гуманітарна політика


Крізь призму однієї мистецької акції ЛІЯ ДОСТЛЄВА розповідає про ставлення до біженців у Польщі та необхідність емпатії.

Рятувальний жилет

РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

Чорніше від чорнозему

ЄВГЕНІЯ НЕСТЕРОВИЧ аналізує проекти мовних законів і міркує про важливі деталі, які не врахували законтворці.

Кілька відповідей на мовне питання

АСЯ БАЗДИРЄВА критикує «святкову» політику Інституту національної пам’яті й пояснює, чому повсюдна боротьба з «совком» – це шлях у нікуди.

Працюй і мовчи?

ІНГА ПИЛИПЧУК – про перемогу фільму Георга Жено та Єлизавети Сміт на «Берлінале».

«Школа номер 3»: перемогти війну

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

Безборонні території. Сприйняття сучасної української літератури німецькомовною публікою

РОБЕРТ ЕММЕТ МІГЕР - про те, як і чому суспільство мусить знайти в собі сили слухати ветеранів.

Роберт Мігер: «Усе суспільство було на війні, і ми усі несемо відповідальність»

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

Владимир Рафеенко: «Тревожная штука эта наша современность. Но жить в ней можно и даже нужно»

Социологиня и переселенка из Донецка ОКСАНА МИХЕЕВА – об адаптации переселенцев, возвращении на оккупированные территории и возможностях, которые дает война.

Бесконтактное сосуществование с государством

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пригадує, чим відзначилась українська культура в 2016-му.

Рік немовчання

МИХАИЛ МИНАКОВ – о политической сексуальности, «маленькой Киевской империи» и иллюзии горизонтальних отношений в обществе, которую порождают соцсети.

Михаил Минаков: «Сетевые сообщества могут ускорять дегуманизацию общества»

ОКСАНА ЩУР звертає увагу на промовисто сексистські образи жінок в українській масовій літературі та пояснює, чому це серйозніша проблема, ніж видається на перший погляд.

Феміністки, агов!

спецтеми: