ідентичності

«Дітям не можна давати свободу творчості. Дітям взагалі не можна довіряти». У державних художніх школах досі зберігся такий підхід. Не дивно, що однією з найбільш дискусійних подій міжрегіонального культурного форуму «СлободаКульт» стала виставка дитячої художньої…

Остання дискусія про маніпуляцію даними користувачів Facebook під час президентських виборів у США проілюструвала важливу проблему теперішньої моделі інтернет-комунікації, яка все менше може бути «словом на вітрі» зі своєю ефемерною та локальною природою, а неминуче…

Knappy Kaisernappy родилась во Франции, часто ездит по Европе и бывает в Украине. Кроме музыки, она рисует, преподает искусство, исследует пластичность, импровизацию и философию культуры. Часть её научной работы по иконологии посвящена Украине. О себе…

Я могла би легко уявити собі сучасну інтерпретацію «Енеїди» Котляревського, в якій головний герой був би жінкою. Такою звичайною українською жіночкою, яка тягне на собі три роботи, домашнє господарство, батьківський комітет у класі кожного зі…

Наприкінці жовтня кураторка культурного центру DEPO в Стамбулі Асена Ґюнал та журналістка Озлем Алтюнок взяли участь у Київській Бієнале. Вони прочитали лекцію про цензуру в мистецтві за умов надзвичайного стану, що був уведений в Туреччині…

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу шостого Мистецтвознавчого конкурсу , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    Я читаю книжку про травму в мистецтві, тому наше знайомство з Гаррі відбувається в досить традиційний спосіб…

ЄВГЕНІЯ МОЛЯР – про вечірки в Білгороді-Дністровському, намаз у ізмаїльському музеї та ревіталізацію радянських кінотератрів.

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

МАРИНА УСМАНОВА размышляет о репрессивной политике украинского государства по отношению к трансгендерным людям и стереотипы, которые делают нас безжалостными и близорукими.

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».