архів сучасного мистецтва


Александр Бланк  — идейный вдохновитель и основатель одной из первых частных галерей в Украине «Бланк-арт». Галерея существовала на протяжении двух лет, с 1994-й по 1996-й год, и стала событием в художественной жизни Киева. За время…

Александр Бланк: «Это было внутреннее побуждение, продиктованное моим состоянием мысли, моим интересом…»

Понад два місяці тривала виставка «Свій простір» у PinchukArtCentre, яку курували Тетяна Кочубінська й Тетяна Жмурко. Попри достатній час її експонування, виставка досі недостатньо відрефлексована. Напевно, з багатьох причин, доволі очевидних для українського художнього контексту….

Обережний простір

Письменниця Вірджинія Вулф — одна з ключових постатей, які асоціюються з феміністичними ідеями. Вона ввійшла в український контекст за посередництвом польського літературного середовища (роман «Місіс Делловей» у перекладі польською вийшов у 1960-х роках). Тогочасні критики…

Ми, аутсайдерки: Вірджинія Вулф і фемінізм у глобальній перспективі

В 1995 году Ирина Ластовкина дебютировала как художница, работающая в поле современного искусства. На выставке «Рот Медузы» она показала созданное из металла платье. Это первая и последняя работа Ластовкиной для выставок современного искусства. По разным причинам…

Ирина Ластовкина: «Когда мы увидели украинскую живопись, у нас все перевернулось с ног на голову»  

Оксана Чепелик — художниця, одна з небагатьох українських авторок, хто у 1990-х позиціонували свою практику як соціально-критичну, а наскрізною художньою темою вона обрала ідеї фемінізму. Працюючи з темами об’єктивації жінки в модній індустрії, гендерних стереотипів…

Оксана Чепелик: «Я розпочала феміністичну, або гендерну тему задовго до…»

«Голоса любви» — легендарный художественный проект Георгия Сенченко и Арсена Савадова, реализованный в 1994 году в Севастополе на корабле «Славутич» для выставки «Алхимическая капитуляция» (куратор Марта Кузьма). Проект создавался в разгар конфликта, связанного с разделением Черноморского…

Эхо любви

О Маргарите Жарковой в Одессе ходят легенды. Ее помнят как экстравагантную яркую личность, жену Александра Ануфриева[1], мать Сергея Ануфриева[2], как человека, вокруг которого собирались люди, у которой проводились квартирники, а в публикациях в медиа о…

Юлия Жаркова: «Мама взращивала в нас способность свободно мыслить»

Історія феміністичного українського мистецького дискурсу починається після 2000-х років. Осмислені гасла, переважно жінок-художниць, про рівні права почали проговорюватися саме після міленіуму. До вивчення феміністичного українського мистецтва звернулися передусім дві дослідниці — Тамара Злобіна й Оксана…

«Рот Медузи»: перші спроби феміністичних виставок

Не так часто время щадит неофициальные хроники и сохраняет их для истории. А яркая художественная, андеграундная и тусовочная жизнь советских городов в 1970-1980-е была тщательно скрыта от бдительных номенклатурных взоров. Но лица львовских культовых личностей…

Михаил Французов: «От буквальности мне всегда хотелось уйти»

Здесь слишком много перца, но при этом все очень мило… Сергей Ануфриев, застольная шутка   Работы «Перцев» (Олег Перец Петренко и Людмила (Мила) Скрипкина) обычно связывают с поздним, одесским «изводом» т. н. московского концептуализма или смутно…

“Перцы”: эстетика продолжения

Олег Кулик — один из наиболее известных художников-акционистов 1990-х не только на постсоветском пространстве, но и в мировой художественной среде. Самой громкой акцией автора стал «Бешеный пес, или Последнее табу, охраняемое одиноким Цербером» (1994) возле…

Олег Кулик: «Я все время размышлял, в какой же счастливой стране мы живем: нечего делать, негде побороться за счастье»

Виставку «Червона книга: радянське мистецтво Львова 1980–1990-х», яка зараз проходить у рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre, слід віднести до перформативного кураторства, адже її можна сприймати не тільки як дослідження, а і як художню практику. Виставка містить…

«Постсувенір» — це копія з копії, яка в сьогоднішніх реаліях важить більше, ніж оригінал

спецтеми: