Avatar

ТЕКСТИ АВТОРА:

Друзі, Stedley Art Foundation оголошує VІII Мистецтвознавчий Конкурс для арт-критиків. Тема Мистецтво нових медіа: технології ± художник Наука, техніка й мистецтво уклали альянс понад півстоліття тому, щороку цей альянс інтегрує нові програми, відкриття і технологічні інструменти,…

VІII Мистецтвознавчий Конкурс для арт-критиків

Міруна Влада  народилася 1986 року в Бухаресті, її справжнє ім’я – Міруна Тронкота. Мистецький псевдонім собі вибрала в шістнадцять років, а через два роки видала першу й дуже успішну збірку «Poemextrauterine» («Позаматкові вірші»). Під час дорослішання…

Міруна Влада: «Ми потребуємо революції ментальності»

Два роки тому в Україні з’явилось незалежне маленьке видавництво IST Publishing. Вони не видають художню літературу, нон-фікшн про маркетинг і не роблять переклади з російських видань Ад Маргінем, із яким часто порівнюють IST Publishing. Вони…

IST Publishing: “Ми рухаємося не горизонтально, а рушаємо вглиб”

«Безвідповідальність відповідальності і є свобода, чим більше рішень ти змушений приймати чи не приймати — тим більше ти вільний». Олег Голосій   Пробігаючи очима темну гаму кольорів та містичну трансформативність об’єктів на полотнах Олега Голосія,…

Іронія та її відсутність у живописі Олега Голосія

У червні з ініціативи Korydor‘a відбувся дводенний семінар журналістів і журналісток, що цікавляться розвитком незалежних медіа, моделями існування нішевих видань, питаннями культурної політики європейських країн та впливом популістичних стратегій на культуру. Одна із дискусій була…

За межами інфобульбашки: міжнародні контексти журналістики

Підходить до завершення виставка фотографії «UPHA. Made in Ukraine» під кураторством Ярослава Солопа від Української фотографічної альтернативи, та співкураторів Вікторії Бавикіної та Максима Горбацького, кураторів простору АКТ арт-заводу Платформа, де й відбувалася виставка. Кістяком проекту…

Чи є альтернатива? Виставка «UPHA. Made in Ukraine»

Зазвичай так виглядає реклама прального порошку: яскраві кольори, великі літери, бульбашки, свіжість, життєрадісність. Плакати з усіма цими елементами одного ранку з’явилися на вулицях найбільших румунських міст. Тільки якщо придивитись до написів, ставало ясно: ідеться не…

Тротил для думок. Як кілька художників і сотня плакатів змінювали Румунію

Як розповідати про трагічну історію сучасним людям? Чому свідки трагедії досі бояться говорити в голос про пережитий досвід? І як митці можуть допомогти у проговоренні цих складних тем? Про це під час дискусії у рамках…

Як працюють музеї, які говорять про людські трагедії?

Про невеличке селище у 600 жителів Маквіллер, що в Ельзасі, небагато інформації онлайн. Їдучи на резиденцію Міністерства закордонних справ України та Постійного представництва України при Раді Європи у Страсбурзі, я знала від постійного посла Дмитра…

«Маленька Україна» в Ельзасі

Протягом липня київська галерея The Naked Room приймала персональну виставку Петра Ряски — художника, перформера, куратора, культурного активіста та засновника резиденції для художників «Вибачте, номерів немає» в Ужгороді. На запрошення кураторок Марії Ланько та Лізавети…

Петро Ряска: “Раніше потрібно було реагувати мистецтвом на мистецтво, зараз же коментом на комент”

Передмова до українського видання. Переклад видання — Ярослава Стріха, наукова редакція Олени Червоник, літературне редагування Ярини Цимбал. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.    «Вогонь бажання» — це передовсім роздуми про те, як ми…

Джеффрі Бетчен: Вогонь бажання: зародження фотографії

Будь-яка залежність — алкогольна, нікотинова, наркотична, любовна, ігрова, навіть діджитальна тягне за собою хвіст сорому. Тому залежні уникають розмов на цю тему. Наркотична залежність найбільш таврована, тому й потребує особливої уваги від творців смислів. Тому…

Наративи документального кіно, що змінюють ставлення до наркозалежності

Может ли мемориальный музей быть привлекательным? Если мы говорим о привлекательности, не балансируем ли мы на грани… развлекательности? Можно ли говорить о развлечениях и удовольствии в пространстве, созданном для размышлений о трагическом событии? Но ведь…

Память в современном мире. Как мемориальной институции построить диалог с посетителем

У чотирьох містах України пройшли покази документальної вистави «ПЕНІТА.опера». В її сюжеті реальні історії жінок, які відбувають довічне покарання в Качанівській жіночій колонії. Драматургиня Тетяна Киценко двічі відвідала це місце, щоб взяти відверті інтерв’ю у…

«Пеніта опера» – мотив для колонії і філармонії

На Одесском кинофестивале фильм Антонио Лукича «Мої думки тихі» победил в национальном конкурсе в номинации “приз зрительских симпатий”, получил приз FIPRESSI, а также приз за лучшую женскую роль (Ирма Витовская) и специальное упоминание за актерскую…

Антонио Лукич: «Природа моего юмора – это природа паузы, детали и неловкости»

«Аїша їде у відпустку» – роман грецької авторки Константії Сотеріу, але водночас – секретний пароль для початку воєнного захоплення Кіпру в 1974 році. Константія здобула літературну відзнаку за цей роман у 2016 році “The Athens…

Константія Сотеріу: “Якщо ми як митці підважуємо офіційний наратив про історію, то значить, ми робимо щось справді політичне й важливе”

Нині в Україні існує кілька інституцій та самоорганізованих ініціатив, що займаються архівуванням мистецьких процесів у різних методологіях та масштабах — своєрідним нанесенням на мапу колективної пам’яті певних імен, назв, місць та дат, до яких можна…

Пасія, вимушеність та фрустрація: яке «сьогодні» архівів сучасного мистецтва?    

У харківському центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” влітку відбувся українсько-італійський проект «Шлях Енея. Художники сьогодення сам-на-сам з минулим» у межах соціокультурного фестивалю «Дантефест». Серед подій паралельної програми виставки відбулась лекція філософині Оксани Довгополової «В майбутнє через…

Оксана Довгополова: Путешествия по слоям памяти/амнезии

На Одесском кинофестивале гран-при получил фильм «Домой» Наримана Алиева. Это картина о том, как отец и сын везут труп старшего брата из Киева на родину, в Крым. В мае этого года фильм был представлен на…

Нариман Алиев: «Когда мир рушится, и ты остаешься наедине с ним»

Останнім часом українську художню освіту гойдає на штормових хвилях студентського невдоволення, а академічні канони тріщать по швах. Тиск на студентів, занедбаний стан приміщень, цензура, вандалізм. Поки що ці процеси та боротьба студентів за право на…

Літня академія мистецтв: монолог про художню освіту

Як не дивно, вперше про виставу «Пентекост» я почула в контексті «українського питання», як тоді делікатно висловилася моя подруга-американка, приславши мені посилання на рів’ю у Нью-Йорк Таймс рівно п’ять років тому. «Прочитай, вам треба її…

“Пентекост”: ключ на краю цивілізації

Уявляю кожне місто як тіло: дорогами-венами мчать автівки, вулицями-артеріями поспішають люди. Варшава нагадує метелика — із крилами по обидва боки Вісли. Тіло міста живе долями і маршрутами своїх мешканців. Тіло міста хворіє болями і конфліктами…

Акупунктура порозуміння: місця діалогу в Варшаві

Два роки тому в цей день я робила перформанс — запросила познанських друзів і знайомих зшити разом зі мною на головній площі міста 298 символичних постатей, які уособлюватимуть кожну з жертв катастрофи МН-17. Нам на…

Про катастрофу MH-17, місце автора у контексті і власне почуття провини як перформативну дію

Кураторы выставки «Пересекая границу» (Бьорн Гельдхоф, Мартин Кифер и Алисия Нок) описывают художественные процессы позднесоветского Харькова через фигуру женщины. Этой фигурой стала Татьяна Павлова — искусствовед и теоретик Харьковской школы фотографии. Именно благодаря ей многие…

Татьяна Павлова: «Мы подбирали мифы как ключи»

Питання декомунізації у музеях, особливо краєзнавчих та історичних, постало гостро. Більшість музеїв провели її досить просто: сховали усе «погане» та пропагандистське у фонди, замінили більшовицьку революцію на УНР і дописали про «червоний терор». Переосмислення колекції…

Музей на меланхолії руїн

Коли мені було 16 років, мама поїхала за кордон. Я тоді не усвідомлювала, що це для нас означатиме. Мама була вчителькою німецької мови. Четверту частину від вільного місця у нашому домі займали книжки, журнали для…

Полишені гнізда пам’яті

Це мій перший текст за останні півроку. Колись в Інституті журналістики нам казали: можеш не писати – не пиши. Говорили це з надривним пафосом люди, які переважно вже давно могли і не писали, але у…

На паузі

Писати про закон про українську мову як державну під час чергової передвиборчої істерики – справа невдячна. Не тому, що читачам en masse наразі цікавіше (і їх можна зрозуміти) розібратись, хто яких упирів узяв до партійних…

Закон про мову: апофеоз культурної політики після Майдану

Контексти постання групи “Врємя” Група «Врємя» постала в середовищі Харківського обласного фотоклубу (ХОФК), створеного при обласному Домі художньої самодіяльності профспілок (пров. Гамарника, 12). ХОФК заснували Герман Друков [1] і Вадим Свєт [2] — спершу як…

До історії Харківської школи фотографії: група “Врємя”

Чи маємо ми вибір історичного часу, в якому нам доводиться жити? Як ми бачимо час, який протікає довкола нас? Чи можна його поділити на цікавий і нецікавий (і навіщо)? Чи можна взагалі уявити собі нецікавий…

Цікаві часи, які ми не вибирали

Наш разговор с харьковским художником Евгением Светличным[1] не задумывался как публичный, но частично таковым стал. За чаем с сырниками в мастерской Евгения Ивановича с высоты корпуса университета Каразина и видом на Площадь Свободы в Харькове…

Евгений Светличный: «Мне социальная тема никогда не была интересна, ни тогда, ни сейчас»

Минулий рік був ювілейним у багатьох країнах Східної Європи — 100-річчя незалежності широко відзначали, між іншими, Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія. Не оминули урочистості й Україну — столітній ювілей проголошення УНР наприкінці 2017-го, подібна…

Промова. Авангард і проектування української держави

Відчуття від виставки Маріанни Холленштайн «Стан людини», що відкрилася в новій київській галереї Set, можна порівняти з ефектом сутінок, коли м’яко тануть навколо обриси речей і здається, що простір починає розширюватися в безкінечність. Це  відчуття…

Деякі сигнали нічого не повідомляють, крім наявності свого джерела. Маріанна Холленштайн, “Стан людини”

З 14 травня до 14 червня в Харкові, в Центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» триває міжнародна виставка «Шлях Енея. Художники сьогодення сам на сам із минулим» (куратори — Борис Філоненко (Україна), Лука Фйоре (Італія). Аби розповісти…

Евгений Никифоров: “В каждой области Украины сохранилось примерно 500 монументальных работ. Это — много”

В конце апреля я написал пост в фейсбуке, чтобы обратить внимание украинских зрителей на новую институцию Biennale Warszawa, которая своей деятельностью выделяется даже среди традиционно сильных театральных игроков Польши. Пост получил некоторую реакцию украинских деятелей…

Варшавская биеннале: мы хотим будущего

Навесні 2019 року в школі Projector відбувся перший набір на нову програму з мистецького навчання – Art. Management. Curation. У рамках курсу студентки зустрічалися з багатьма діячами культури, зокрема – із художником Романом Михайловим. За…

Тіні полум’я: після розмови з Романом Михайловим

Третій рік поспіль відбувається резиденція для українських та британських митців від British Council. Цього разу мистецькі роботи, створені під час резиденції, можна було побачити на виставці “Вразливий стан” в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Назва виставки “Вразливий…

Вразливий стан, що дає силу

Способи (масового) знищення людей стихією, а також засоби їхнього зображення. Такий підзаголовок напрошувався до грандіозної виставки у Художній галереї Гамбурга. Тут зібрали безліч варіацій мистецького зображення катастроф від 1600 року, об’єднавши їх під назвою «Вивільнена…

Стихія освіти: хто виживе?

Цього разу я знову потрапляю сюди в п’ятницю, і п’ятниця в музеї Варшавського повстання виглядає як день, коли переважна більшість відвідувачів – організовані шкільні екскурсії. Біля стенду на початку експозиції, де в дискових телефонних апаратах…

Чому деталі важливі? Як і що розповідає музей Варшавського повстання

З 25 травня по 2 червня в Києві пройшов 48-й кінофестиваль «Молодість». Наталя Серебрякова побувала на ньому і відібрала найкращі фільми, які варто подивитися в майбутньому за першої ж нагоди. «Дикий», Камій Відаль-Наке Дебют французького…

8 найкращих фільмів кінофестивалю “Молодість”

Популістичні обіцянки нерідко стають частиною більш комплексного процесу — політичного маркетингу. Матеріал досліджує, як виглядає політика з погляду ринку, яким чином маркетинг був залучений під час президентських виборів в Україні у 2019 році та чи…

Популізм як метод політичного маркетингу

Частина перша Передмова Мені пощастило знати Мирослава Ягоду. П`ять років ми були сусідами, колегами, друзями. Ми часто спілкувалися у його майстерні, разом ходили вибирати подарунок його матері на день народження, відносили кошти від продажу його…

Read me if you can: довга історія про виставку Мирослава Ягоди

Девочки, которые занимаются спортом в период месячных – один из ярких образов шведской художницы-комиксистки и радиоведущей Лив Стрёмквист. Десятки «белых» и «темнокожих» спортсменок в окружении птиц и деревьев вот уже два года украшают стены одной…

“Запрещенный плод”: быть женщиной не постыдно

13 апреля в пространстве MetaCulture открылась выставка современных художников из Украины и Франции “Uglification”. Ироничный проект кураторской группы socl:e посвящен эстетике не-красивого, странного и случайного. Cлово uglification появляется у Льюиса Кэрролла в 9-й главе “Алисы…

Uglification уже существует. Заменить или объединить?

Игорь Чекачков – фотохудожник, творчество которого продолжает традиции харьковской школы фотографии. Начал с фотожурналистики в 2008 году, но перешёл в артфотографию –  о ней мы сегодня и поговорим. Серия “Daily  lives” – первый проект Игоря…

Игорь Чекачков: “Для меня фотография очень похожа на хокку”

Останні півроку Європа захоплена ностальгічними проектами, що відверто естетизують радянську епоху. Лише в самому Парижі з початку грудня зворушливий чорно-білий фільм Кирила Серебреннікова «Літо», що романтизує світ музичного радянського андерграунду, виявився вельми успішним у прокаті,…

Борис Михайлов та аватари радянськості: «Before Sleep/After Drinking»

Korydor публікує текст фіналіста VII Мистецтвознавчого Конкурсу, що ініційований та проводиться Stedley Art Foundation.   Вперше це дивне прізвище я зустрів ще в школі, читаючи статтю про Маяковського. В ній молодого поета називали незнайомим мені…

Давид Бурлюк: портрет авангардиста

Говорити про Мирослава Ягоду актуально і потрібно, але інтерес викликають не тільки його роботи, а й робота з ними. Масштабна виставка “Чи я тут — чи там ?!” у Львівській картинній галереї є полем, в…

Ягода триває

Останні дослідження в США, Канаді та Європі спростовують деякі міфи про відеоігри. Наприклад, віртуальне насильство не штовхає гравців на насильство у реальному житті, а геймери мають високі здібності до навчання. Ба більше, відеогра може бути…

Віртуальні сади: як відеоігри можуть змінювати світ?

Александр Бланк  — идейный вдохновитель и основатель одной из первых частных галерей в Украине «Бланк-арт». Галерея существовала на протяжении двух лет, с 1994-й по 1996-й год, и стала событием в художественной жизни Киева. За время…

Александр Бланк: «Это было внутреннее побуждение, продиктованное моим состоянием мысли, моим интересом…»

На протяжении всей своей жизни молодая футболистка из спального района Киева Алина мечтала попасть в национальную сборную Украины по женскому футболу. Но из-за личных трагедий и смерти матери эта мечта казалось еще более неосуществимой. Девушка…

Алиса Коваленко: «В основе любых экспериментов все равно всегда история и ремесло»

Розповідь про війну незалежно від статусу оповідача — жертви, учасника/учасниці, переможця тощо, особливо під час самої війни — це значною мірою адаптивний механізм, який працює для того, аби через проговорення, мовну концептуалізацію зрозуміти, що відбувається,…

Чоловічі вітальні та віктимні наративи на прикладі війни на Донбасі

Тридцять років тому впала Берлінська стіна, а з нею й старий світовий порядок. Радянський Союз пережив цю подію лише на декілька років. Дехто досі пам’ятає мрію Михайла Горбачова про спільний «європейський дім». Утім, нині Росія…

Берлінська стіна. Тридцять років потому: що з Європою?

22 березня почався Docudays UA. Щоразу цікаво спостерігати за українськими режисерами й за тим, як змінюються важливі для них теми, а цьогоріч у Національних географіях, DOCU/ Україна та  Civil Pitch  можна помітити багато фільмів, присвячених…

Національні географії: українські фільми на DocuDays UA

22-30 марта в Киеве пройдет 16-й международный кинофестиваль про права человека Docudays UA. Мы выбрали восемь самых важных и интересных премьер. «Папа – мамин брат», Вадим Ильков У пятилетней Кати есть мама, которая психически не…

От Киева до Ирана: гид по Docudays UA

Тридцять років тому впала Берлінська стіна, а з нею й старий світовий порядок. Радянський Союз пережив цю подію лише на декілька років. Дехто досі пам’ятає мрію Михайла Горбачова про спільний «європейський дім». Утім, нині Росія…

Берлінськa стінa. Тридцять років потому: що з Росією?

Понад два місяці тривала виставка «Свій простір» у PinchukArtCentre, яку курували Тетяна Кочубінська й Тетяна Жмурко. Попри достатній час її експонування, виставка досі недостатньо відрефлексована. Напевно, з багатьох причин, доволі очевидних для українського художнього контексту….

Обережний простір

Бруно Шульц створив уявлення про герметичну міфологію місця. Його проза – це модель, за якою окреслена географічна територія може бути описана на нескінченному рівні значень і сенсів. Камерна проза Шульца стала універсальним висловленням, макрокосмосом міжнародного…

Юрій Андрухович про Бруно Шульца: “Його понаднаціональність завжди буде випробовуватися політичною кон’юнктурою”

*** вот бы тебе говоришь такую таблетку чтобы ты могла на время забыть о деньгах носить любимые платья издавать свой зловещий политический журнал чтобы можно было лечь с кем-то спокойно в чем бог простит лечь…

Мария Толмачева: “Украинская литература сама по себе немного квир”

Минулого року на фейсбук-сторінці арт-центру Closer з’явився анонс виставки, якої ніколи не відбудеться.   У день відкриття виставки відвідувачів зустрічав авторський текст, зачинені двері до виставкового простору і сам художник. У тексті йшлося про таке: “Человек социален….

Саша Єльцин: Про систему, перевиробництво, пустоту і усвідомленість

Почти год назад, на пике обсуждения домогательств Харви Вайнштейна, я прочла статью «Инструкция: Как распознать харассмент и что делать потом». Читая статью, в которой харассмент определялся как отношения, в которых «субъект и адресат <…> состоят…

Эбьюз в научной среде, или Как обезопасить себя от авторитарного научного руководителя

Станіслав Вінценз побудував літературний монумент колосальної, герметичної, особливої монокультури Східних Карпат. Філософ, есеїст, гуманіст центральноєвропейського літературного канону, Вінценз жив в епоху великих геополітичних змін у тій частині Європи, крізь яку неодноразово проходив кордон, змінюючи політику,…

Єдиний субконтинент

Korydor публікує текст фіналістки VII Мистецтвознавчого Конкурсу, що ініційований та проводиться Stedley Art Foundation.   І Я сиджу на кухні й розмовляю з собою. Питаю, що це я пишу і чому. Чи можна про це не…

Ідентифікація анонімності

Письменниця Вірджинія Вулф — одна з ключових постатей, які асоціюються з феміністичними ідеями. Вона ввійшла в український контекст за посередництвом польського літературного середовища (роман «Місіс Делловей» у перекладі польською вийшов у 1960-х роках). Тогочасні критики…

Ми, аутсайдерки: Вірджинія Вулф і фемінізм у глобальній перспективі

Попри те, що існування оперних проектів поза державним фінансуванням в нашій країні є практично неможливим, у минулому 2018-му році з’явилося одразу декілька приголомшливо прекрасних опер завдяки приватній ініціативі. Кожна з них – це, без перебільшення,…

Три опери, що мали значення

Цього року планується до виходу книга «Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism. Buildings and Projects in Ukraine 1960–1990». Над нею працювали фотограф Олексій Биков і дослідниця архітектури Євгенія Губкіна. Книга спробує пояснити унікальність об’єктів модернізму в Україні….

Евгения Губкина: “Любим мы нашу архитектуру или нет – это не волнует ни девелоперов, ни власть”.

Вже традиційно Korydor підбиває підсумки року в культурі. Цей рік був насичений подіями, особливо він запам’ятався створенням Українського культурного фонду, який профінансував 380 проектів, та Українського інституту, який спочатку хотіли забезпечити лише на 1/10 від…

Підсумки року: малі кроки

Знаю, що мушу почати з цієї розповіді. Не лише тому, що вона якимось чином пов’язана із Зузанною Ґінчанкою – польсько-єврейською поеткою, з якої й почалася вся ця пригода, – і не лише тому, що цей…

“І сукні, яскраві сукні залишаться після мене”

“Можливо це мистецтво” – це проект ініційований ГО “Житомир, зроби голосніше” та київським арт-центром Я Галерея. Фотограф Євген Нікіфоров та дослідниці Анна Орищенко та Поліна Байцим об’їздили тисячі кілометрів у пошуках радянського монументального мистецтва Житомирщини….

Житомир: експедиція в пошуках монументального мистецтва

В издательстве IST Publishing вышла первая художественная книга Евгении Белорусец. Ее “Счастливые падения” – это истории женщин, которые по-разному пережили или до сих пор переживают войну на востоке Украины. Но Евгения называет эту книгу «смешной»…

Евгения Белорусец: “В разнообразии нет смысла усматривать угрозу, даже в условиях войны”

Korydor публікує текст-розвідку Поліни Ліміної, яка стала переможницею VII Мистецтвознавчого конкурсу, заснованого Stedley Art Foundation.    Уявіть, що ви живете в маленькому селі Вчорайше в Житомирській області. Поряд із вами лише близько тисячі людей, і, я впевнена, ви…

Божена Чагарова: діалектична матриця

В 1995 году Ирина Ластовкина дебютировала как художница, работающая в поле современного искусства. На выставке «Рот Медузы» она показала созданное из металла платье. Это первая и последняя работа Ластовкиной для выставок современного искусства. По разным причинам…

Ирина Ластовкина: «Когда мы увидели украинскую живопись, у нас все перевернулось с ног на голову»  

Оксана Чепелик — художниця, одна з небагатьох українських авторок, хто у 1990-х позиціонували свою практику як соціально-критичну, а наскрізною художньою темою вона обрала ідеї фемінізму. Працюючи з темами об’єктивації жінки в модній індустрії, гендерних стереотипів…

Оксана Чепелик: «Я розпочала феміністичну, або гендерну тему задовго до…»

Нина Мурашкина – украинская художница, родилась в Донецке, ныне живет в Барселоне. Ее работы в алых тонах, очерченные рамками круга, хорошо узнаваемы и уже выставлялись на многих коллективных и персональных выставках в Украине. Работы Мурашкиной…

Нина Мурашкина: “Я подсматриваю очень много из жизни: в кабаках, в бассейнах, на вокзалах”

З червня по листопад 2018 року одночасно в кількох центральних областях України проходила тренінгова програма «Культ чи культура. Школа музейних компетенцій». Її організував Український центр розвитку музейної справи (Київ) у співпраці з Goethe-Institut за фінансової…

Сара Грандке: “Ми не хочемо, щоби спілкування зводилось до пошуку винних”

В Україні відбувся мистецький проект, присвячений людям із синдромом Дауна, зорганізований Гете-Інститутом спільно із німецькою дослідницькою платформою Touchdown 21 та запрошеними кураторками Марією Ланько та Лізаветою Герман. Виставка тривала протягом жовтня-листопада та була показана на…

Про те, «що важливо»

Мистецтво — це більше не практика виробництва творів. Мистецтво — це оптика, через яку кожен із нас дивиться на світ. Воно більше не про художника як егоїстичного творця, що нав’язує глядачу власний образ світу. Але…

Політ Мрії

«Голоса любви» — легендарный художественный проект Георгия Сенченко и Арсена Савадова, реализованный в 1994 году в Севастополе на корабле «Славутич» для выставки «Алхимическая капитуляция» (куратор Марта Кузьма). Проект создавался в разгар конфликта, связанного с разделением Черноморского…

Эхо любви

В украинском прокате – «Холодная война» Павла Павликовского. Почему надо обязательно смотреть этот фильм, номинированный от Польши на «Оскар»? 1949 год, Виктор (Томаш Кот) со своей подругой колесит по глухим польским провинциям в поисках певческих…

Спасибо, сердце

Мыкола Ридный – харьковский художник, который работает с разными медиа от инсталляции до короткометражных фильмов. В 2005 году вместе с молодыми художниками Анной Кривенцивой, Беллой Логачевой и Сергеем Поповым организовал арт-группу и галерею Soska, в…

Мыкола Ридный: “В отношении печальных страниц истории сейчас все пытаются выглядеть хорошими и незапятнанными”

О Маргарите Жарковой в Одессе ходят легенды. Ее помнят как экстравагантную яркую личность, жену Александра Ануфриева[1], мать Сергея Ануфриева[2], как человека, вокруг которого собирались люди, у которой проводились квартирники, а в публикациях в медиа о…

Юлия Жаркова: «Мама взращивала в нас способность свободно мыслить»

«Мистецтво має стати частиною життя кожного, і хотілось би, щоб ми приділяли більше уваги не лише тому, щоби заробляти гроші або виконувати якісь сімейні обов’язки, а й тому, щоби думати про речі універсальні, які можуть…

Саша Курмаз: “Художника мають визначати не через те, звідки він родом, а радше через те, про що він говорить у своїх роботах”

Иван Светличный — украинский художник, от традиционной скульптуры он пришел к звуку как визуально выразительному медиуму в искусстве. Иван родом из Харькова, где вырос и получил профессиональное образование в Академии дизайна и искусств по специальности…

Иван Светличный: «Я требователен не только к коллегам, но и к зрителю»

У Львові одночасно на різних вулицях установили два пам’ятники, присвячені одній події. Йдеться про вшанування 100-річчя ЗУНР і певну конкуренцію за міський простір між обласною та міською радами Львова. До слова, пам’ятник від міста коштував…

Коли нема реформ, з’являються пам’ятники

В украинском прокате фильм «Хрусталь», выдвинутый на «Оскар» от Беларуси. Почему стоит его смотреть? Девушка с синими волосами в наушниках едет на автобусе. Это Эля. Она едет в американское посольство получать визу. Она хочет уехать…

Хрупкий мир

Історія феміністичного українського мистецького дискурсу починається після 2000-х років. Осмислені гасла, переважно жінок-художниць, про рівні права почали проговорюватися саме після міленіуму. До вивчення феміністичного українського мистецтва звернулися передусім дві дослідниці — Тамара Злобіна й Оксана…

«Рот Медузи»: перші спроби феміністичних виставок

Протягом жовтня в харківському центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» тривала  виставка «Предмети» художників Гамлета Зіньківського та Bob Basset’а. Вже за перші дні «Предмети» стали найвідвідуванішою виставкою року в Харкові. Кілька тисяч відвідувачів побували в «ЄрміловЦентрі», щоб…

Bob Basset: “Я боюсь стыда. Недолговечности тоже боюсь”

Нещодавно на сторінках фейсбуку вибухнула дискусія шодо (не)існування авторського права на мистецтво радянської доби, (не)етичне поводження з доробком митців-авангардистів, роль музеїв у зберіганні та промотуванні цього доробку, (не)потрібність поняття професійної етики в українському навколохудожньому середовищі…

Право на радянське мистецтво: твоє, нічиє, спільне

В украинском прокате идет фильм Сергея Лозницы «Донбасс», выдвинутый от Украины на «Оскар». Почему стоит не пропустить эту картину? «Донбасс» открывал программу «Особый взгляд» на Каннском кинофестивале. Десять дней спустя Сергея Лозницу наградили пальмовой ветвью…

Волшебный голос Джельсомино

Не так часто время щадит неофициальные хроники и сохраняет их для истории. А яркая художественная, андеграундная и тусовочная жизнь советских городов в 1970-1980-е была тщательно скрыта от бдительных номенклатурных взоров. Но лица львовских культовых личностей…

Михаил Французов: «От буквальности мне всегда хотелось уйти»

Цього літа на Urban Space Radio відбувся цикл інтерв’ю з молодими українськими художниками — учасниками міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko 2018. Це серія розмов кураторки програми «Наступний Проект» від платформи «Тепле Місто» Лілії Гоголь…

Жанна Кадирова: “На електронну пошту приходили анонімні листи з нереальною кількістю ненормативної лексики”

15 жовтня завершиться прийом заявок на участь у цьогорічній, вже шостій за рахунком Премії Малевича. KORYDOR досліджує внесок премії у розвиток українського сучасного мистецтва та роль мистецьких премій загалом. Більшість CV сучасних художників містять дані…

Премія Малевича: нова сторінка

Здається, що говорити про дорогу — це як говорити про любов, життя й смерть, щось неймовірно велике, об’ємне й водночас приватно пережите кожним. У новому чотириденному проекті, що відбувся з 27 по 30 вересня у…

Чотири дні в дорозі: зустрічі й прощання на Подолі

Ми летіли з Нового Орлеану з пересадкою в Чикаго. Вийшли з одного літака, перейшли до сусіднього гейту, купили по сендвічу і по каві і сіли за зручним столиком. Поки я доїдала сендвіч, колега з Нігерії…

Білим світом нудить

Дочитавши збірку малої прози Оксани Забужко “Після третього дзвінка вхід до зали забороняється”, складеної з уже знаних творів, а також щойно в 2017 році написаних, я нарешті чітко розумію, в чому сила письменниці: вона народила…

Легітимізоване жіноче тіло

31 августа в днепровской галерее «Артсвіт» открылась выставка «Копоть» Даниила Ревковского и Андрея Рачинского. Молодые художники из Харькова с 2012 года исследуют в своих проектах тему коллективной памяти, индустрии и поднимают социально-экологическую проблематику. Вначале 2010-х…

Ревковский и Рачинский: «Мы понимаем, что не изменим ничего своими проектами»

Із 1 по 8 вересня 2018 відбувся фестиваль “Дні мистецтва перформанс у Львові”. Цього року серед учасників традиційно з’явилися нові імена, але важливо, що організатори особливо підкреслили саме школу перформансу, яка продовжує працювати з концепцією…

Школа перформансу у Львові: десята сходинка

Здесь слишком много перца, но при этом все очень мило… Сергей Ануфриев, застольная шутка   Работы «Перцев» (Олег Перец Петренко и Людмила (Мила) Скрипкина) обычно связывают с поздним, одесским «изводом» т. н. московского концептуализма или смутно…

“Перцы”: эстетика продолжения

  Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS CREATIVE GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються у світі колекціонування й реклами. Спецтему продовжує текст Галини Глеби про плідну взаємодію реклами й мистецтва й про…

Реклама й мистецтво: з розрахунку чи любові?

Наша колона трохи збивається з ритму і пригальмовує. Русявий хлопець у білій футболці користується моментом і підходить все ближче, доки не опиняється за крок від мене. Він стискає в долоні старомодну камеру і довго знімає…

Last Night in Sweden. Чи перетворюється “вітрина демократії” на заручницю ультраправих?

Щороку село Могриця Сумської області перетворюється на резиденцію просто неба для митців із різних куточків України. Проводячи 10 днів у тісному зв’язку з довкіллям, художники в співавторстві з природою творять ленд-арт. Cимпозіум «Простір покордоння» відбувається…

“Ми бачимо все до горизонту, а він як межа, якої насправді не існує. І щось є за горизонтом”

Олег Кулик — один из наиболее известных художников-акционистов 1990-х не только на постсоветском пространстве, но и в мировой художественной среде. Самой громкой акцией автора стал «Бешеный пес, или Последнее табу, охраняемое одиноким Цербером» (1994) возле…

Олег Кулик: «Я все время размышлял, в какой же счастливой стране мы живем: нечего делать, негде побороться за счастье»

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються у світі колекціонування й реклами. Спецтему продовжує текст Анастасії Платонової про стратегії поповнення колекцій європейських музеїв і як змінюються практики розширення…

Практики музейного колекціонування

Добігає кінця виставка “Швидкорозчинний час“, яка стала результатом роботи переможців відкритого конкурсу ідей мистецьких проектів, що відбувся в Мистецькому арсеналі восени 2017 року. У колективному експериментальному проекті в центрі уваги опинилася соціально-культурна трансформація міст у…

Дніпропетровськ дев’яностих: гудок стабільності на зламі часів

Люди звикли надавати особливого значення слову «художник». Зазвичай уявляється ідилічна картинка богемного життя, яке радше схоже на тривалу відпустку, ніж на монотонну й автоматизовану роботу, що супроводжується постійним пошуком самовизначення  і більш банального – засобів…

Бути художником

Кожна спроба розібратися з минулим – це біль. Глухий біль від подій, які ми ніколи не зможемо пережити знову. Кожен спогад – тінь переживання, яке розчиняється в неминучому сьогоденні та змінюється з часом. Епоха дев’яностих…

Швидкорозчиннi спогади

«… з погляду державної рації, з погляду потреби здвигнути згодом п’ятий Харків, який мислитиме і поводитиметься велично й суверенно…» (Мюнхен, 1948) Ю.Шевельов На одній з численних дискусій Форуму СлободаКульт, говорячи про культурні відмінності між Закарпаттям…

П’ятий Харків із відстані  1 287 км і більшої  

На фіналі чемпіонату світу з футболу з’явилися неочікувані гравці. Кілька людей у міліцейській формі вибігли на поле, намагаючись зірвати матч. Так арт-група Pussy Riot відзначала 11 років з дня смерті концептуаліста Дмитра Прігова та вимагала…

Pussy Riot вступає в гру

У будь-якому пристойному місті набереться енна кількість відомих постатей, заради яких теоретично можна туди поїхати. Державні діячі, письменники, композитори, борці за хороше і проти поганого, загнані в мармур і бронзу, овіяні легендами. Живими людьми туристи…

Дванадцятеро, заради яких варто приїхати в Ужгород

Виставку «Червона книга: радянське мистецтво Львова 1980–1990-х», яка зараз проходить у рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre, слід віднести до перформативного кураторства, адже її можна сприймати не тільки як дослідження, а і як художню практику. Виставка містить…

«Постсувенір» — це копія з копії, яка в сьогоднішніх реаліях важить більше, ніж оригінал

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються з рекламою й те, як на них реагує сучасна культура. Спецтему продовжує текст Ірини Вікирчак про те, з яких кроків слід…

Як робити промоцію книжок і що для цього треба?

«Книжковий Арсенал» вже давно став однією з головних культурних подій Києва. Частина відвідувачів приходить на фестиваль навіть не заради видавничих новинок, а для того, щоби поринути в інтелектуальну й мистецьку атмосферу, відвідати лекції, читання та…

Павло Гудімов: “Ми не можемо весь час говорити про майбутнє та минуле, потрібна мова сьогодення”

Наприкінці червня 2018 року в рамках Першої міжнародної конференції-майстерні IETM Satellite Meeting у Києві відбувся шоу-кейс вистав під загальною назвою ДУСТ2 (Дні Українського Сучасного Театру і Танцю). З-поміж 50 проектів членами експертної ради шоу-кейсу було…

Три дні чистого ДУСТ2у

Протягом двадцяти років Туе Стін Мюллер був кіноконсультантом, дистриб’ютором, менеджером фестивальної діяльності у Данській кіноакадемії. Він очолював Європейську мережу документального кіно, відбирав роботи й працював на таких фестивалях, як DOCS Barcelona, Magnificent7 та DOK Leipzig….

Туе Стін Мюллер: “Документалісти мають бути суб’єктивними”

На небі тільки й розмов, що про море, а в українському фейсбуці – про міжнародний мистецький фестиваль Porto Franko, що відбувся 13-17 червня в Івано-Франківську. Останніми роками децентралізація культури в країні починає пускати паростки у вигляді…

Хто пояснить, що це було?

Прустівська сага про пошуки часу – це книга-мікрокосм, книга-всесвіт. Легко можу собі уявити, як можна присвятити все життя роботі з цим текстом, перечитуючи його, розпаковуючи, виокремлюючи нитки інтерпретацій, створюючи діалогічні відповіді до тих численних ідей,…

У пошуках модерної свідомості

Термін «дитячий дискурс» з’явився у вітчизняному мистецтвознавстві у 1990-х роках, його вживали головно для позначення дитячої тематики в роботах київських і одеських художників. На противагу московському концептуалізму (словник якого містить поняття «Колективний дискурс дитинства») українські…

Дитинство й страх: упливи сюрреалізму в творчості українських митців 1990-х років

«Дітям не можна давати свободу творчості. Дітям взагалі не можна довіряти». У державних художніх школах досі зберігся такий підхід. Не дивно, що однією з найбільш дискусійних подій міжрегіонального культурного форуму «СлободаКульт» стала виставка дитячої художньої…

“Ми тут такі заплутані”: кілька думок про діалог Харкова й Ужгорода

Аляйда Ассман —  історикиня, культурологиня, її ранні наукові роботи присвячені теорії літератури, а згодом головним полем інтересів дослідниці стала культурна пам’ять, культурна антропологія. Найвідоміші її праці — “Довга тінь минулого: Меморіальна культура та історична політика” (2006) та “Простори…

Аляйда Ассман: “Потрібен щоденний Майдан”

Культурна децентралізація — це щось порівняно нове для більшої частини країни. Люди, не залучені в культурний процес, досі дивуються: навіщо їхати в інше місто на фестиваль, якщо «в Києві те саме». І якщо сумнів викликають…

Ловці часу: що вполювали на фестивалі “86”?

Цю історію можна починати з багатьох точок у часі і просторі – занадто вже вона затяжна, і часом закручена, наче клубок тасьми. Те, що відбулося у Львові в квітні 2018 року – навіть не спроба…

Незнані історії авангарду Львова: проявлення образів

О победителях Каннского кинофестиваля и о других фильмах смотра. Несколько дней назад завершился Каннский кинофестиваль. Главная награда досталась тихой и скромной картине японского режиссера Хирокадзу Корээды «Магазинные воришки». Этот фильм рассказывает о семье шоп-лифтеров, которая…

Канны – 2018: японские воришки, шведские тролли и Донбасс

Вони здатні змінити ваше життя. Вони є в кожному місті і їх значно більше, ніж дванадцять. Хтось відомий всьому світу, а хтось знаний лише у своєму кварталі, але це гарантовано буде особливий квартал. Великі й…

Дванадцятеро, заради яких варто приїхати в місто Ха

Виктор Хаматов — основатель первой негосударственной художественной институции в Украине — Центра современного искусства Soviart. С 1987 года Soviart воплощал институцию западноевропейского образца. Это пионер среди организаторов масштабных международных художественных выставок в нашей стране. В своих…

Виктор Хаматов: “Американцы приехали на выставку с очистителями воды и воздуха”

Розпочнемо таки з Вальтера Беньяміна. У «Берлінському дитинстві на зламі ХХ сторіччя» він розповідає про мамину скриньку для шитва (як знаряддя її владарювання), про чорні пакуночки з голками, ножиці різного калібру та призначення, про клубки…

Орнаментальний опір

Гостем кинофестиваля «86» (9-13 мая) в этом году станет режиссер Йоран Хьюго Олссон. Он представит свой фильм «Фонко» о различных движениях в африканской музыке, а также собственную ретроспективу (фильмы «О насилии» и «Черный микстейп 1967-1975»)….

Йоран Хьюго Олссон: «Если швед снимет фильм о войне в Украине, это будет покровительственный жест»

Что делать с постсоветским городом, а точнее с советским наследием в теле этого города? Этот вопрос с каждым годом становится все более актуальным для политиков, исследователей и жителей тысяч и тысяч постсоветских городов. Убрать или…

Куба Снопек: “Сколько стоит возможность высказаться 500 000 человек на важную для их жизни политическую тему?”

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються з рекламою й те, як на них реагує сучасна культура. Спецтему продовжує текст Іванни Скиби-Якубової про те, в чому сила…

Хто не боїться соціальної реклами?

«Тверде телебачення» — наскрізна фундаментальна мистецька і філософська концепція Василя Цаголова, у рамках якої художник працював передусім у 1990-х роках. Цю свою ідею Цаголов сформулював у програмному тексті «Твердое телевидение» (1993) як «припущення нематеріальності світу…

«Тверде телебачення»

В прокате – фильм Юрия Речинского «Январь-март» (Ugly). Это украинско-австрийская драма, рассказывающая две параллельные истории: первая — о молодой семейной паре, австрийке Анне и украинце Юре, которые попадают в автомобильную аварию; вторая — о матери…

Юрий Речинский: «Меня ни в какую волну никогда не записывали»

У вересні 2017 року голландські художники Metahaven уперше відвідали Київ, де презентували свою роботу «Інформаційні Небеса» та зустрілися з аудиторією. Вже незабаром фонд ІЗОЛЯЦІЯ представляє прем’єру їхнього нового фільму “Рідне Місто” в IZONE. Напередодні відкриття…

METAHAVEN: “Часом пряме реагування є найгіршим варіантом, бо завжди відповідає на провокацію й сприяє поширенню «постправди»

Естетика українського села так щільно вплелася в урбаністичне сьогодення, що саморобний тин із глечиками біля під’їзду 16-поверхівки спального району давно нікого не дивує. У  шкільній читанці йдеться переважно про випас худоби та порання на городі,…

Село живе й мертве

18 квітня в Славутичі розпочалася  урбаністична резиденція в рамках Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86». Її учасники проведуть понад три тижні, досліджуючи містечко, аби поміркувати над можливими сценаріями його майбутнього, що будуть представлені на виставці…

METASITU: “Планування Славутича може бути метафорою постнаціонального дискурсу про кордони”

5 квітня у музеї Людвіга в Будапешті відкрилася виставка «Перманентна революція» –  найбільша на сьогодні музейна презентація сучасного українського мистецтва в Європі. Монтаж виставки та її урочисте відкриття припали на дні, коли Угорщину лихоманило від…

Спроба зняти шапку-невидимку

20 квітня в український прокат виходить Docu Хіт. Цього року покажуть «Боббі Джен», «Останні люди в Алеппо» та «Віддалений гавкіт собак». Останній фільм розповідає про життя 10-річного Олега та його бабусі у Гнутовому Донецької області….

Сімон Леренг Вілмонт: “Нам необхідно відчувати «нормальність» під час війни, навіть якщо це просто ілюзія”

Остання дискусія про маніпуляцію даними користувачів Facebook під час президентських виборів у США проілюструвала важливу проблему теперішньої моделі інтернет-комунікації, яка все менше може бути «словом на вітрі» зі своєю ефемерною та локальною природою, а неминуче…

Ґеерт Ловінк: «Ми живемо в захопливому часі, коли багато помилок покоління Кремнієвої Долини треба виправити»

Искусствоведка Надежда Пригодич вошла в украинское искусство в 1990-х годах, будучи  студенткой художественного института. Она одной из первых защитила диплом о современном искусстве, где описала контекст и работы 1990-х. А к концу десятилетия Пригодич организовала…

Надежда Пригодич: “Диалог, конфликт, критика мне кажутся продуктивнее преемственности”

«В космосе никто не услышит твой крик» – слоган нынче уже культового научно-фантастического хоррора «Чужой» (1979), подчеркивающий жуткое ощущение изолированности и одиночества главных героев и героинь фильма. Монстры из фильма «Тихое место» услышат не только…

«Тихое место»: кричи шепотом

Десять років тому я вперше приїхала до Швеції. Приїхала я молода і завзята писати дисертацію в одному з університетів Стокгольма після моєї магістерки в Німеччині та Іспанії. Моєму щастю не було меж. Чотири роки повного…

Стрес як нова норма, або неакадемічні нотатки про академію

Авдей Тер-Оганьян — художник, представитель московского акционизма, родился в 1961 году в Ростове-на-Дону. В конце 1990-х покинул Россию из-за обвинения по статье 282 УК РФ «за возбуждение ненависти либо вражды, а равно унижение человеческого достоинства»…

Авдей Тер-Оганьян: “Алкогольная тема — это моя тема. Можно сказать, мой вклад в искусство”

В Українському культурному центрі в Парижі за підтримки Посольства України у Франції та S.T. ART Foundation протягом березня відбувалася виставка – цикл графічних робіт Катерини Косьяненко, що присвячені двом містам – Києву й Парижу. Катерина Косьяненко…

Катерина Косьяненко: “Зупиняюся тоді, коли відчуваю, що робота починає дихати”

В музее современного искусства Одессы до 30 марта представляют мультимедийный проект «Movie Up», посвященный знаменитой Одесской киностудии. Проект восстанавливает образы прошлого, возвращает из архивов облики знаменитых когда-то актёров и ставит вопрос о будущем киностудии.  …

Многоточие Одесской киностудии. Проект «Movie up»

Когда-то война считалась мужским делом. Мужчина идет воевать – женщина остается ждать «защитника» дома. В книгах по истории можно почитать многое о генералах, сражениях, планах наступления и количестве жертв. Но в этих учебниках редко встретишь…

Её судьба на Docudays UA

Останніми роками в Україні з’являється дедалі більше ініціатив, спрямованих на (пере)осмислення радянської спадщини — історії та культури. До таких ініціатив належить і «Метод Фонд» — незалежна та некомерційна організація, заснована молодими художниками й художницями та…

Метод Фонд: Пошуки інтерпретацій соцреалізму

С 23 по 30 марта в Киеве пройдет кинофестиваль Docudays UA. «Коридор» выбрал 9 лучших фильмов программы, которые стоит посмотреть. «Почти Рай» (Almost Heaven), Кэрол Сэлтер «Почти рай», наверное, первая подробная документация довольно необычной профессии…

Docudays UA: от Сирии до Дуная

Протягом лютого на сході України відбулася низка художніх проектів, організованих колективом «Де Не Де» та Мистецьким напрямом Українського кризового медіа-центру за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку. Зокрема – проект «Жовта лінія», що привертає…

Євгенія Моляр: “В Маріуполі має бути створений музей монументально-декоративного мистецтва”

Проект Фестивалю «86» MyStreetFilms Ukraine запросив до Києва світову зірку – переможця фестивалю у Санденсі Чада Ґрасію, – щоб він розповів кінодокументалістам-початківцям про основи цього мистецтва. Фільм Чада Ґрасії «Російський дятел» (Russian Woodpecker) у 2015…

Як зняти документальний фільм? Поради MyStreetFilms Ukraine

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються з рекламою й те, як на них реагує сучасна культура. Спецтему відкриває текст ЄВГЕНІЇ ОЛІЙНИК про те, як…

