фотографія


Есть художники, описывающие мир как интерьер собственного «я». Фотография Сергея Лебединского не заякорена на собственном доме, реальном или воображаемом. Наоборот, она является непрерывным движением, представленным шкалой тем и мотивов, генерирующих несколько хронотопов. Прежде всего, восточноукраинский…

Украинская ночь Сергея Лебединского

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про радянську естетику в українській пропаганді, візуалізацію смерті, Instagram ЗСУ, та фотографії про війну на Сході, яких ми не побачили.

Лик героя, личина ворога: як різняться портрети тих, хто воює на Донбасі

KORYDOR публикует перевод текста ТОШМАША ШЕРШЕНЯ о том, как фотография фиксирует распад времени и складывает его заново.

Селфи с женой

ТАТЬЯНА ПАВЛОВА – о диалоге работ Бориса Михайлова и группы «Шило» и Харьковской школе фотографии.

Симметричный жест Михайлову: группа «Шило»

ОЛЕКСАНДРА НАБІЄВА – про інстаграм як призму та маніфестацію ідеального життя.

Instagram: комунікація, щоденник і спільнота

Харьковский фотограф – о старых обидах на мэтров, фотографию до фотошопа и эстетику польских журналов 80-х.

Сергей Солонский: «Мой дед продал корову, чтобы купить цейсовский объектив»

ТАМАРА ЗЛОБІНА пише про потребу перепроживати гуманізм знову й запитує, чому ми програли численні битви, якщо було стільки сміливості й жаги щось змінити? Можливо, тому, що коли ми ігноруємо інших, то втрачаємо шанс творити переможні солідарності?

Переживати гуманізм. Знову і знову

Ця стаття опублікована завдяки НАТАЛІ ЄРЬОМЕНКО, яка підтримала онлайн-видання KORYDOR на спільнокошті. Художница и дизайнерка из Непала Арпана Раямаджи — одна из тех, кто обязан своей популярностью Instagram’у. Именно там она впервые начала выкладывать фотографии со…

Новая красота в Instagramе

У 1997 році, після однорічного перебування в Берліні, Борис Михайлов повернувся до Харкова, якраз вчасно для того, щоби побачити потужні тектонічні соціоекономічні зсуви у своєму рідному місті. Розпад Радянського Союзу на початку 1990-х приніс довгоочікуване…

Урбаністична опера Бориса Михайлова

Алиса Олева – художница, которая работает в жанре психогеографических и аудиопрогулок. Она использует методы партисипативного искусства, перформанса, практикует одиночную или совместную прогулку как один из простейших и доступных способов взаимодействия и участия людей в исследовании…

Алиса Олева: “То, что я делаю, называется партисипация”

В сучасній масовій культурі, напевно, немає якогось більш семантично універсального знаку, ніж оголене жіноче тіло. Ним ілюструють усе – від обкладинки нового бестселлера до журнальної реклами парфумів, кави, чи навіть сантехніки. Це табула раса, порожня…

Чому селфі – це корисно?

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід


спецтеми: