(само)цензура


Павел Штарбовський – доктор гуманітарних наук, театральний критик, драматург. З вересня 2014 – заступник програмного директора в Театрі Повшехни у Варшаві. Раніше він з колегою працював у Польському театрі в Бидгощі, який став одним із…

Втручання як метод

С некоторым удивлением я узнал, что особая дата 8 мая официально называется «День памяти и примирения». Я бы тоже (как многие другие) предпочел, чтобы 9-е просто перенесли на 8-е, но по традиции был выбран компромиссный…

Девятое мая по старому и новому стилю

Ретроспективна програма цьогорічного фестивалю кіно та урбаністики «86», який вже вдруге відбуватиметься в Славутичі, матиме назву «Ефемерна пропаганда». Складена з дев’яти коротких фільмів ця збірка буде присвячена американській освітній, рекламній та пропагандистській анімації часів «холодної…

Ефемерна анімація: між пропагандою і маскультом

Однією з важливих подій цьогорічного “Книжкового Арсеналу” стала публічна дискусія за участі Ігоря Померанцева та Юрія Андруховича “Українська література. Після війни” у рамках проекту «Війна та культура: діалог ворогів?” Ігор Померанцев почав дискусію з дуже…

Стамбульський телефон Хемінгуея, або Як війна змінює літературу

Мы поговорили с московским режиссером Аскольдом Куровым о проекте “Освободите Олега Сенцова”, о том, как работает документальное кино и о России как о сюрреалистическом “Ленинленде”. За почти год пребывания украинца Олега Сенцова под стражей в…

Аскольд Куров: “Музей Ленина как модель России”

Єлизавета Петрівна була галломанкою: ще в дитинстві вона напрочуд швидко вивчила французьку, вдягалася «на паризький манір» (чому й мала у гардеробі більше 1500 суконь), постійно спілкувалась із паризькими послами. Вона цікавилася не лише новинками моди,…

Забавки навколо однієї резиденції

Колишня інженер-хімік Наталія Юрченко — одна з останніх мешканок села Позняки, яке наприкінці 80-х забудовники перетворили на новий район Києва. Знищення села розпочалося ще у 1989 році і до 1992-го забудовники вмовили переїхати до квартир…

“Яма”: право на дім

Выставка «Надстройка» в Центре визуальной культуры, представляющая проекты киевского архитектурного неомодернизма 1960-80-х годов, стала точкой невероятного притяжения. С одной стороны, это немного неожиданно, ведь VCRC ещё только продолжают обживать новую локацию на улице Глубочицкой –…

Дань утопии

Історії знищення сакральних образів митцями, а не релігійними чи ідеологічними цензорами, відомі з часів, коли їх почали фіксувати у життєписах художників. Хоча деякі з випадків роками записів (чи публічних обговорень) не закінчились і продовжують бути…

Диявол деталей

У відповідь на прийняте українською владою рішення створити Міністерство інформаційної політики 20 грудня відбулася дискусія «Що робити з Міністерством інформації?», організована Центром візуальної культури, громадською організацією «Центр UA» та рухом  «Стоп цензурі!» Воєнний конфлікт та…

“Одна стаття в The New York Times може бути ефективнішою за сім днів Іномовлення”

Засновник мистецького простору “Дзиґа” Влодко Кауфман – людина, без якої складно уявити не лише львівське, але й українське сучасне мистецтво. Нині він працює над створенням візуальної концепції майбутнього Музею Майдану в Києві і вже зараз…

Коди свободи Влодка Кауфмана

В начале сентября на троллейбусной остановке напротив Мыстецького Арсенала после открытия проекта “Украинский Пейзаж” я встретила Александра Соловьева. Он вскользь спросил, есть ли у меня виза в Великобританию и как поживает мой соляной проект. Потом…

Дневник художницы. По ту сторону выставки


спецтеми: