історія мистецтва


16 июня 2017 года в рамках Исследовательской платформы PinchukArtCentre открылась выставка «Федор Тетяныч. Канон Фрипулья», в которой сделана попытка концептуализировать творческую практику одного из наиболее ярких украинских художников второй половины XX века Федора Тетяныча (1942–2007). Выставка строится вокруг идеи «Биотехносферы» Тетяныча и его текстов, которые представлены как один из основных медиа художника. Татьяна Кочубинская, кураторка Исследовательской платформы PinchukArtCentre,…

Валерий Сахарук: «Фрипулья – это космос»

KORYDOR публикует перевод текста ТОШМАША ШЕРШЕНЯ о том, как фотография фиксирует распад времени и складывает его заново.

Селфи с женой

ТАТЬЯНА ПАВЛОВА – о диалоге работ Бориса Михайлова и группы «Шило» и Харьковской школе фотографии.

Симметричный жест Михайлову: группа «Шило»

ТИБЕРИЙ СИЛЬВАШИ – об исторических пустотах, где вырастает миф, седневских пленэрах и неожиданной свободе.

Тиберий Сильваши: «Барочный миф, миф соцреализма и работы молодых художников объединила нарративная функция картины»

KORYDOR публікує уривок «Тіні» з автобіографії Івана Кавалерідзе, яку до Книжкового Арсеналу видав Центр Довженка.

Репресії, які ми пережили. Спогади Івана Кавалерідзе

Художник – об Одессе начала 1990-х, современном украинском искусстве, «раскартинивании» и переходе к новым медиа.

Андрей Казанджий: «Мы выходили в эфир в одесских трамваях»

Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»

ГЛІБ ВИШЕСЛАВСЬКИЙ як свідок і учасник подій розповідає про зародження й згасання мистецьких сквотів у Києві.

Сквоти 1980-х – початку 1990-х. Художники й групи

ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК аналізує виставку «Кінотрон» у Центрі візуальної культури й міркує, чи вдасться глядачам у повній мірі зрозуміти утопічні ідеї інженерної інтелігенції 1970-х.

Наука згадування, або чому так важко ступати «за горизонт»?

СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

«Украинская женьшеневая»


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності інновації іншування історія історія мистецтва