Протягом 2016 року триватимуть зустрічі в рамках міжнародного міждисциплінарного проекту “Апокаліпсис міста”, який здійснює книгарня “Є” спільно з Польським інститутом у Києві та Інститутом східних ініціатив (Краків). KORYDOR відвідав лекцію дослідниці і координаторки проекту “(Пост)соціалістичне місто” Інституту східних ініціатив Кінґи Нендзи-Сіконьовської та зафіксував історію трансформацій варшавського Палацу культури і науки в практиках і свідомості сучасних…

“Зозулине яйце”: чи є життя після декомунізації?

Флоріан Юр’єв – архітектор, художник-шістдесятник, музикант, автор теорії про музику кольору (не плутати зі світломузикою), автор кольоропису, автор знаменитої «тарілки» на Либідській. До списку того, чим свого часу займався Юр’єв, можна додати ілюстрування книжок, і навіть створення Асоціації скрипалів України. Його, як і багатьох художників того часу, звинувачували в абстракціонізмі та формалізмі, спалювали його роботи…

Флоріан Юр’єв: “Сучасна архітектура Києва – це піратство”

Після масової істерії через вампірів світ (вкотре!) полонили зомбі. Зомбі у рекламі, серіалах, відеоіграх, кіно, і врешті-решт, у старій добрій англійській класиці, яку знають, люблять і захищають, але читають далеко не всі. Так-так, йдеться про щойно виданий в “Основах” роман Сета Ґрема-Сміта та Джейн Остін «Гордість і упередження і зомбі», поява якого, на превеликий подив,…

Леді, джентельмени і зомбі-апокаліпсис

Ця розмова присвячена милій даті 8 березня, на історію якої ми подивимося крізь призму антропології. Ми маємо на меті зрозуміти, які передумови існування свята за гендерною ознакою. І так само хочемо простежити, як змінювалося ставлення до 8 березня в українському суспільстві й поза ним. Яке ставлення у антропологів і етнологів до цього свята? На загал…

Як 8 березня стало “святом ніжності”?

Юрий Лейдерман – значимая фигура в истории современного искусства, один из лидеров одесских и московских концептуалистов, соучредитель и участник арт-группы «Медицинская герменевтика». В галерее «32 Vozdvizhenka ARTS HOUSE» состоялась выставка Юрия Лейдермана «Песня Товарищ», которая стала своеобразным прощанием художника с концептуалистскими практиками Москвы. Старая советская песня «Товарищ» стала главным мотивом выставочного проекта: художник впервые услышал…

“Искусство постоянно ищет и жаждет «неуклюжести», хромоты”: Юрий Лейдерман, Никита Кадан

У 1997 році, після однорічного перебування в Берліні, Борис Михайлов повернувся до Харкова, якраз вчасно для того, щоби побачити потужні тектонічні соціоекономічні зсуви у своєму рідному місті. Розпад Радянського Союзу на початку 1990-х приніс довгоочікуване полегшення від задушливого радянського режиму. Полегшення, одначе, одразу затьмарилося глибокою економічною кризою. Нерегульована, запаморочлива свобода 1990-х позначилася як період, коли…

Урбаністична опера Бориса Михайлова

За останні два роки багато проектів Національного художнього музею України спонукали своїх відвідувачів до рефлексії про події лютого 2014 року й осмислення трансформацій, що відбуваються у суспільстві. За цей час музей показав проекти «Герої. Спроба інвентаризації», «(R)Evolution», «Свобода», «Війна. 11 портретів», польсько-український проект «Уява. Реальність» та ін. Учасники розмови, що відбулася в Українському кризовому медіацентрі,…

Музей між революціями

Попри те, що закон про декомунізацію начебто не розповсюджується на твори мистецтва, створені до травня 2015 року, закон по суті легітимізує стихійну декомунізацію, котра часто межує з вандалізмом. Саме такий процес ми можемо спостерігати нині в Олеську на Львівщині – щодо скульптури Валентина Борисенка. На цей твір дія закону не розповсюджується, але скульптуру руйнують місцеві…

Назар Білик. Бюст із черевика Леніна

Що таке божевілля? Чому вважалося, що у жінок більш вразлива психіка, ніж у чоловіків? Жінки і справді більш схильні до божевілля? Чи їх хтось “робить” божевільними? А, може, це вони “роблять” себе божевільними самі? Якщо так, то коли божевілля стає єдиним доступним ресурсом для творення ідентичності? Як геніальність жінки сприймаєтьсясуспільством? Як жіноча геніальність відрізняється від…

Поранена діва: жіноче божевілля й геніальність

Олександр Михайлович Покровський народився 1868 року в далекій Симбірській губернії. Доля привела його спочатку до Санкт-Петербурга, потім – до Києва, де він закінчив університет по кафедрі ботаніки; далі – до Парижа, де змінив спеціальність на антропологію та географію. Чи міг майбутній приват-доцент Харківського університету припустити, що, повернувшись у Російську імперію, він стане коханням усього життя…

Бідний Мася, або український модернізм на прикладі однієї долі

Цього року титул Гран-прі на Форумі видавців у Львові отримала книга, про яку досі майже ніхто не говорив, не вносив до топ-рейтингів  та не робив  ніяких передбачень. Переклад «Відваги і страху» польської україністки, перекладачки та літературознавиці Олі (Олександри) Гнатюк вийшов щойно перед форумом та випередив вихід у оригіналі, польською. Сама Гнатюк не очікувала такого здобутку,…

Люди з відваги й страху: книжка Олі Гнатюк

Хорватську письменницю і журналістку Славенку Дракуліч цілком можна назвати антропологинею комунізму. Вона досліджує радянську ментальність – чи то документування жіночого досвіду соціалістичного побуту («Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»), чи тваринні алегорії («Екскурсія Музеєм комунізму»). Письменниця стала свідком Югославських війн та емігрувала до Швеції після того, як у 1991 році у незалежній Хорватії її…

Славенка Дракуліч: «Між свободою і безпекою люди вибирають останнє»


спецтеми: