KORYDOR публікує текст лекції літературознавиці та перекладачки ІРИНИ СТАРОВОЙТ про трансформації «стидкої» пам’яті, прочитаної в рамках освітнього проекту CSM та KORYDOR «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог» у Харкові.

Кричуща мовчанка: Що робити з потворними спогадами прекрасних міст?

Чому ми лишаємося відданими героям Метта Ґрейнінґа впродовж усіх цих років.

“Сімпсони”: герої парадоксальної любові

С начала марта этого года в Одессе действует социальный проект «Museum for Change». Пятеро сотрудников и группа волонтеров восстанавливают один из лучших художественных музеев Украины, Одесский художественный музей, – собирают деньги для решения накопившихся в нем проблем. Для более наглядного примера того, каким видят будущий музей активисты проекта, можно процитировать Джозефа Пристли: «Если бы где-нибудь в…

Сдайте на музей!

Нещодавно PinchukArtCentre офіційно оголосив про запуск Дослідницької платформи, яка займається вивченням сучасного українського мистецтва. Робота платформи розвивається у трьох напрямках: безпосередньо дослідженні, виставковій діяльності, а також публічній програмі. Три нові виставки в арт-центрі – це перші результати діяльності платформи. Що ще, крім виставкових проектів, передбачається в роботі дослідників, на яких питаннях вони зосередяться, які методологічні…

Дослідницька платформа: “Це історія не про монополізацію, а про налагодження зв’язків”

Мы сгоряча записали его в барды – его, вежливого японца, при встрече целующего руки деловым партнёрам-мужчинам. Миф о бунтаре Казуки Томокаве, «кричащем философе» и «человеке, плюющемся иероглифами», возник в ответ на его экспрессивный вокал, хрипящий крик «под Высоцкого» и порванные гитарные струны. Нам казалось, что Томокава обязан любить Егора Летова, выворачивать душу при первой встрече…

Казуки Томокава: Человек-поэма

Ця стаття опублікована завдяки ДІАНІ КЛОЧКО, яка підтримала онлайн-видання KORYDOR на спільнокошті. У 1973 році паризький мистецтвознавець Андрій Наков уперше ввів поняття «український авангард», і це стало початком тривалої символічної боротьби, яка триває й нині. Українські дослідники намагалися не просто провести розмежувальну лінію з авангардом російським, а написати іншу історію мистецтва 20 століття, де внесок…

Київський період короля “нуля форм”

Виходжу з потяга Хюндай у турецькому метро – два ескалатори піднімають із темряви до сліпучого світла – опиняюся на вулицях Ізміра. Напроти виходу бачу вокзал Басмане, левантійський спадок 19 століття, як з картинки, але зразу біля сходів у кущах сплять два смаглявих чоловіка на клунках із пожитками. За два кроки від вокзалу квартали з сирійськими…

Ізмір: маленькі кроки назустріч

До 1 июня в днепропетровской галерее Artsvit продолжается выставка Давида Чичкана «Во время войны» – анархическая интервенция на территорию искусства, переосмысляющая войну в ХХ и ХХІ веке. Этой весной в Днепропетровске открылась персональная выставка киевского художника Давида Чичкана (родился в 1986). Бескомпромиссный представитель ангажированного искусства и, пожалуй, один из немногих в Украине художников с многолетней,…

Другой анархизм Давида Чичкана

Александр Гнилицкий – один из немногих современных украинских художников, который первым начинал экспериментировать с медиумом. Работая с живописью, инсталляцией, перформансами, видео, Гнилицкий всегда создавал свое ощущение пространства и реальности. А детали для своих объектов он покупал на киевском Сенном рынке. Позже его дочь Ксения Гнилицкая создаст ряд пейзажей уже несуществующих в Киеве мест, Сенной рынок…

Ксения Гнилицкая: “Для его поколения было важно, чтобы было смешно и непросто”

Іґнацій Карпович – польський письменник, який дебютував у 2006 у видавництві «Чарне», отримав нагороду «Паспорт «Політики» (2011), його романи чотири рази потрапляли до фіналу літературного конкурсу «Ніке». Карповича цікавить питання, яким є сучасний поляк – ким він себе відчуває, яка його ідентичність, що викликає в нього фрустрацію й непевність? Зрештою, письменник деконструює основи польського суспільства,…

Іґнацій Карпович: Для політиків складні теми завжди “не на часі”

В історії найновішого мистецтва важливо вчасно відокремити інтерпретації та міфи від фактів. Особливо це стосується монументалістів кола сквоту Паризької Комуни, чию творчість в історії українського мистецтва дедалі частіше представляють як утілення всіх богемних гріхів 1990-х. Згодом цей період як тільки не називали, вписуючи постсоцреалістичний 1 постмодернізм у ритми італійського трансавангарду. Дмитро Кавсан — один із тих…

Дмитро Кавсан: один із Паркомуни

Ажіотаж навколо виставкового проекту «Тіні забутих предків» не стихає: кількість суперлативів у репортажах свідчить про повний його успіх у журналістської спільноти, відвідувачі в дев’яти залах присутні навіть у післяобідні години будніх днів, а на вихідних тут аншлаг – здається, що в просторі Мистецького Арсеналу нарешті настав «зірковий час». На моїй пам’яті це чи не перший…

Майстри тіней


спецтеми: