Активіст Yes Lab ШОН ДЕВЛІН розповідає, як це – боротися з корпораціями й не втрачати почуття гумору.

Бути як Yes Men

Режиссер фильма «Поль приходит из-за моря» – о том, почему документалисту не стоит забывать о собственной власти, но и не стоит стыдиться своих привилегий.

Якоб Пройсс: «Если я что-то делаю, то до конца»

КАТЕРИНА КИСЕЛЬОВА записала «негероїчні» історії чотирьох бійців – про війну й речі, які допомогли їм звідти повернутися.

Речі з війни

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

Крізь призму однієї мистецької акції ЛІЯ ДОСТЛЄВА розповідає про ставлення до біженців у Польщі та необхідність емпатії.

Рятувальний жилет

ТЕТЯНА КОЧУБІНСЬКА – про виставку «Інтротурист» і важливість звільнення ідентичності.

4 комнаты Катерины Ермолаевой

МАРІЯ ТЕТЕРЮК переглянула стрічку з феміністичної програми фестивалю Docudays UA й міркує, як кіно може змінити традиційний погляд на жіночу сексуальність.

«Венери»: Розмови про секс

ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

ОЛЕКСАНДРА НАБІЄВА – про інстаграм як призму та маніфестацію ідеального життя.

Instagram: комунікація, щоденник і спільнота

ТЕТЯНА ФІЛЕВСЬКА розповідає, як російська пропаганда величі перемогла репутацію нью-йорського МоМА.

М’яка дипломатія по-російськи

АСЯ БАЗДИРЄВА критикує «святкову» політику Інституту національної пам’яті й пояснює, чому повсюдна боротьба з «совком» – це шлях у нікуди.

Працюй і мовчи?

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК ділиться враженнями про харківську частину проекту «Точки наближення» й міркує, як давати раду «недоречним» почуттям.

Ніхто не говорить


спецтеми: