Що відбувається з суспільними медіа в Польщі і чому це важливо?

fot. Paweł Kula / źródło: PAP www.polska.newsweek.pl

Одним із найпотужніших медійних ресурсів у Польщі є суспільне мовлення, покриття якого охоплює всю країну, а інформаційні програми стабільно мають мільйонні аудиторії та впевнено конкурують з комерційними каналами. Після перемоги на виборах партія “Право і справедливість” без зайвих зволікань взялася встановлювати контроль над цим важливим ресурсом.

Що вже відбулося

30 грудня
До складу суспільного входять три основні компанії: Telewizja Polska (Польське телебачення), Polskie Radio (Польське радіо) та Polska Agencja Prasowa (Польське інформаційне агентство). Наприкінці минулого року польський Сейм, нижня палата парламенту ухвалює поправки до закону про радіомовлення та телебачення. Попри те, що зміни описані кількома короткими пунктами, керівництво цих структур змінилося кардинально:

  • директорів та наглядові ради суспільних мовників призначатиме та звільнятиме міністр фінансів одноосібно. Раніше це була компетенція колективного та незалежного від уряду державного регулятора – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
  • нове керівництво обиратиметься на необмежений термін і може бути звільнене у довільний момент
  • наглядові ради зменшені до трьох членів
  • зміни в статуті суспільних мовників стають можливі без згоди Національної ради.

З набуттям чинності закону теперішні керівники та члени наглядових рад підуть у відставку.

На момент написання тексту закон вже підтримав Сенат (верхня палата парламенту), і зараз він перебуває в Канцелярії Президента Анджея Дуди. З огляду на повну підтримку попередніх законопроектів провладної більшості, несподіванок не буде і зовсім скоро він набере чинності.

31 грудня
Частина керівництва суспільного мовлення не стала чекати остаточного ухвалення закону. Наступного дня після голосування в Сеймі у відставку подали директори каналів TVP 1, TVP 2, TVP Kultura, Телевізійної інформаційної агенції (канал TVP Info і головна інформаційна програма Wiadomości) та директор відділу кадрів.

1 січня
Із початком нового року перший канал Польського радіо – Jedynka – вирішив щогодини транслювати в ефірі польський гімн або гімн Європейського Союзу – «Оду радості» Бетховена. Таким чином, за словами директора радіо Каміля Домброви, вони хочуть звернути увагу на прийнятий закон.

4 січня
Працівники Jedynki опублікували відкритий лист, в якому висловили протест проти впливу політиків на суспільні медіа. “Автори медійного закону, який віддає повну владу над нами міністрові фінансів, не питали нашої думки”, – йдеться у тексті листа, підтриманого 70 працівниками. “Ніхто ніколи під час всіх змін і новелізацій не питає нас, як вони повинні виглядати. Політичну відповідальність за суспільні медіа бере на себе “Право і справедливість”. Такого прямого зв’язку між владою та ЗМІ ще не було в Польщі від 1989 року. Настав час запитати журналістів, як повинні виглядати суспільні медіа. Тому вимагаємо реального впливу на їхню форму та функціонування”, – заявили працівники Jedynki.

11036581_1667584270146327_4223200929317578589_n

“- Я маю рацію… – А в мене більшість!”     Зі сторінки Komitet Obrony Demokracji.

Реакція професійних організацій
Як інформує видання Presserwis, на зміни в суспільних медіа гостро відреагували міжнародні медіаорганізації. Репортери без кордонів, Спілка європейських журналістів, Європейська федерація журналістів та Європейський союз мовників у день прийняття закону висловили обурення негайністю прийняття цього закону та відсутністю консультацій. Нова норма, на їхню думку, «знищує наявні гарантії плюралізму та незалежності управління суспільними медіа в Польщі». Зміни по-різному оцінили громадські організації в самій Польщі. Гельсінська Фундція з прав людини заявила, що прийнятий закон лише поглиблює залежність суспільного мовлення від політики, а це, зі свого боку, становить загрозу для свободи слова в країні.

Товариство польських журналістів (SDP) натомість вважає, що така гостра критика міжнародних організацій була висловлена без ознайомлення з основними фактами, оскільки ухвалені 30 грудня зміни є лише перехідним етапом «на шляху побудови медіа, які творитимуть простір для суспільної дискусії з ретельністю та плюралізмом». Прихильне до дій нинішньої влади SDP було запрошене до вибору тимчасових керівників суспільних мовників на час дії «малого» закону.

Комітет захисту демократії (KOD) оголосив про акції протесту, що відбудуться 9 січня у Варшаві.

Що повинно відбутися
Влада впроваджує зміни в такому спринтерському темпі для того, аби змінити непідконтрольне їй керівництво суспільних медіа на час, поки не підготовлена глибша реформа. Ухвалений без суспільного обговорення закон отримав назву «малого» – термін його дії закінчується 30 червня 2016 року. Проект «великого» закону, який потрапив у розпорядження інформагентства PAP, має перетворити суспільні ЗМІ у національні. За кілька тижнів його розглядатимуть в Сеймі.

Норми законопроекту фактично забирають функцію управління суспільними медіа у незалежного конституційного органу Національної ради радіомовлення та телебачення і створюють для цього окрему Раду національних медіа. Згідно із розробленим проектом, реформовані медіа повинні «поважати християнську систему цінностей та прийняти за основу універсальні етичні норми». Основне джерело фінансування збережене поза державним бюджетом – у Фонді національних медіа, який наповнюватиметься спеціальними оплатами від населення. Це частково зберігає фінансову незалежність. Утім, використання реклами та спонсорських коштів – вагомого джерела доходу для теперішніх суспільних ЗМІ – стане можливим лише за згоди Ради національних медіа.

Термін дії угод зі усіма наявними працівниками закінчується через три місяці після ухвалення закону. Завданням новопризначених директорів у цей термін буде визначити, чи наявні посади є «виправданими» і продовжити угоди з тими працівниками, які на цих посадах є «придатними».

Очевидно, ця норма передусім скерована проти популярних ведучих та журналістів, які є гострими критиками партії “Право і справедливість”. Йдеться, зокрема, про одного з найвідоміших польських журналістів Томаша Ліса, автора публіцистичної програми Tomasz Lis Na Żywo та шеф-редактора тижневика Newsweek Polska. 4 січня Ліс у своїй програмі вже попрощався з телеглядачами та натякнув про перехід на інший канал. Для нього та низки інших журналістів відхід із суспільного мовлення після перемоги ПіС на виборах став лише справою часу.

У чому ризик
Фахової оцінки «великого» законопроекту зі створення національних медіа в публічній дискусії поки що немає. Та наміри “Права і справедливості” викликають критику з огляду на те, якою представники цієї політичної сили бачать роль суспільних ЗМІ. Одна із депутаток від ПіС Кристина Павлович вважає, що представники влади «повинні мати суспільні медіа, на які – отримавши мандат від виборців – мусять мати вплив, при чому вплив безпосередній». Роль таких ЗМІ, на думку парламентаристки, теж цілком однозначна: «Суспільні медіа, а точніше – “урядові” медіа принципово існують НЕ для «контролю за владою». На її думку, стежити за діями уряду – завдання приватних ЗМІ, а не суспільних. Аполітичність суспільних медіа вона оцінює як шкідливий міф. Схожу позицію висловила речниця фракції ПіС у парламенті Беата Мазурек: «Сподіваємося, що той медійний дискурс, з яким ми не згідні, нарешті перестане існувати».

У Польщі сформувалося виразне світоглядне протистояння між лівими та лібералами з одного боку та правими консерваторами з іншого. Це протистояння характерне для багатьох сфер суспільного життя і також помітне серед журналістів, багато з яких відверто декларують свою опозиційність до певних політичних сил. Структурам суспільного мовлення не вдавалося повністю позбутися політичних впливів та бути рівновіддаленим від усіх політичних сил. Присутність журналістів правих поглядів справді була менш помітною в суспільних ЗМІ під час перебування при владі ліберально-демократичної Громадянської платформи. Втім, не можна сказати, що у цей час суспільнe мовлення було повністю їй підпорядковане. Якість інформаційних програм загалом відповідала журналістським стандартам та етичним нормам, а мовники виконували важливу місію представлення культурного та суспільного різноманіття країни.

Натомість партія «Право і справедливість» переконана, що це саме теперішні зміни в суспільних медіа є поверненням до плюралізму і виправленням помилок у функціонуванні мовника. Перебуваючи в опозиції, ця політична сила та все праве консервативне середовище могло розраховувати на абсолютну лояльність та відсутність критики лише у TV Trwam та Radio Maryja – католицького медіахолдингу, заснованого отцем Тадуешом Ридзиком. Близьким до цієї політичної сили є також створене журналістами правих поглядів телебачення Republika. Саме ці ЗМІ представники недавньої опозиції, а тепер влади неодноразово називали прикладом якісної журналістики.

«Я би вам порадив подивитися новини TV Trwam. Це ретельна журналістика і цього треба навчати. Така сама ретельність повинна бути на суспільному телебаченні», – повчав депутат Європарламенту від ПіС Збіѓнєв Кузьмюк журналіста в ефірі суспільного TVP Info. Цікаво, що під час парламентських виборів восени 2015 року на TV Trwam повідомлення про партію ПіС займали 98% ефірного часу, призначеного на висвітлення виборчої кампанії.

Окрім цього, польські медійники пам’ятають досвід попереднього уряду ПіС у 2005-2007 роках, коли керівництво суспільного мовлення було під його контролем. Особливо резонансним у лютому 2007 року стало звільнення тодішнього керівника TVP Броніслава Вільдштайна. ПіС протягом одного дня організував необхідне голосування за його відставку, оскільки був незадоволений висвітленням у суспільних медіа дій уряду. Варто очікувати, що лояльність стане ключовим критерієм у виборі нового керівництва суспільного.

Які це може мати наслідки
Передноворічні зміни в суспільному мовленні стали вже другим тривожним сигналом від нової польської влади. Іншою вагомою зміною було переформатування Конституційного трибуналу за допомогою закону, ухваленого 23 грудня напередодні Різдва. На фоні цих блискавичних змін та загального погіршення відносин між владою ЄС і новим польським урядом Європейська Комісія вирішила розглянути на своєму засіданні 13 січня ситуацію з верховенством права у Польщі. Це перший етап процедури, що має на меті забезпечити дотримання ключових принципів демократії в країнах-членах ЄС. У Брюсселі заявляють, що поки рано спекулювати щодо розвитку подій. Проте як повідомляє Gazeta Wyborcza з посиланням на AFP, наступним етапом може бути рекомендація Європейської Комісії. Якщо жоден з етапів майбутньої дискусії не допоможе дійти згоди, теоретично можливий початок процедури позбавлення Польщі права голосу в структурах ЄС. Юридично цей інструмент впроваджено лише у 2014 році і ще жодного разу не використовувався. Тепер об’єднана Європа спробує його використати для тиску на Варшаву.

Ситуація у Польщі показує, якою незахищеною від політичних впливів виявилася тамтешня модель суспільних ЗМІ. Спрагла на медійний ресурс нова влада миттєво встановила контроль над мовниками і без сумніву спробує закріпити його під час перехідного періоду до моменту реформи цих мовників у національні. Неоднозначності ситуації додає ще й те, що провладна партія має значний мандат підтримки від населення і не збирається рахуватися з меншістю чи своїми опонентами. Тому існує загроза, що після проведеної реформи замість суспільних Польща отримає партійні медіа.

Коментарі


спецтеми: