті-решт, у старій добрій англійській класиці, яку знають, люблять і захищають, але читають далеко не всі. Так-так, йдеться про щойно виданий в “Основах” роман Сета Ґрема-Сміта та Джейн Остін «Гордість і упередження і зомбі», поява якого, на превеликий подив,…

Леді, джентельмени і зомбі-апокаліпсис

«Ревіталізація Надоджа. Гарні фасади на тлі людської драми», – заголовок однієї з численних статей, які виходили у вроцлавських газетах у 2010-2013 роках, коли жителі цієї дільниці переживали активні трансформації міського простору. Як у цей час змінювалися стосунки між місцевими мешканцями, громадськими активістами та міською владою? Про це ми поговорили із Майєю Забокжицькою, координаторкою проекту «Łokietka…

«Порозуміння вимагає часу»: Культурні перетворення у Вроцлаві

13 февраля в “Хармсе” начнется цикл лекций Алексея Шмурака Этика музыки, в котором автор попробует разобраться, чем является музыка сегодня. Алексей Шмурак закончил Национальную музыкальную академию имени Чайковского, стал сооснователем коллектива Ensemble Nostri Temporis, фестиваля Гольфстрим, он также является координатором и пианистом ежегодных киевских международных мастер-классов новой музыки “COURSE”, Украинской биеннале новой музыки. Мы решили поговорить с…

Алексей Шмурак: “Гламурный накрахмаленный филармонический формат отмирает”

Розвивати українське книговидавництво завжди вдавалося лише надзусиллями фанатичних людей. Реалії ринку напрочуд невтішні, але видавці  знаходять спосіб, як вийти із замкненого кола. Перемагають ті, хто відмовляється грати за старими правилами.   Порівняно з минулим роком, обсяг виданих книжок зменшився на 20% за назвами, а за сумарними накладами на 50%. Водночас продажі скоротилися на 35-40%. Із…

Книжковий ринок: позаду залишаються скептики

Якщо спробувати буквально перекласти слово «хакатон» українською, вийде щось на кшталт «марафону хакерів». Чому марафон – йдеться про інтенсивну  роботу міждисциплінарних команд, яка  триває безперервно від 24 до 96 годин. Обмеження в часі, азарт, менторський супровід дозволяють учасникам сконцентруватися на пошукові інноваційних рішень – як технічних, так і управлінських. Саме в такий спосіб іноді вдається…

Як технології змінюють “ящик”

Ранньо-радянський “клімат думок” з приводу фізичного та політичного простору, як його відображено у фотокамері Родченка У 1928 році на сторінках декількох радянських журналів розгорнулася дискусія з приводу нового підходу до фотографії Олександра Родченка. В своїх роботах Родченко наполягав на формальних інноваціях, таких як незвичний ракурс та серійність зйомки, що мали трансформувати усталений спосіб сприйняття світу…

Родченко: естетика як політика


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення практики рівності проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності іншування історія історія мистецтва