РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

Чорніше від чорнозему

ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

ГАННА ЦИБА розповідає, як проект «Музей відкрито на ремонт» відновлює культурне життя прифронтового міста.

Кераміка й мир: робота з крихкими матеріалами у Слов’янську

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.

Під обкладинкою. Як гортати «живу книгу»?

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО поговорила с ЕВГЕНИЕЙ БЕЛОРУСЕЦ о проекте «Победы побежденных», который рассказывает о повседневной жизни и труде шахтеров на территории войны.

Повседневность и война

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в колючей раме» Вадима Делоне. Автобиографический беллетризованный тюремный дневник Делоне ведет свой рассказ от начала протеста 1968 года на Красной площади,…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”


спецтеми: