Олексій Радинський – український режисер, публіцист, співорганізатор та дослідник виставок «Кінотрон. Виставка невтіленої ідеї. Фелікс Соболєв – Станіслав Лем – Віктор Глушков» (2016, ЦВК) та «Надбудова» (2015, ЦВК), співкуратор школи образу та доказу бієнале «Київська школа» (2015) та ін. Автор фільмів «Зсув» (2016), «Люди, які прийшли до влади» (2015, у співавторстві з Томашем Рафою), «Інтеграція»…

Олексій Радинський: “Ніякий «цивілізований діалог» не може починатися з погрози погрому”

МАРИНА УСМАНОВА объясняет иррациональный страх депутатов перед «гендером» абсолютно рациональными причинами. И это вообще не о божественном.

Почему конвенцию нам не подарят

ЮЛИЯ МАНУКЯН рассказывает о том, как художники в Херсоне обращали внимание горожан на «слепое пятно» – центральную площадь города.

Площади свободы. Репетиция

«Я знаю про кочові племена берберів і Марокко, уклад життя й історію Магрибу значно менше, аніж Раїм про пострадянські країни. Я знаю про них дуже мало».

Небо над Брюсселем

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела новый фильм Рубена Эстлунда и рассказывает, почему «Квадрат» – отменная критика современной Европы.

Белый квадрат

ГАЛИНА ГЕРАСИМ – про втому від суперечок про мову, які мають дедалі менше спільного з реальністю.

Not in my name

Засновник польського фестивалю Unsound МЕТ ШУЛЬЦ – про жінок у електронній музиці, flower power і концерти в індустріальних районах.

Глобальний фестиваль із Кракова: як це працює?

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела альманах My Street Films Ukraine о восточных городах Украины фестиваля «86» и рассказывает, на какие фильмы стоит обратить внимание.

Голоса из городов на рубеже

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про радянську естетику в українській пропаганді, візуалізацію смерті, Instagram ЗСУ, та фотографії про війну на Сході, яких ми не побачили.

Лик героя, личина ворога: як різняться портрети тих, хто воює на Донбасі

МИХАИЛ РАШКОВЕЦКИЙ и НИКОЛАЙ КАРАБИНОВИЧ – об Одесской биеннале, кураторском произволе, состоянии турбулентности и человечности.

Михаил Рашковецкий: «Биеннале – это попытка обнаружения лжи через критический язык искусства»

Резидентка ДИАНА УХИНА – о различиях в советской матрице, памятниках женщинам и дрейфе как способе узнать город заново.

Диана Ухина: «Образ женщины появляется в публичном пространстве только если отвечает запросам общества»

У рамках проекту «Площі свобод» ГАЛИНА ТАНАЙ пише про Ужгород як осередок повільності, традиційності та тимчасовості.

Ужгород: як його полюбити


спецтеми:

теги
(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля освіта політика включення практики рівності проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності іншування історія історія мистецтва