Як не дивно, вперше про виставу «Пентекост» я почула в контексті «українського питання», як тоді делікатно висловилася моя подруга-американка, приславши мені посилання на рів’ю у Нью-Йорк Таймс рівно п’ять років тому. «Прочитай, вам треба її…

“Пентекост”: ключ на краю цивілізації

Два роки тому в цей день я робила перформанс — запросила познанських друзів і знайомих зшити разом зі мною на головній площі міста 298 символичних постатей, які уособлюватимуть кожну з жертв катастрофи МН-17. Нам на…

Про катастрофу MH-17, місце автора у контексті і власне почуття провини як перформативну дію

Питання декомунізації у музеях, особливо краєзнавчих та історичних, постало гостро. Більшість музеїв провели її досить просто: сховали усе «погане» та пропагандистське у фонди, замінили більшовицьку революцію на УНР і дописали про «червоний терор». Переосмислення колекції…

Музей на меланхолії руїн

Коли мені було 16 років, мама поїхала за кордон. Я тоді не усвідомлювала, що це для нас означатиме. Мама була вчителькою німецької мови. Четверту частину від вільного місця у нашому домі займали книжки, журнали для…

Полишені гнізда пам’яті

Це мій перший текст за останні півроку. Колись в Інституті журналістики нам казали: можеш не писати – не пиши. Говорили це з надривним пафосом люди, які переважно вже давно могли і не писали, але у…

На паузі

Писати про закон про українську мову як державну під час чергової передвиборчої істерики – справа невдячна. Не тому, що читачам en masse наразі цікавіше (і їх можна зрозуміти) розібратись, хто яких упирів узяв до партійних…

Закон про мову: апофеоз культурної політики після Майдану

Чи маємо ми вибір історичного часу, в якому нам доводиться жити? Як ми бачимо час, який протікає довкола нас? Чи можна його поділити на цікавий і нецікавий (і навіщо)? Чи можна взагалі уявити собі нецікавий…

Цікаві часи, які ми не вибирали

Минулий рік був ювілейним у багатьох країнах Східної Європи — 100-річчя незалежності широко відзначали, між іншими, Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія. Не оминули урочистості й Україну — столітній ювілей проголошення УНР наприкінці 2017-го, подібна…

Промова. Авангард і проектування української держави

Відчуття від виставки Маріанни Холленштайн «Стан людини», що відкрилася в новій київській галереї Set, можна порівняти з ефектом сутінок, коли м’яко тануть навколо обриси речей і здається, що простір починає розширюватися в безкінечність. Це  відчуття…

Деякі сигнали нічого не повідомляють, крім наявності свого джерела. Маріанна Холленштайн, “Стан людини”

З 14 травня до 14 червня в Харкові, в Центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» триває міжнародна виставка «Шлях Енея. Художники сьогодення сам на сам із минулим» (куратори — Борис Філоненко (Україна), Лука Фйоре (Італія). Аби розповісти…

Евгений Никифоров: “В каждой области Украины сохранилось примерно 500 монументальных работ. Это — много”

В конце апреля я написал пост в фейсбуке, чтобы обратить внимание украинских зрителей на новую институцию Biennale Warszawa, которая своей деятельностью выделяется даже среди традиционно сильных театральных игроков Польши. Пост получил некоторую реакцию украинских деятелей…

Варшавская биеннале: мы хотим будущего

Навесні 2019 року в школі Projector відбувся перший набір на нову програму з мистецького навчання – Art. Management. Curation. У рамках курсу студентки зустрічалися з багатьма діячами культури, зокрема – із художником Романом Михайловим. За…

Тіні полум’я: після розмови з Романом Михайловим


спецтеми: