дискусія


ЯНІНА ПРУДЕНКО – про кураторство, культурну децентралізацію та зв'язок між совком і фейсбучними холіварами.

Яніна Пруденко: «Українському художньому середовищу бракує формату лабораторій»

РУСЛАНА КОЗИЕНКО анализирует рассказы участников проекта CSM и KORYDOR «Точки приближения» и предлагает читать между строк.

Фрагменты речи: точки приближения

ЄВГЕНІЯ НЕСТЕРОВИЧ аналізує проекти мовних законів і міркує про важливі деталі, які не врахували законтворці.

Кілька відповідей на мовне питання

МАРИНА УСМАНОВА – о том, почему легализация секс-работы не защищает права человека.

Секс, власть и иллюзия свободного выбора

«Співчуваємо, шановні члени журі. Іншої літератури ні для вас, ні для нас нема».

Книга Року BBC: п’ять безнадійних фіналістів

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

ОКСАНА ЩУР звертає увагу на промовисто сексистські образи жінок в українській масовій літературі та пояснює, чому це серйозніша проблема, ніж видається на перший погляд.

Феміністки, агов!

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності інновації іншування історія історія мистецтва