фемінізм


СВІТЛАНА ОДИНЕЦЬ аналізує образи українських мігранток у культурі та медіа й міркує, чому вони стають героїнями кіно- та телесюжетів набагато частіше, ніж мігранти-чоловіки.

Могіканки у кривих дзеркалах

ІРИНА КОСТИШИНА побувала на виставці «Textus» у Центрі візуальної культури й міркує, як говорити на феміністичні теми з позиції свободи, а не пригнобленості.

Шиття як життя. Протест, критика, присвоєння

ДЖЕННІФЕР РЕММІ пояснює, чому в сучасному світі виникають масові протести і в чому полягає загроза диктатури ідентичностей.

Про право бути різними

АСЯ БАЗДИРЄВА критикує «святкову» політику Інституту національної пам’яті й пояснює, чому повсюдна боротьба з «совком» – це шлях у нікуди.

Працюй і мовчи?

МАРИНА УСМАНОВА – о том, почему легализация секс-работы не защищает права человека.

Секс, власть и иллюзия свободного выбора

ЮРІЙ ФРАНК – про перші спроби українського театру поговорити про трансгендерність.

Більше ніж жінка, більше ніж театр

МАРИНА УСМАНОВА вспоминает главные украинские победы и факапы на пути к гендерному равенству в этом году.

2016: Итоги года через гендерную призму

СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності інновації іншування історія історія мистецтва