На Одесском кинофестивале фильм Антонио Лукича «Мої думки тихі» победил в национальном конкурсе в номинации “приз зрительских симпатий”, получил приз FIPRESSI, а также приз за лучшую женскую роль (Ирма Витовская) и специальное упоминание за актерскую…

Антонио Лукич: «Природа моего юмора – это природа паузы, детали и неловкости»

«Аїша їде у відпустку» – роман грецької авторки Константії Сотеріу, але водночас – секретний пароль для початку воєнного захоплення Кіпру в 1974 році. Константія здобула літературну відзнаку за цей роман у 2016 році “The Athens…

Константія Сотеріу: “Якщо ми як митці підважуємо офіційний наратив про історію, то значить, ми робимо щось справді політичне й важливе”

Нині в Україні існує кілька інституцій та самоорганізованих ініціатив, що займаються архівуванням мистецьких процесів у різних методологіях та масштабах — своєрідним нанесенням на мапу колективної пам’яті певних імен, назв, місць та дат, до яких можна…

Пасія, вимушеність та фрустрація: яке «сьогодні» архівів сучасного мистецтва?    

У харківському центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” влітку відбувся українсько-італійський проект «Шлях Енея. Художники сьогодення сам-на-сам з минулим» у межах соціокультурного фестивалю «Дантефест». Серед подій паралельної програми виставки відбулась лекція філософині Оксани Довгополової «В майбутнє через…

Оксана Довгополова: Путешествия по слоям памяти/амнезии

На Одесском кинофестивале гран-при получил фильм «Домой» Наримана Алиева. Это картина о том, как отец и сын везут труп старшего брата из Киева на родину, в Крым. В мае этого года фильм был представлен на…

Нариман Алиев: «Когда мир рушится, и ты остаешься наедине с ним»

Останнім часом українську художню освіту гойдає на штормових хвилях студентського невдоволення, а академічні канони тріщать по швах. Тиск на студентів, занедбаний стан приміщень, цензура, вандалізм. Поки що ці процеси та боротьба студентів за право на…

Літня академія мистецтв: монолог про художню освіту

Як не дивно, вперше про виставу «Пентекост» я почула в контексті «українського питання», як тоді делікатно висловилася моя подруга-американка, приславши мені посилання на рів’ю у Нью-Йорк Таймс рівно п’ять років тому. «Прочитай, вам треба її…

“Пентекост”: ключ на краю цивілізації

Два роки тому в цей день я робила перформанс — запросила познанських друзів і знайомих зшити разом зі мною на головній площі міста 298 символичних постатей, які уособлюватимуть кожну з жертв катастрофи МН-17. Нам на…

Про катастрофу MH-17, місце автора у контексті і власне почуття провини як перформативну дію

Питання декомунізації у музеях, особливо краєзнавчих та історичних, постало гостро. Більшість музеїв провели її досить просто: сховали усе «погане» та пропагандистське у фонди, замінили більшовицьку революцію на УНР і дописали про «червоний терор». Переосмислення колекції…

Музей на меланхолії руїн

Коли мені було 16 років, мама поїхала за кордон. Я тоді не усвідомлювала, що це для нас означатиме. Мама була вчителькою німецької мови. Четверту частину від вільного місця у нашому домі займали книжки, журнали для…

Полишені гнізда пам’яті

Це мій перший текст за останні півроку. Колись в Інституті журналістики нам казали: можеш не писати – не пиши. Говорили це з надривним пафосом люди, які переважно вже давно могли і не писали, але у…

На паузі

Писати про закон про українську мову як державну під час чергової передвиборчої істерики – справа невдячна. Не тому, що читачам en masse наразі цікавіше (і їх можна зрозуміти) розібратись, хто яких упирів узяв до партійних…

Закон про мову: апофеоз культурної політики після Майдану


спецтеми: