22 березня почався Docudays UA. Щоразу цікаво спостерігати за українськими режисерами й за тим, як змінюються важливі для них теми, а цьогоріч у Національних географіях, DOCU/ Україна та Civil Pitch можна помітити багато фільмів, присвячених…
Протягом жовтня в харківському центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» тривала виставка «Предмети» художників Гамлета Зіньківського та Bob Basset’а. Вже за перші дні «Предмети» стали найвідвідуванішою виставкою року в Харкові. Кілька тисяч відвідувачів побували в «ЄрміловЦентрі», щоб…
Дочитавши збірку малої прози Оксани Забужко “Після третього дзвінка вхід до зали забороняється”, складеної з уже знаних творів, а також щойно в 2017 році написаних, я нарешті чітко розумію, в чому сила письменниці: вона народила…
Із 1 по 8 вересня 2018 відбувся фестиваль “Дні мистецтва перформанс у Львові”. Цього року серед учасників традиційно з’явилися нові імена, але важливо, що організатори особливо підкреслили саме школу перформансу, яка продовжує працювати з концепцією…
Цю історію можна починати з багатьох точок у часі і просторі – занадто вже вона затяжна, і часом закручена, наче клубок тасьми. Те, що відбулося у Львові в квітні 2018 року – навіть не спроба…
«В космосе никто не услышит твой крик» – слоган нынче уже культового научно-фантастического хоррора «Чужой» (1979), подчеркивающий жуткое ощущение изолированности и одиночества главных героев и героинь фильма. Монстры из фильма «Тихое место» услышат не только…
Поява статті Олени Червоник «Арсенальний модернізм» на сторінках онлайн-видання «Коридор» одночасно мене й утішила, й засмутила, була водночас і ковтком свіжого повітря, і сигналом про те, що ненаписані тексти мають наслідки так само, як і…
Музыкальное агентство «Ухо» готовит последнюю премьеру цикла современных оперных спектаклей на сцене Национальной оперы. Так получилось, что все они оказались итальянскими – то есть яблоко от яблони той традиции, которая буйным цветом цветёт на главной…
В Лютеранской церкви Св. Катерины хор «Киев» исполнил цикл «Светлые песнопения», который Виктория Полевая писала более 20 лет. За это время произведение вобрало в себя так много впечатлений – жизненных и творческих, – что, по…
