Мовчати не можна жалітися

Майбутнє потрібно уявляти якнайкращим. У сьогоденні треба бачити найсвітліші сторони. В людях – вміти знайти, за що любити їх і цінувати. Треба вміти любити те, що ти маєш. Бути вдячним за те, де ти є. На ображених балкони падають. Хвороби – від негативних думок. Перестань жалітися, я намагаюся контролювати кількість негативу в житті. 

Чули таке? Якщо ні, жодного разу – далі можете не читати.

Позитивне мислення – концепція, котра полягає в тому, щоби завдяки певному самопереконанню досягти тривалого конструктивного й оптимістичного настрою, бути задоволеним. Це, зі свого боку, має підвищувати якість життя,  призводити до успіху, визнання та збагачення. Сила позитивного мислення стала вважатися рушійним принципом для бізнес-лідерів і мотиваційних тренерів з початку ХХ століття – в 1936 Наполеон Хілл видав книгу «Думай і багатій», і з того часу десятками мільйонів екземплярів продаються книжки про силу позитивного мислення – ви точно чули про Нормана Вінсента Піла («Сила позитивного мислення») чи Ронду Берн («Секрет»). Якщо ви прочитали ці книги, і стали щасливими та багатими (і ви НЕ коуч з позитивного мислення), далі можете також не читати.

Чим це обертається насправді в реальному житті? Майкл Стозем, консультант з розвитку найуспішніших світових бізнесів, каже про це так: «Протилежними до позитивних почали вважати не негативні думки, а навіть просто намагання бути реалістами стосовно того, що ви можете отримати».

Це дуже прості слова, але в них втілюється вся небезпека позитивного мислення, бо позитивне мислення відкидає фокусування на проблемах, формулювання їх і навіть просто ословлення. Чи можна вирішити проблему чи привернути до неї увагу, не фокусуючись на ній і не формулюючи її? З усім позитивом доводиться визнати: ні.

Директорка лондонської групи «The Career Psychologist» Німіта Шах каже: «Люди часто залишаються ще більш розчаровані, коли не можуть дозволити собі чинити згідно зі своїми бажаннями, вони почуваються винними через свої негативні думки і починають вважати, що саме думки і є частиною проблеми». Негативне мислення – стигматизоване. Біда тільки в тому, що часто сама об’єктивна дійсність є негативною, і мислити про неї позитивно – означає позбавити себе стратегічної можливості її покращити.

Позитивне мислення створює ілюзію того, що все вирішиться саме собою. Це не так. Люди, які самі практикують позитивне мислення і досягли успіху, часто забувають розповісти, що окрім того, що мислять позитивно, вони ще дуже працелюбні, наполегливі, конкретні, гнучкі, вміють домовлятися і мають чіткі задачі та цілі (конкретні задачі та цілі, стратегії позитивне мислення заміняє на віру).

Позитивне мислення стає на шляху формування висновків із ситуацій та зміні стратегії дій згідно з об’єктивними обставинами. В комплекті з необґрунтованою довірою, котру люди часто плутають з доброзичливістю, це може мати нищівні наслідки. Якщо в ресторані вам продали 100 грамів вина як 200, наступного разу вам продадуть їх же як 400 (і як п’ятсот, якщо ви відпустите ситуацію, не зробите зауваження і залишите на чай), і, можливо, подадуть вам несвіжу їжу, якщо ви прийдете туди ще раз, ну бо і так все гаразд же. На жаль, це працює і з менш легковажними прикладами, ніж ресторани та напої.

Не всі люди однаково корисні, точніше – не всі люди однаково мотивовані чинити на вашу користь, про це варто пам’ятати і коли відбувається щось, що явно не на користь вам – про це доведеться сказати, щоби це припинилося. Здебільшого – сказати не один раз.

Позитивне мислення ніколи не примирить вас із тим, що вам не подобається – але стане на заваді тому, щоби цього позбутися. Ні, не за все, що в вас є, треба бути вдячним. Ні, не все, що з вами стається, вам потрібне. Так, треба сфокусуватися на проблемі і проаналізувати її, щоби уникнути аналогічної наступного разу. Граблі працюють завжди однаково – але можна на них не наступати. Одна біда – для цього необхідно визнати негативний досвід, сказати слово НЕ – вам НЕ сподобалося, ви більше так НЕ хочете. Якщо сказати собі: «Наступного разу я хочу інакше» – граблі можуть бути з залізною ручкою, це буде інакше. Частка НЕ менше продає і нікому не подобається (не в останню чергу через активне промо позитивного мислення) – але вона інформативна.

Врівноважена людина, якій не треба нічого компенсувати і яка підсвідомо не хоче себе за щось покарати, ніколи не залишиться в хорошому настрої, переживши негативний досвід і формулюючи його з вимогою покращити ситуацію: ані вимагаючи книгу скарг і викладаючи в ній проблему, ані з’ясовуючи у взаєминах неприємні моменти, котрих необхідно позбутися, ані відмовляючись від користування продуктами та послугами неналежної якості і відстоюючи своє право на – ох, на все, що завгодно: інформацію, повагу до своїх прав, свободу волевиявлення.

Дуже важливо говорити вголос, що це нормально: негативно реагувати на негативні обставини, жалітися в відповідні установи про неякісні послуги та продукти, відстоювати право на повагу – в широкому сенсі цього слова. Це – не позитивні моменти, це – перелік необхідних заходів для того, щоби убезпечити себе, а в перспективі – і ще когось, від повторення ситуацій, котрі в залежності від складності можуть вартувати комусь – недолитого келиха напою, а комусь – життя або щастя, або свободи. І що більше ви знаходите в собі сили пережити негатив і сформулювати його в намаганні його позбутися, викорінити – то краще. Тут саме можете мислити позитивно – нагадуючи собі про це завжди, коли переживаєте негативні емоції, формулюєте їх і трансформуєте негативну енергію в конструктивне русло в процесі бодай мінімального покращення об’єктивної дійсності, а не свого до неї ставлення.

Коментарі


спецтеми: