Розпочнемо таки з Вальтера Беньяміна. У «Берлінському дитинстві на зламі ХХ сторіччя» він розповідає про мамину скриньку для шитва (як знаряддя її владарювання), про чорні пакуночки з голками, ножиці різного калібру та призначення, про клубки…
