креативна економіка


МАРИНА СТЕПАНСКАЯ рассказывает о своем последнем фильме «Стремглав», новых вопросах для женских персонажей и (не)важность кинокритики.

Марина Степанская: «В украинском кино мне хотелось посмотреть историю про нас»

Після Книжкового Арсеналу його кураторка ОКСАНА ЩУР міркує про нову культуру читання в світі цифрових технологій.

Для чого купують книжки?

Якщо культура 1.0 – це культура моралізаторства, повчання, то культура 2.0 – це культура приємного вечора, реклами й масової пропаганди. Якою є культура 3.0?

Культура на горизонті подій

Еще в фильмах братьев Люмьер, Джона Грирсона, Роберта Флаэрти или Криса Маркера было очевидным стремление уйти от обслуживания реальности, режиссеры привносили в фильмы свой уникальный взгляд и стремились найти в окружающем мире нечто скрытое. В 2000-х случился еще один важный поворот – документальное кино неожиданно соединилось с игровым, едва не став единым целым. От их…

Кино на грани: украинский док

Розвивати українське книговидавництво завжди вдавалося лише надзусиллями фанатичних людей. Реалії ринку напрочуд невтішні, але видавці  знаходять спосіб, як вийти із замкненого кола. Перемагають ті, хто відмовляється грати за старими правилами.   Порівняно з минулим роком, обсяг виданих книжок зменшився на 20% за назвами, а за сумарними накладами на 50%. Водночас продажі скоротилися на 35-40%. Із…

Книжковий ринок: позаду залишаються скептики

Якщо спробувати буквально перекласти слово «хакатон» українською, вийде щось на кшталт «марафону хакерів». Чому марафон – йдеться про інтенсивну  роботу міждисциплінарних команд, яка  триває безперервно від 24 до 96 годин. Обмеження в часі, азарт, менторський супровід дозволяють учасникам сконцентруватися на пошукові інноваційних рішень – як технічних, так і управлінських. Саме в такий спосіб іноді вдається…

Як технології змінюють “ящик”

Наявність креативного класу важлива для суспільства не лише як індикатор потенціалу міст. Це люди, які готові свідомо замовляти й сплачувати за продукти й послуги, ґрунтовані на знаннях,  інноваціях і культурі. Це означає, що вони можуть забезпечувати появу й динамічне відтворення таких продуктів. Відкриті до нового й схильні до самовираження, творчі люди зацікавлені у зміні парадигми…

Деббі Девіс: «Креативні люди вміють радіти чужим успіхам»

Закинуті будівлі – це архітектурні «привиди» міста, які часто асоціюються з розрухою, занедбаністю, небезпекою. Однак для культурних активістів вони стають резервом для створення осередків соціальної активності, пам’яті про історичне минуле місця, шансом розпочати «низові» культурні проекти з нуля. На міжнародній зустрічі активістів побувала МАРІЯ БЄЛЯЄВА і записала найцікавіші досвіди культурної окупації приміщень і просторів у…

Культурна окупація: нове життя старих приміщень

На фестиваль урбаністичної культури «Трансформери» до Кременчука з’їхалися гості та учасники з Києва, Львова, Познані і Брюсселя. Але для багатьох мешканців Кременчука подія лишилася не зовсім зрозумілою. «Люди зараз більше спостерігають, ніж розуміють, що відбувається», – ділилася враженнями впродовж фестивалю співорганізаторка події Ірина Каць. «Що ж, власне, тут відбувається?» – запитувала я, дивлячись, як група…

Урбанізм і народ. “Трансформери” в Кременчуці

Сьогодні, коли згадують про Львів, найчастіше говорять про його середовище IT та неймовірну кількість закладів харчування й відпочинку. Справді, львівський міський простір переповнений IT-компаніями та генделями на будь-який смак, і вони  роблять значний внесок в економіку міста. Це не дивно, зважаючи на стратегію конкурентоспроможності Львова, яку розробили в Інституті міста. Основні кластерні робочі групи стратегії…

Знайди собі місце: творчі простори Львова

Уперше проект польського художника Павла Альтгамера «Конгрес рисувальників» відбувся в 2012 році під час Берлінської бієнале сучасного мистецтва, два роки тому – в Києві, в Національному художньому музеї. Рік тому – у Пекіні та Варшаві. Цього травня Павел Альтгамер на вісім днів приїхав із Конгресом до Івано-Франківська. Поки місто розпирає гордість від почесного товариства в…

Міські амбіції: Альтгамер у Франківську

В рамках проекту CSM «Культура. Завтра» на Книжковому Арсеналі, у співпраці з видавництвом «Комора» відбулася зустріч із сербським письменником Срджаном Срдичем. Його роман «Саторі» щойно вийшов у перекладі Алли Татаренко й уже привернув чимало уваги з боку читачів і критиків. На зустрічі йшлося про актуальну для України тему – літературу після війни. Срджан Срдич розповів…

Срджан Срдич: “Мене лякає соцреалістична ідея великого роману”


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення практики рівності проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності іншування історія історія мистецтва