ГАННА ЦИБА розповідає, як проект «Музей відкрито на ремонт» відновлює культурне життя прифронтового міста.

Кераміка й мир: робота з крихкими матеріалами у Слов’янську

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.

Під обкладинкою. Як гортати «живу книгу»?

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО поговорила с ЕВГЕНИЕЙ БЕЛОРУСЕЦ о проекте «Победы побежденных», который рассказывает о повседневной жизни и труде шахтеров на территории войны.

Повседневность и война

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

KORYDOR публікує текст лекції літературознавиці та перекладачки ІРИНИ СТАРОВОЙТ про трансформації «стидкої» пам’яті, прочитаної в рамках освітнього проекту CSM та KORYDOR «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог» у Харкові.

Кричуща мовчанка: Що робити з потворними спогадами прекрасних міст?

Чому ми лишаємося відданими героям Метта Ґрейнінґа впродовж усіх цих років.

“Сімпсони”: герої парадоксальної любові

спецтеми: