ідентичності


ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Try walking in my shoes: художники в чужих контекстах

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.

Під обкладинкою. Як гортати «живу книгу»?

Художественный руководитель оркестра Национальной филармонии Литвы МОДЕСТАС ПИТРЕНАС и скрипач ВИЛЬГЕЛЬМАС ЧЕПИНСКИС – о разнообразии исполнительных традиций и том, как женщины-композиторы создают новое понимание звука.

«Нельзя винить Моцарта в том, что он звучит из мобильных телефонов»

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»

Жертвы войны – ветаран АТО и иракская беженка, семейные тайны, любовные интриги – все это в ленте «Осенние воспоминания», которая выходит в прокат в сентябре. Почему стоит идти на этот фильм, даже если кажется, что он переполнен клише?

История обо всем хорошем

Колишній львів’янин і теперішній харків’янин МІСЬКО БАРБАРА два тижні спостерігав за «Творчими резиденціями» форуму «ГаліціяКульт» у Харкові й міркує, скільки часу насправді потрібно, щоби пізнати місто з такою важливою історією.

Харків – Львів: спільна пам’ять

Чому ненависть до власної зовнішності дає ілюзію контролю над своїм життям, і як індустрія краси змушує нас постійно боротися з соромом – про це пише Ніколь Шнекенберг у книзі «Фальшиві тіла, справжні ми».

Образ тіла, сором і шлях до зцілення

Якщо культура 1.0 – це культура моралізаторства, повчання, то культура 2.0 – це культура приємного вечора, реклами й масової пропаганди. Якою є культура 3.0?

Культура на горизонті подій

Художниця та перформерка про те, навіщо повертатися на окуповані території, де пролягають межі між миром та війною, і як надати словам утрачене значення.

Оля Михайлюк: «Поки неможливо робити проекти в Криму, будемо робити їх там, де ми є»

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Бути собою: як писати про фемінізм для підлітків

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

KORYDOR публікує текст лекції літературознавиці та перекладачки ІРИНИ СТАРОВОЙТ про трансформації «стидкої» пам’яті, прочитаної в рамках освітнього проекту CSM та KORYDOR «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог» у Харкові.

Кричуща мовчанка: Що робити з потворними спогадами прекрасних міст?

спецтеми: