фотографія


Лія Достлєва пояснює, що фотографія може репрезентувати травму не лише тоді, коли на ній безпосередньо зображене насильство

Візуальні архіви депортованих: фотографія як непевний свідок

Мені симпатичне таке формулювання Катерини Дьоготь: “Феномен харківської фотографії 1970–80-х років — це частина радянської післявоєнної неофіційної культури, а та, своєю чергою, вкорінена в соціалістичній економіці”1. Тут є важливі дискурсивні форми: замість суперечливого визначення школи використано…

Побачити себе: дещо про суб’єктивність харківської фотографії

Любой публичный акт презентации «наследия ХШФ» провоцирует дискуссии о прерванной игре, реальной или мнимой преемственности, о музее как инструменте коммеморации явления или платформе актуализации более широких дискурсов. Выставка «Автор в игре», которая прошла в ЕрмиловЦентре…

«Автор в игре»: homo ludens vs homo criticus

Тетяна Павлова розповідає про фотопрогулянку зі студентками в часи пандемії слідами магічного Харкова 70-х років.

Место для прогулки

Історикиня Анна Багаченко розповідає, як оцифровані архівні фотографії Маріуполя починають жити новим життям у соціальних мережах та на форумах.

Місто в фокусі: фото Маріуполя та дискусії про його минуле та майбутнє

Валерія Шевченко пише про дебютну виставку в Одесі Саші Населенка, фотографа пустирів і слідів відсутності.

Південноукраїнська готика у проєкті Саші Населенка «Світло та слід»

Фотокритикиня Аліна Сандуляк аналізує фотопроєкти про Україну Нільса Акерманна, Міхала Сіраковськи, Крістіана ван дер Коя і Девіда Деніля, роботи яких відображають процеси пошуку та становлення української ідентичності.

Бачити очима іншого: Україна в об’єктивах чотирьох закордонних фотографів

Під час пандемії книга виявилась чи не єдиним фізично доступним культурним продуктом, тоді як  кінотеатри, музеї, театри, галереї були зачинені або перейшли в онлайн. Здавалося б, на тлі негараздів мистецькі видання мусили випасти з переліку…

Мистецькі видання 2020-го року

У селах західної Польщі, звідки родом авторка книжки «Сорочка» Анґеліка Кужняк, остання ніч перед похороном померлої особи називається «pusta noc» – «порожня ніч». Увечері напередодні люди збиралися в хаті покійника, аби помолитися разом на вервиці….

Анґеліка Кужняк: та, що слухає

Якщо ви читали українською «Мауса» Арта Шпігельмана, романи Кейт Аткінсон, Паскаля Гілена — то ви знаєте, як перекладає Ярослава Стріха. Вона одна з тих небагатьох перекладачок, які беруться за літературу, пов’язану з культурою та мистецтвом,…

Ярослава Стріха: “Перекладачеві коміксів доведеться вигадувати, з яким звуком меч стинає комусь голову”

Текст виходить в рамках спільного проєкту підтримки незалежного культурного сектору в Україні Міжнародної організації CEC ArtsLink у співпраці з платформою міждисциплінарних практик OpenPlace.   В 1932 році американський фотограф Джеймс Ебі (1) на запрошення радянського…

Українська фотографія 30-х років

Публікуємо фрагмент з монографії кураторки, дослідниці Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP) Надії Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти апарату». Підготовка видання відбувається за підтримки Українського культурного фонду. У наданому фрагменті авторка розглядає оприявнення харківськими фотографами…

Відсутня фотографія



спецтеми