Любе дзеркальце: як змінюється образ тіла в рекламі  

Ута Кільтер – українська тележурналістка, арт-критикиня, акторка, перформерка, художниця. Авторка першої в Україні телепрограми, присвяченої сучасному мистецтву – «Ситуація Ута». Мешкає і працює в Одесі. На виставці “Flashback: українське медіа-мистецтво 1990-х”, що триває в Мистецькому…

Ута Кільтер: “Я маю ваду – фізіологічно не можу брехати”

Поява статті Олени Червоник «Арсенальний модернізм» на сторінках онлайн-видання «Коридор» одночасно мене й утішила, й засмутила, була водночас і ковтком свіжого повітря, і сигналом про те, що ненаписані тексти мають наслідки так само, як і…

Суспільна спроможність: випадок Арсеналу

Богдан Задура – поет, який рафінує дійсність, позбавляє її надлишків, очищує. Українською його вірші вперше почали перекладати 1991-го. Цей перекладацький борг Задура віддає з надлишком: щороку в Польщі у його перекладах з’являється кілька українських книжок…

Богдан Задура: “Найголовніший цех, який конструює людство – пам’ять”

Ползущая вверх кривая статистики домашнего насилия – обычное дело в странах, переживающих военные конфликты. Украина не стала исключением. По данным исследования “Экономическая стоимость насилия в отношении женщин в Украине” 2016-2017 гг., проведенного UNFPA (представительство Фонда…

О женщинах и героях

Knappy Kaisernappy родилась во Франции, часто ездит по Европе и бывает в Украине. Кроме музыки, она рисует, преподает искусство, исследует пластичность, импровизацию и философию культуры. Часть её научной работы по иконологии посвящена Украине. О себе…

Кнеппи Кайзернеппи: “Дерзкая протестная музыка чаще всего получается из такого же стиля жизни”

У Київській картинній галереї триває персональна виставка Влади Ралко «Резерв», роботи якої художниця створювала протягом 2017 року. Одне з важливих висловлювань виставки – оприявнення інакших, витиснених і неприємних об’єктів із «нормального життя». Того, що залишається…

Влада Ралко: “Один із розривів стався в Україні 4 роки тому, коли «затверджена» реальність розтріскалася й можна було ковтнути повітря”

В украинском прокате идет фильм немецкого режиссера Фатиха Акина «На пределе» –  драма об убийстве иммигрантов в Гамбурге. Фильм начинается архивным домашним видео свадьбы Нури и Кати. Нури – курд, живущий в Германии, растрепанный и…

На грани: о чем говорит фильм Фатиха Акина

Днями у PinchukArtCentre відкрилась персональна виставка переможиці премії Future Generation Art Prize Дінео Сеше Бопапе. Африканська мисткиня реалізувала тотальну інсталяцію з землі з різних континентів, землі, яка належить різним народам та переживала страшну історію. Дінео…

Свята земля й мистецьке лобі

На Берлинском кинофестивале показали новый фильм Сергея Лозницы «День Победы». Режиссер снял полуторачасовую картину о праздновании девятого мая в берлинском Трептов-парке. Фильм начинается сценой марша молодых безусых солдат под песню «Бери шинель, пошли домой». Не…

Патриотический ад

В українському культурному полі критично мало сучасної хореографії. Здається, що глядачі дізналися про її існування лише в нульових, коли на телебаченні з’явилися танцювальні шоу, а з-за кордону почали привозити деякі сучасні постановки. Власне, в 2018…

Стерти культурний іній: Як працюватиме новий український театр сучасного танцю?

Музыкальное агентство «Ухо» готовит последнюю премьеру цикла современных оперных спектаклей на сцене Национальной оперы. Так получилось, что все они оказались итальянскими – то есть яблоко от яблони той традиции, которая буйным цветом цветёт на главной…

Мерцание памяти: “Мой предательский свет” в опере

Оновлене керівництво Мистецького Арсеналу деякий час тому оприлюднило на своєму сайті нову стратегію функціонування, яку я відкривала з неабияким ентузіазмом, згадуючи  попередній modus operandi цієї інституції, що зосереджувався виключно на енергійній, чи, як це часто…

Арсенальний модернізм

В Лютеранской церкви Св. Катерины хор «Киев» исполнил цикл «Светлые песнопения», который Виктория Полевая писала более 20 лет. За это время произведение вобрало в себя так много впечатлений – жизненных и творческих, – что, по…

«Светлые песнопения»: неисчерпаемость потока

У серпні 2000-го року я сіла на поїзд із Рівного до Львова, з великою валізою, набитою зошитами й блокнотами. Ці тексти багато для мене значили тоді,  частину з них я вожу за собою в нові…

Another Brick in the Wall

В украинском прокате – фильм британского режиссера Армандо Иануччи «Смерть Сталина». Почему стоит идти на этот (запрещенный в России) фильм? Москва, 5 марта, 1953 год. Оркестр играет адажио Моцарта, запись которого попросил сделать Иосиф Сталин….

Советские люди не смеются

Идея записать беседу с кураторкой выставки «Анонимное общество» Татьяной Кочубинской возникла из частного интереса — прояснить противоречия между собственным зрительским восприятием проекта и прописанной кураторской концепцией, которая прибегает к формуле анонимного общества «как метафоре отсутствия…

Татьяна Кочубинская: “Любая выставка формирует другой взгляд на реальность”

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу в шостому Мистецтвознавчому конкурсі , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation. Текст змінено й допрацьовано авторкою.   Рассуждения о востребованности (то есть необходимости конкретного художника для некой среды или…

Художественный дефицит: как эффективный менеджмент подменяет искусство

Креативні індустрії сьогодні становлять 5% світової економіки та забезпечують робочими місцями понад 5% найманих робітників (у Європі це 7 мільйонів робочих місць) [1]. Серед них – люди, які творять тексти – письменники й письменниці, перекладачі…

Авторське право: це взагалі працює?

Музыку Алексея Ретинского можно услышать в концертных залах Австрии, Германии, Швейцарии и Украины, причем не только в академических залах, но и в клубах – он автор камерной, хоровой, симфонической и электроакустической музыки, музыки для театра,…

Алексей Ретинский: «Чтобы музыка снова стала полем коммуникации, она должна говорить без сурдопереводчика»

Інтро Кассель — місто заможне, спокійне і респектабельне. Documenta, яка 1955 року починалася як реанімаційний захід щодо занепалого повоєнного промцентру в стані кризи, сьогодні —  корона, вінець міста чи радше панківський хаєр на голові бізнесмена…

Гарячий душ для анархіста. Художники з України на Documenta 14

Фрагмент о русском наёмнике Виктор принес мои тетрадки, а затем попросил разрешение присесть. Он носил потертую крутку, не снимая, словно выцветший зеленый камуфляж мог уберечь его от внезапной смерти. — У меня пули близко к…

Полина Жеребцова. “45-я параллель”

Про персональну виставку Анни Звягінцевої «Недоречні доторки» Перше відоме міркування про походження візуального образу належить давньоримському мислителю Плінію Старшому. У п’ятому розділі XXXV книги трактату «Природнича історія» він пише: «Питання про походження живопису неясне і не…

Кожен володіє лише частиною таємниці

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу й посів I місце в шостому Мистецтвознавчому конкурсі , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    Уособлення всього, що не може дозволяти собі художник чи куратор – приблизно…

Голос без голосу

KORYDOR підбиває підсумки культурного року. Ми зібрали думки фахівчинь та експертів з літератури, театру, кіно, філософії, класичної та поп-музики з приводу найцікавіших та найважливіших подій, що відбулися в 2017 році.   Оксана Щур, літературна оглядачка,…

Підсумки року: різні обличчя культури

Порожні очі аудиторії. Кожен лектор знає цей страх: відсутність контакту, коли слухачів не вдається розворушити чи бодай отримати підтвердження того, що тебе чують / розуміють. Потрібна неабияка впевненість, щоб стати за кафедру знову і спробувати…

Неопросвітництво: хто й для кого?

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу й посів третє місце в шостому Мистецтвознавчому конкурсі , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    За Жаком Рансьєром, критичне мистецтво – це сховище парадоксів та суперечностей. Один…

Viva arte viva: Нові контексти мистецтва

Виктор Хаматов — основатель первой негосударственной художественной институции в Украине — «Soviart». С 1987 года «Soviart» воплощал структуру институции современного искусства западноевропейского образца. Это — пионер среди организаторов масштабных международных художественных выставок в нашей стране….

Виктор Хаматов: “Каждую неделю КГБ проверял, не занимаемся ли мы шпионской деятельностью”

В украинском прокате – «По ту сторону надежды» финского режиссера Аки Каурисмяки. Почему стоит идти на этот фильм? В темном ночном порту выныривает из груды угля лицо молодого сирийца. Это Калед (Шерван Хаджи), механик, прибывший…

Когда уже нечего бояться

Я могла би легко уявити собі сучасну інтерпретацію «Енеїди» Котляревського, в якій головний герой був би жінкою. Такою звичайною українською жіночкою, яка тягне на собі три роботи, домашнє господарство, батьківський комітет у класі кожного зі…

Проект Енеїда: ненаписана історія

Мета цього тексту — пояснити дві дії, які мали місце в різних художніх контекстах та історичних ситуаціях, однак нерозривно пов’язані між собою. Перша — інтервенція Колективу конкретних дат у роботу Дослідницької платформи та простір виставки…

«У променях чорного світла»: спроба контекстуалізації двох художніх жестів

Говард Бессер – професор в Університеті Нью-Йорка, публічний діяч, консультант і активіст у сфері архівування та цифрового збереження. Виріс у Каліфорнії, здобув вищу освіту в Берклі, де тривалий час працював у сфері бібліотечних та інформаційних…

Говард Бессер: “Мабуть, я був першою людиною, яка оцифрувала олійне полотно”

  Автокоментар Валерія Сахарука до курованої ним виставки “Федір Тетянич. Канон Фрипулья”, яка проходила в рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre з 17 червня по 15 жовтня 2017 року.    Мистецтво — це текст, який шукає контексту….

Після виставки

Ця публікація стала можливою завдяки меценатській підтримці Людмили Малес. Цієї осені в київській Архітектурно-будівельній бібліотеці відбулася друга міжнародна конференція «Модерністки». Минулого року головним завданням організаторок було з’ясувати, чи є актуальними гендерні питання в архітектурній практиці…

Мар’ян Гроот: “Якщо ви починаєте все руйнувати, люди втрачають зв’язок із містом”

Четыре года назад в Украине началась революция Достоинства. KORYDOR вспоминает шесть документальных фильмов, посвященных этой теме.   «Varta 1, Львов, Украина», Юрий Грыцына Фильм медика по образованию и режиссера по призванию Юрия Грыцыны – о…

Шесть фильмов о Майдане

Цьогорічна дата – сто років революції 1917 року – змушує поглянути на досвід України попередніх років із різних поглядів – не лише революційного, військового, тоталітарного, але й побутового, особистого, людського. Через брак знання та досліджень…

Ірина Склокіна: “Ностальгія пов’язана із браком позитивного бачення майбутнього”

26 листопада в рамках Київського Інтернаціоналу Київської Бієнале 2017 у Києві всесвітньо відома художниця із Франції ОРЛАН здійснить перфоманс «Петиція проти смерті» у приміщенні «Тарілки» на Либідській. Її радикальна творчість, розпочата в буремні 70-ті минулого…

ОРЛАН: “Настав час протистояти смерті”

Наприкінці жовтня кураторка культурного центру DEPO в Стамбулі Асена Ґюнал та журналістка Озлем Алтюнок взяли участь у Київській Бієнале. Вони прочитали лекцію про цензуру в мистецтві за умов надзвичайного стану, що був уведений в Туреччині…

Надзвичайний стан культури: що відбувається в Туреччині

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу шостого Мистецтвознавчого конкурсу , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    Я читаю книжку про травму в мистецтві, тому наше знайомство з Гаррі відбувається в досить традиційний спосіб…

Одні у маленькому човні

Останніми роками з’являються нові проекти, присвячені вивченню українського культурного контексту, окремих постатей та взаємозв’язків. І попри те, що дуже багато матеріалів вважаються знищеними або зниклими, інформація про те, чим жила Україна 1920-х, починає поступово проявлятися,…

Олег Ільницький: “Футуристи були останні, хто опиралися партії”

У своїй книзі «1913. Рік перед штормом», захопливій культурній хроніці останнього року перед великою світовою війною, Флоріан Іллієс, поміж іншим, доволі докладно описує історію мистецької праці. Хоча, очевидно, головний наратив книги геть не про працю:…

Свята простота. Мистецтво як економічний об’єкт

«Обещание на рассвете» – роман Ромена Гари о детстве, воплощенных и утраченных надеждах и любви. Сейчас украинское кино вновь находится на рассвете своего развития, которое, как можно надеяться скоро превратится в обещание расцвета. Что нового…

Украинское кино: обещание на рассвете

Есть художники, описывающие мир как интерьер собственного «я». Фотография Сергея Лебединского не заякорена на собственном доме, реальном или воображаемом. Наоборот, она является непрерывным движением, представленным шкалой тем и мотивов, генерирующих несколько хронотопов. Прежде всего, восточноукраинский…

Украинская ночь Сергея Лебединского

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО пише про "поломану" реальність колажів Сергія Святченка та його особисті виклики в емігрантському житті.

«Ловец снов»: Сергей Святченко

KORYDOR публікує конспект зустрічі медійників про тематичні й фактологічні "білі плями", які виникають у діяльності журналістів та редакторів.

Білі плями журналістики: як писати про неочевидне?

ВІРА БАЛДИНЮК побувала в Берліні й пише про найцікавіші поради лекторок програми "Meet Up!" - про конфлікти, порозуміння й про те, як розповідати особисті історії.

Нові сюжети майбутнього

НАТАЛЯ ЄРЬОМЕНКО ризикнула написати про Чернівці зі світського погляду й проаналізувала битви за історичну пам'ять у місті.

Чернівці: пастка однієї історії

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО досліджує мистецький суржик і концептуальне возвеличення національних штампів і стереотипів у художній практиці 90-х років.

“Вольова грань”. Мистецтво, яке послуговується суржиком

ОЛЕКСІЙ РАДИНСЬКИЙ констатує діагноз української культури: компенсаторна праця культурних діячів призводить до надвиробництва культурного продукту, який ніяк не впливає на суспільство.

Олексій Радинський: “Ніякий «цивілізований діалог» не може починатися з погрози погрому”

ВІРА БАЛДИНЮК розповідає, чому привид Чаушеску не полишає Бухарест, як живе Румунія після останніх протестів і в чому подібність наших міністерств культури.

Діти Сороса проти вампірів

МАРИНА УСМАНОВА объясняет иррациональный страх депутатов перед «гендером» абсолютно рациональными причинами. И это вообще не о божественном.

Почему конвенцию нам не подарят

АЛЕКСАНДР РОЙТБУРД – о «Салоне отверженных», разнице между «настоящим» и «актуальным» искусством, идеологическом разрыве между художниками и мертвых грантах.

Александр Ройтбурд: «Нужно говорить так, чтобы это было услышано»

ЮЛИЯ МАНУКЯН рассказывает о том, как художники в Херсоне обращали внимание горожан на «слепое пятно» – центральную площадь города.

Площади свободы. Репетиция

НАТАЛЯ МИХАЛКО – про основні ідеї нової книжки «Бути народженими» французької філософині та психоаналітикині Люс Іриґарей.

Депортовані з життя

Режиссер АЛЕКСАНДР ДИРДОВСКИЙ – о политическом и психологическом андеграунде 1980-х – 1990-х годов и «иных», которые появляются время от времени в поле искусства.

Александр Дирдовский: «Нам нужно было сопротивляться, чтобы не превратиться в советских идиотиков»

«Я знаю про кочові племена берберів і Марокко, уклад життя й історію Магрибу значно менше, аніж Раїм про пострадянські країни. Я знаю про них дуже мало».

Небо над Брюсселем

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела новый фильм Рубена Эстлунда и рассказывает, почему «Квадрат» – отменная критика современной Европы.

Белый квадрат

KORYDOR публикует текст участников одесской выставки «Салон отверженных» – о хаосе и руинах, где живет дух искусства.

«Почти манифест»

У рамках проекту «Площі свобод» ЮЛІЯ МАНУКЯН пише про провінційну нудьгу, урбаністський снобізм і утилітарність культури на прикладі Херсона.

Урбанизм в Херсоне: начало

KORYDOR публікує переклад тексту БРЮСА СТЕРЛІНГА та РІЧАРДА КЕДРІ про те, як зникають канали комунікації і навіщо це досліджувати.

Маніфест мертвих медіа

В рамках Исследовательской платформы PinchukArtCentre СЕРГЕЙ СВЯТЧЕНКО рассказывает о переломных 1980-х и современном искусстве.

Сергей Святченко: «Мы сами решали, как организовывать выставки современного искусства»

ГАЛИНА ГЕРАСИМ – про втому від суперечок про мову, які мають дедалі менше спільного з реальністю.

Not in my name

Художница ЯНА БЫСТРОВА – о «борьбе за красоту стереотипа», эксперименты с фотографией и отъезде во Францию.

Яна Быстрова: «Красота, пропорции и идеал – это предлог для написания собственных правил игры»

Засновник польського фестивалю Unsound МЕТ ШУЛЬЦ – про жінок у електронній музиці, flower power і концерти в індустріальних районах.

Глобальний фестиваль із Кракова: як це працює?

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела альманах My Street Films Ukraine о восточных городах Украины фестиваля «86» и рассказывает, на какие фильмы стоит обратить внимание.

Голоса из городов на рубеже

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про радянську естетику в українській пропаганді, візуалізацію смерті, Instagram ЗСУ, та фотографії про війну на Сході, яких ми не побачили.

Лик героя, личина ворога: як різняться портрети тих, хто воює на Донбасі

МИХАИЛ РАШКОВЕЦКИЙ и НИКОЛАЙ КАРАБИНОВИЧ – об Одесской биеннале, кураторском произволе, состоянии турбулентности и человечности.

Михаил Рашковецкий: «Биеннале – это попытка обнаружения лжи через критический язык искусства»

Резидентка ДИАНА УХИНА – о различиях в советской матрице, памятниках женщинам и дрейфе как способе узнать город заново.

Диана Ухина: «Образ женщины появляется в публичном пространстве только если отвечает запросам общества»

У рамках проекту «Площі свобод» ГАЛИНА ТАНАЙ пише про Ужгород як осередок повільності, традиційності та тимчасовості.

Ужгород: як його полюбити

СЕРГІЙ ЖАДАН – про фестиваль «Дорога на Схід», «позу пророка» та здоровий глузд як політичну позицію.

Сергій Жадан: «Влаштовувати бої за те, хто більше любить батьківщину – занадто велика розкіш під час війни».

ЛІЯ і АНДРІЙ ДОСТЛЄВИ – про те, як кіпріотські художники осмислюють конфлікт та поділ, із якими острів живе вже понад 50 років.

Досвід Кіпру: конфліктна географія

ВИКТОРИЯ БАВЫКИНА побывала на выставке «Эдения: в городе будущего» в ЕрмиловЦентре и размышляет о необходимости критики идеальных миров.

О возможностях утопического

ЄВГЕНІЯ МОЛЯР – про вечірки в Білгороді-Дністровському, намаз у ізмаїльському музеї та ревіталізацію радянських кінотератрів.

Де зачекінитися в Бессарабії?

Учасниця відкритого простору «Участь без участі» в Славутичі МАР’ЯНА КУЗЕМСЬКА пише найбільший виклик міського активізму – невміння містян брати відповідальність.

Лавка з палет: хвороби росту урбан-активізму

МАРИНА СТЕПАНСКАЯ рассказывает о своем последнем фильме «Стремглав», новых вопросах для женских персонажей и (не)важность кинокритики.

Марина Степанская: «В украинском кино мне хотелось посмотреть историю про нас»

ЛЮБОВЬ МОРОЗОВА побывала на опере «Хлеб. Соль. Песок» и поговорила с ее дирижером ЛУИДЖИ ГАДЖЕРО об очеловеченной электронике, путешествии в женский голос и том, почему Италия не мыслит себя нацией.

«Хлеб. Соль. Песок»: пространство и голос

Художник ЮРИЙ ЗМОРОВИЧ — о «неофициальном» дозволенном в советском искусстве, взаимоотношениях Федора Тетяныча с официальной культурой и о том, сложно ли дружить с гением.

Юрий Зморович: «Наверное, это сейчас самое главное — вера в свое воплощение: в кого, в чего, что ты есть, кто ты есть»

ЄВГЕНІЯ НЕСТЕРОВИЧ розмірковує, чого чекати від нової установи у Львові – Інституту стратегії культури.

Чого навчить Інститут стратегії культури?

Куратор выставки о Федоре Тетяныче в PinchukArtCentre ВАЛЕРИЙ САХАРУК – о музеефикации художника, который своим творчеством постулировал процессуальность и философия которого заключалась в сохранении «всего живого».

Валерий Сахарук: «Фрипулья – это космос»

KORYDOR публикует перевод текста ТОШМАША ШЕРШЕНЯ о том, как фотография фиксирует распад времени и складывает его заново.

Селфи с женой

Журналистка Центра информации о правах человека МАРГАРИТА ТАРАСОВА – о выставке «Места несвободы» в Центре визуальной культуры.

Два метра, кровать, решетка

ЯНІНА ПРУДЕНКО – про кураторство, культурну децентралізацію та зв'язок між совком і фейсбучними холіварами.

Яніна Пруденко: «Українському художньому середовищу бракує формату лабораторій»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК прочитала дві книжки американського невролога Олівера Сакса, які вийшли у видавництві «Наш формат», і міркує, як це – бути лікарем, філософом, пацієнтом і письменником одночасно.

Олівер Сакс: секрети розладів і творчості

ЛІЯ ДОСТЛЄВА – про конверти для грошей замість поштівок з видами, маріупольсько-польський кордон і 38 годин у потязі.

Granica: Чи можуть міста лікувати одне одного?

НАТАЛИЯ ВОРОЖБИТ – о проекте «Class Act», правде жизни в детских текстах и мотивирующем чувстве вины.

Наталья Ворожбит: «Детям из маленьких городов кажется, что театром занимаются какие-то боги»

ДАРІЯ КУЗЬМИЧ – про те, чому і як можна «навчитися в Афін».

Інакшості чотирнадцятої «Документи»

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА объясняет, почему новый сезон сериала Дэвида Линча удивляет даже тех, кто смотрел «Игру престолов».

Почему новый «Твин Пикс» уже не тот, чем кажется?

Співзасновник арт-групи «SVITER» МАКСИМ РОБОТОВ розповідає про галерею без фізичного простору, звук із сонячного світла та фетиш аналогового.

Максим Роботов: «Ми хочемо відповісти собі на питання, що таке технічна складова мистецтва»

Після Книжкового Арсеналу його кураторка ОКСАНА ЩУР міркує про нову культуру читання в світі цифрових технологій.

Для чого купують книжки?

Карикатуристка, активістка та мама КЕЙТ ЕВАНС – про сцени сексу в історії соціалістичної боротьби, авторитарне виховання та новий графічний роман про сирійських біженців.

Кейт Еванс: «Найважче – писати фразами, які можна ретвітнути. З працями Рози Люксембург це непросто»

ІВАН СКОРИНА – про дослідження сприйняття сучасного мистецтва в проекті Катерини Бучацької та Віталія Кохана «МÁРÁ».

Виставка без об’єкта, копія без оригіналу

ТАТЬЯНА ПАВЛОВА – о диалоге работ Бориса Михайлова и группы «Шило» и Харьковской школе фотографии.

Симметричный жест Михайлову: группа «Шило»

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА – о семье и долге в новом фильме Джеймса Грэя «Затерянный город Z».

Звезда потерянного счастья

27 червня в iZone відбулася прем’єра камерної  театральної  постановки «На межі». Це робота режисера Петра Армяновського за п’єсою драматурга Лани Ра. Якщо інші заходи в рамках дискусійної програми інтерпретували поняття кордону в політичному чи культурному…

Театральна постановка «На межі»

Мешканці України переконані, що саме на її території розміщується географічний центр Європи. Про це часто згадують ЗМІ і цей «факт» навіть указано в шкільному підручнику географії. У цьому ж – що саме в їхній країні розташований…

Пошук центру Європи Станіслава Мухи

ВАЛЕРІЯ ШИЛЛЕР розповідає про першу мистецьку «резиденцію» для художників України 1988-1991-х років.

Седнівські пленери

НАТАЛЯ МАЦЕНКО – про новий урбаністичний ландшафт та філософію сучасного міста в роботах Олексія Сая.

Тимчасова константа. Цифрові пейзажі Олексія Сая

23 червня в просторі iZone в Києві в рамках проекту Goethe-Institut «Кордон» відбувся показ короткометражних фільмів «MyStreetFilms – Рубіж» від фестивалю кіно й  урбаністики «86». Цього року фестиваль документального кіно мав географічний фокус: у центрі…

Рубіж: короткі метри про Схід

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК побувала на відкритому просторі «Участь без участі» фестивалю «86» у Славутичі й записала його найцікавіші дискусії.

Робота над факапами

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК подивилася фільм Тайга О’Саллівана «Великий мур» і міркує про ціну красивої кінематографічної метафори.

Великі й маленькі мури: як працюють стіни

РУСЛАНА КОЗИЕНКО анализирует рассказы участников проекта CSM и KORYDOR «Точки приближения» и предлагает читать между строк.

Фрагменты речи: точки приближения

СВІТЛАНА ОДИНЕЦЬ аналізує образи українських мігранток у культурі та медіа й міркує, чому вони стають героїнями кіно- та телесюжетів набагато частіше, ніж мігранти-чоловіки.

Могіканки у кривих дзеркалах

ТИБЕРИЙ СИЛЬВАШИ – об исторических пустотах, где вырастает миф, седневских пленэрах и неожиданной свободе.

Тиберий Сильваши: «Барочный миф, миф соцреализма и работы молодых художников объединила нарративная функция картины»

Режисер фільму «Великий мур» – про архітектуру влади, метафори Кафки та важливість звуку й голосу.

Тайґ О’Салліван: «Задача політичного мистецтва – створити атмосферу, де ви будете формувати власні ідеї»

ІНГА ПИЛИПЧУК – про роман Наташі Водін «Вона родом із Маріуполя», який цього року здобув премію Лейпцизького книжкового ярмарку.

Історія зі складним продовженням: «Вона родом із Маріуполя» Наташі Водін

Автор фільму «21 х Нью-Йорк» ПЬОТР СТАСІК – про те, як знімати місто, самотність і секс на пляжі.

Пьотр Стасік: «Режисери люблять метро, бо там темно, таємничо й позачасово»

KORYDOR публікує уривок «Тіні» з автобіографії Івана Кавалерідзе, яку до Книжкового Арсеналу видав Центр Довженка.

Репресії, які ми пережили. Спогади Івана Кавалерідзе

ЛЮБОВЬ МОРОЗОВА рассказывает о патриотических песнях, у которых намного больше общего с любовью, чем с идеологией.

Без принуждения к любви. Больше, чем просто музыка

ДЕНИС КУКЛІН – про те, як змінювалися інтерпретації воєнного досвіду, й скільки триває повернення з війни.

Війна з собою

ДІАНА КЛОЧКО побувала на виставці «Чисте мистецтво» й пише про діалог наївного з академічним і сучасним.

Пастиш із чистих поривань

Напередодні освітньої події «Участь без участі» в Славутичі ЄВГЕНІЯ МОЛЯР розповідає, чому нинішній «благоустрій» у малих містах ніяк не стосується життя їхніх мешканців.

Голос у публічному просторі: проблеми комунікації

Художник – об Одессе начала 1990-х, современном украинском искусстве, «раскартинивании» и переходе к новым медиа.

Андрей Казанджий: «Мы выходили в эфир в одесских трамваях»

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА изучила программу международного фестиваля короткого метра KISFF и рассказывает, что смотреть.

Апокалипсис, кокаин, психоанализ: гид по короткому метру

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про стрічку «Вигорання» й те, як виснаження стало визначальною ознакою нашої доби.

Люди у вогні

ЛІЯ ДОСТЛЄВА міркує, чому проект кожного нового пам’ятника на місці Леніна буде поганим і чому це хороша новина для нас із вами.

Неможливість суспільної угоди

ЛАРІОН ЛОЗОВИЙ – про засади роботи центрів Сороса й принцип «відпрацювання боргів минулого» як постколоніальну позицію.

Наскільки реальним був «сорос-реалізм»?

Активіст Yes Lab ШОН ДЕВЛІН розповідає, як це – боротися з корпораціями й не втрачати почуття гумору.

Бути як Yes Men

Засновниця організації «Kulturallmende» – про те, що українська культура може дати німецькій.

Верена Нольте: «Ми нікого не можемо підтримати зброєю, але ми можемо зробити це за допомогою культури»

Режиссер фильма «Поль приходит из-за моря» – о том, почему документалисту не стоит забывать о собственной власти, но и не стоит стыдиться своих привилегий.

Якоб Пройсс: «Если я что-то делаю, то до конца»

КАТЕРИНА КИСЕЛЬОВА записала «негероїчні» історії чотирьох бійців – про війну й речі, які допомогли їм звідти повернутися.

Речі з війни

ІРИНА КОСТИШИНА побувала на виставці «Textus» у Центрі візуальної культури й міркує, як говорити на феміністичні теми з позиції свободи, а не пригнобленості.

Шиття як життя. Протест, критика, присвоєння

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – об андрогинных образах, монстрах и дефрагментированных телах в работах украинских художников 80-90-х.

«Тело» Парижской Коммуны. Часть вторая

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

Крізь призму однієї мистецької акції ЛІЯ ДОСТЛЄВА розповідає про ставлення до біженців у Польщі та необхідність емпатії.

Рятувальний жилет

ТЕТЯНА КОЧУБІНСЬКА – про виставку «Інтротурист» і важливість звільнення ідентичності.

4 комнаты Катерины Ермолаевой

АСЯ БАЗДИРЄВА коментує протести в Білорусі з точки зору образу й міркує, як і коли квіти перестали бути знаком мирного протистояння.

Цветы как оружие. Символика протеста

РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

Чорніше від чорнозему

МАРІЯ ТЕТЕРЮК переглянула стрічку з феміністичної програми фестивалю Docudays UA й міркує, як кіно може змінити традиційний погляд на жіночу сексуальність.

«Венери»: Розмови про секс

ДЖЕННІФЕР РЕММІ пояснює, чому в сучасному світі виникають масові протести і в чому полягає загроза диктатури ідентичностей.

Про право бути різними

ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

ЄВГЕНІЯ НЕСТЕРОВИЧ аналізує проекти мовних законів і міркує про важливі деталі, які не врахували законтворці.

Кілька відповідей на мовне питання

ОЛЕКСАНДРА НАБІЄВА – про інстаграм як призму та маніфестацію ідеального життя.

Instagram: комунікація, щоденник і спільнота

ТЕТЯНА ФІЛЕВСЬКА розповідає, як російська пропаганда величі перемогла репутацію нью-йорського МоМА.

М’яка дипломатія по-російськи

АСЯ БАЗДИРЄВА критикує «святкову» політику Інституту національної пам’яті й пояснює, чому повсюдна боротьба з «совком» – це шлях у нікуди.

Працюй і мовчи?

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – о женщинах сквота «Парижская коммуна».

«Тело» Парижской Коммуны. Часть первая

МАРИНА УСМАНОВА – о том, почему легализация секс-работы не защищает права человека.

Секс, власть и иллюзия свободного выбора

ЮРІЙ ФРАНК – про перші спроби українського театру поговорити про трансгендерність.

Більше ніж жінка, більше ніж театр

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – о неуловимом художнике Гнилицком и его работах на выставке в «Арсенале».

Паломник, праведник и художник

КАТЕРИНА БАБКІНА – про пастки позитивного мислення й оптимістичних коучів.

Мовчати не можна жалітися

СЕРГЕЙ АНУФРИЕВ рассказывает Исследовательской платформе о киевской, одесской и московской традициях «Парижской коммуны».

«Кобзарь» под подушкой

Канадський драматург – про українську прем’єру «Тома на фермі», практики рівності й мистецтво, яке не здатне змінити світ.

Мішель Марк Бушар: «Я не пишу п’єси «про геїв», але в Україні їх розумітимуть саме так»

ІНГА ПИЛИПЧУК – про перемогу фільму Георга Жено та Єлизавети Сміт на «Берлінале».

«Школа номер 3»: перемогти війну

САША КУРМАЗ розповідає, як погодився співпрацювати з PinchukArtCentre після скасованої виставки, навіщо художникам бути медіаторами, й чому краса – це нудно.

Саша Курмаз: «В Україні завжди є ризик, що хтось прийде і зруйнує роботи»

АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ відвідує виставку Саші Курмаза в PinchukArtCentre й міркує про (не)випадковість цензури.

Про ангелов, большие и маленькие писюны и их тени

ГАННА ЦИБА розповідає, як проект «Музей відкрито на ремонт» відновлює культурне життя прифронтового міста.

Кераміка й мир: робота з крихкими матеріалами у Слов’янську

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК ділиться враженнями про харківську частину проекту «Точки наближення» й міркує, як давати раду «недоречним» почуттям.

Ніхто не говорить

ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

Безборонні території. Сприйняття сучасної української літератури німецькомовною публікою

РОБЕРТ ЕММЕТ МІГЕР - про те, як і чому суспільство мусить знайти в собі сили слухати ветеранів.

Роберт Мігер: «Усе суспільство було на війні, і ми усі несемо відповідальність»

КАТЕРИНА БАБКІНА розповідає, що транслюють своїм мешканцям вулиці Нью-Йорка.

Бачите щось – cкажіть щось: Нью-Йорк про права та обов’язки

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

Владимир Рафеенко: «Тревожная штука эта наша современность. Но жить в ней можно и даже нужно»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК подивилася новий фільм Віталія Манського «Рідні» й міркує, чому його варто дивитись, передусім - українським глядачам.

У колі війни: фільм Віталія Манського

АНАСТАСІЯ ГАЙШЕНЕЦЬ – про те, як актуалізувати «другорядного» Шекспіра.

«Зимова казка»: розчинені в часі

Социологиня и переселенка из Донецка ОКСАНА МИХЕЕВА – об адаптации переселенцев, возвращении на оккупированные территории и возможностях, которые дает война.

Бесконтактное сосуществование с государством

ІРИНА КОСТИШИНА протягом року спостерігала за навчальною системою в мистецьких закладах Польщі й тепер намагається зрозуміти, чи можлива така освітня модель в Україні.

Мистецька освіта: бути чи вдавати?

Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пригадує, чим відзначилась українська культура в 2016-му.

Рік немовчання

МИХАИЛ МИНАКОВ – о политической сексуальности, «маленькой Киевской империи» и иллюзии горизонтальних отношений в обществе, которую порождают соцсети.

Михаил Минаков: «Сетевые сообщества могут ускорять дегуманизацию общества»

МАРИНА УСМАНОВА вспоминает главные украинские победы и факапы на пути к гендерному равенству в этом году.

2016: Итоги года через гендерную призму

ГЛІБ ВИШЕСЛАВСЬКИЙ як свідок і учасник подій розповідає про зародження й згасання мистецьких сквотів у Києві.

Сквоти 1980-х – початку 1990-х. Художники й групи

ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК аналізує виставку «Кінотрон» у Центрі візуальної культури й міркує, чи вдасться глядачам у повній мірі зрозуміти утопічні ідеї інженерної інтелігенції 1970-х.

Наука згадування, або чому так важко ступати «за горизонт»?

СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

ЄВГЕН САМБОРСЬКИЙ – про реконструкцію мистецької історії Івано-Франківська та співіснування з культурою міста.

Євген Самборський: «У місті живе дух непотрібності, неможливості комунікації, безвиході й сорому»

ГЕОРГИЙ СЕНЧЕНКО – об успехе «Печали Клеопатры», нижнем белье Бонито Оливы и инди-роковой атмосфере украинских 90-х.

Георгий Сенченко: «Искусство — это миф. Но жизнь без этого мифа порой невыносима»

«Співчуваємо, шановні члени журі. Іншої літератури ні для вас, ні для нас нема».

Книга Року BBC: п’ять безнадійних фіналістів

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

ОКСАНА ЩУР звертає увагу на промовисто сексистські образи жінок в українській масовій літературі та пояснює, чому це серйозніша проблема, ніж видається на перший погляд.

Феміністки, агов!

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

«Украинская женьшеневая»

НАТАЛИЯ СЕРЕБРЯКОВА посмотрела британскую трагикомедию «Горит, горит, горит» и размышляет о том, что у нее общего с произведением Керуака, и почему все зрительские симпатии Одесского кинофестиваля достались именно ей.

Гори, гори ясно

ОКСАНА БУЛГАКОВА рассказывает о том, как менялась телесная выразительность немого кино, почему физическое уродство временами считалось эротичным, и что общего у Довженко и немецких экспрессионистов.

Оксана Булгакова: «Женское лицо и тело в советском кино»

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

КСЕНІЯ УТЄВСЬКА – про головний міф і бренд українського мистецтва перебудови.

Трансавангард

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

KORYDOR публікує текст Євгенії Нестерович, який посів І місце на V Мистецтвознавчому конкурсі для арт-критиків.

Примирення з болем: «Рани» Юрка Вовкогона

МАРИНА УСМАНОВА размышляет о репрессивной политике украинского государства по отношению к трансгендерным людям и стереотипы, которые делают нас безжалостными и близорукими.

Почему они умирают?

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

ІНГА ПИЛИПЧУК побувала на Лейпцизькому фестивалі й пише про те, як українська тема стає актуальною в документальному кіно.

Українська тема на Dok Leipzig

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

Зачекінитись у Дахау

НАТАЛЬЯ СЕРЕБРЯКОВА рассказывает, как в новом фильме Тима Бертона встретились «День сурка» и «Люди Х».

Временная петля Бертона

РУСЛАНА КОЗІЄНКО розповідає про складові проекту «Візит привидів» – примар як набори смислів, що нагадують про травми минулого і постійно знаходять для себе нові форми вираження.

Візит привидів

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК міркує про те, в чому проблема з невдалим втручанням у публічний простір і з нерозбірливою культурною політикою єпропейських донорів.

Спершу Гаага

Художница ВАЛЕРИЯ ТРУБИНА рассказывает о том, как формировались культурные и социальные интересы художников Паркоммуны в 90-х годах, а также о понятии «трансавангард» в украинском контексте.

Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти»

ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Try walking in my shoes: художники в чужих контекстах

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

АСЯ БАЗДИРЄВА спостерігає за деталями документального фільму «Мій друг Борис Нємцов» і міркує про те, як режисерці Зосі Родкевич вдалося зберегти пам'ять про живу людину, – а не її героїчний образ.

Її друг Борис Нємцов

КАТЕРИНА СТУКАЛОВА фіксує найважливіші моменти соціально-політичного контексту 90-х років, коли українське сучасне мистецтво шукало свій шлях розвитку.

(Не)втрачене десятиліття: мистецтво в соціально-політичному контексті 90-х років

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.

Під обкладинкою. Як гортати «живу книгу»?

ОЛЕНА ОНОГДА побувала на судовому засіданні в Амстердамі щодо «золота скіфів» і розповідає про подробиці справи.

Кримські скарби в Нідерландах

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»

Харьковский фотограф – о старых обидах на мэтров, фотографию до фотошопа и эстетику польских журналов 80-х.

Сергей Солонский: «Мой дед продал корову, чтобы купить цейсовский объектив»

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Юркі Вайнонен: «Ти не можеш вилікуватися від минулого, якщо носиш провину в собі»

СТАНИСЛАВ МЕНЗЕЛЕВСКИЙ анализирует фильм «Наш нацист» и показывает, как могут меняться местами жертвы и палачи.

Мой нацист – твой нацист

Художественный руководитель оркестра Национальной филармонии Литвы МОДЕСТАС ПИТРЕНАС и скрипач ВИЛЬГЕЛЬМАС ЧЕПИНСКИС – о разнообразии исполнительных традиций и том, как женщины-композиторы создают новое понимание звука.

«Нельзя винить Моцарта в том, что он звучит из мобильных телефонов»

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»

Meetup – Німецько-українські зустрічі з молоддю

ТАМАРА ЗЛОБІНА пише про потребу перепроживати гуманізм знову й запитує, чому ми програли численні битви, якщо було стільки сміливості й жаги щось змінити? Можливо, тому, що коли ми ігноруємо інших, то втрачаємо шанс творити переможні солідарності?

Переживати гуманізм. Знову і знову

Письменниця розповідає про подружні зради в Америці та Франції, новітні батьківські параної та вплив аристократичного походження на грудне вигодовування.

Памела Дракерман: «Усі експерти з дитячого виховання були жахливими батьками»

Жертвы войны – ветаран АТО и иракская беженка, семейные тайны, любовные интриги – все это в ленте «Осенние воспоминания», которая выходит в прокат в сентябре. Почему стоит идти на этот фильм, даже если кажется, что он переполнен клише?

История обо всем хорошем

Тетяна Кочубінська розпитує «ФОНД МАЗОХА» про історію їхнього створення, мистецький тероризм як стратегію та найбільш скандальні роботи, які сьогодні не втрачають актуальності.

Фонд Мазоха: «Художник не може бути істориком. Він може бути історичним спекулянтом»

Колишній львів’янин і теперішній харків’янин МІСЬКО БАРБАРА два тижні спостерігав за «Творчими резиденціями» форуму «ГаліціяКульт» у Харкові й міркує, скільки часу насправді потрібно, щоби пізнати місто з такою важливою історією.

Харків – Львів: спільна пам’ять

Чому ненависть до власної зовнішності дає ілюзію контролю над своїм життям, і як індустрія краси змушує нас постійно боротися з соромом – про це пише Ніколь Шнекенберг у книзі «Фальшиві тіла, справжні ми».

Образ тіла, сором і шлях до зцілення

В авторській колонці ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пише про химерні форми боротьби з «совком», які виникають у публічному просторі країни.

Прапор і сліпота

Художник рассказывает о том, как в Харькове победило «Барабашово», и объясняет, почему европейской эмпатии не хватает на Украину.

Павел Маков: “Украинское государство считает, что о нас и так все узнают”

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО поговорила с ЕВГЕНИЕЙ БЕЛОРУСЕЦ о проекте «Победы побежденных», который рассказывает о повседневной жизни и труде шахтеров на территории войны.

Повседневность и война

KORYDOR записал выступление акциониста в Impact Hub Odessa – о том, как власти в попытке ликвидировать неугодных действуют на пользу политическому искусству.

Петр Павленский: «Если жизнь в подчинении становится невыносимой, надо сжечь все нахрен»

Художниця з Північної Ірландії про те, чому не варто пропагувати «духовність» через культуру.

Шила Колкло: «Київ – це така собі радянська Європа»

Якщо культура 1.0 – це культура моралізаторства, повчання, то культура 2.0 – це культура приємного вечора, реклами й масової пропаганди. Якою є культура 3.0?

Культура на горизонті подій

Що не так із муралами в українських містах? Що не так із мешканцями цих міст? Відповідають українські та польські художники.

Мурали: мистецтво чи декор?

Художниця та перформерка про те, навіщо повертатися на окуповані території, де пролягають межі між миром та війною, і як надати словам утрачене значення.

Оля Михайлюк: «Поки неможливо робити проекти в Криму, будемо робити їх там, де ми є»

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Бути собою: як писати про фемінізм для підлітків

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

Документалистка о том, как найти историю для фильма, и почему реальность иногда оказывается сильнее режиссерских амбиций.

Марина Разбежкина: «Страх направить камеру на человека – это профнепригодность»

KORYDOR публікує текст лекції літературознавиці та перекладачки ІРИНИ СТАРОВОЙТ про трансформації «стидкої» пам’яті, прочитаної в рамках освітнього проекту CSM та KORYDOR «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог» у Харкові.

Кричуща мовчанка: Що робити з потворними спогадами прекрасних міст?

Чому війні не потрібен митець, як оцінювати рутинність життя, і що спільного між снайпером і художником.

Леся Хоменко: «Понять – это и есть победить»

Акція в фейсбуці за хештегом #яНеБоюсьСказати винесла у публічний простір особистий досвід сексуальних домагань та насильства. Попри всі досягнення фемінізму, жінки в усьому світі досі вимушені відстоювати своє право на власне тіло.

Не флешмоб: коли особисте стає політичним

Мексиканська художниця Синтія Гутьєррес запропонувала киянам піднятися на порожній постамент пам’ятника Леніну. Як це – бути тінню минулого?

З висоти п’єдесталу

Чому ми лишаємося відданими героям Метта Ґрейнінґа впродовж усіх цих років.

“Сімпсони”: герої парадоксальної любові

У одному з найбідніших регіонів Італії мирно співіснують мусульмани й католики, сусіди влаштовують квартирники, а гей-прайди нагадують родинні свята. Все це – завдяки волонтерам.

Палермо: місце для всіх

С начала марта этого года в Одессе действует социальный проект «Museum for Change». Пятеро сотрудников и группа волонтеров восстанавливают один из лучших художественных музеев Украины, Одесский художественный музей, – собирают деньги для решения накопившихся в нем…

Сдайте на музей!

В городе, где каждая художественная акция сопровождается битвой современного и индустриального, Kultura Medialna третий год представляет фестиваль аудиовизуального искусства и новых медиа «Конструкция». О том, как открыть в Днепре давно забытые локации и достучаться до…

Конструкция: “Осторожно, в учреждении злая директор!”

8-12 червня в Івано-Франківську проходив масштабний фестиваль Porto Franko Гогольfest. Нині можна вже з упевненістю сказати, що він відбувся – не лише «завдяки», а подекуди й «усупереч». Очікували від нього багато, сумнівалися в ньому не…

Порт Франківськ: в очікуванні нових кораблів

Нещодавно PinchukArtCentre офіційно оголосив про запуск Дослідницької платформи, яка займається вивченням сучасного українського мистецтва. Робота платформи розвивається у трьох напрямках: безпосередньо дослідженні, виставковій діяльності, а також публічній програмі. Три нові виставки в арт-центрі – це…

Дослідницька платформа: “Це історія не про монополізацію, а про налагодження зв’язків”

Anadolu Kültür – одна з організацій Туреччини, що працюють із найбільш складними суспільними темами. Пам’ять про геноцид вірменів, порозуміння громадян країни зі Сходу і Заходу, курдсько-турецький конфлікт, домашнє насилля щодо жінок. KORYDOR дізнався, як діють…

Там, де культура неможлива?

Мы сгоряча записали его в барды – его, вежливого японца, при встрече целующего руки деловым партнёрам-мужчинам. Миф о бунтаре Казуки Томокаве, «кричащем философе» и «человеке, плюющемся иероглифами», возник в ответ на его экспрессивный вокал, хрипящий…

Казуки Томокава: Человек-поэма

Ця публікація стала можливою завдяки меценатській підтримці ОЛЕНИ РОФЕ-БЕКЕТОВОЇ (Харків), яка долучилася до спільнокошту KORYDOR‘а.   Два роки війни збурили дуже багато суспільно важливих питань, і поки невизначеними лишаються як фізичні кордони країни, так і…

Сергій Жадан: «У боротьбі з ворогами ми забуваємо про пошук союзників»

23 червня у Великій Британії відбудеться референдум з одного запитання: «Чи має Сполучене Королівство лишатися у складі Європейського Союзу чи має вийти з Європейського Союзу?» Від того, яку відповідь дадуть на це запитання громадяни Великої…

Brexit: Бути чи не бути присмерку Європи?

Ця стаття опублікована завдяки НАТАЛІ ЄРЬОМЕНКО, яка підтримала онлайн-видання KORYDOR на спільнокошті. Художница и дизайнерка из Непала Арпана Раямаджи — одна из тех, кто обязан своей популярностью Instagram’у. Именно там она впервые начала выкладывать фотографии со…

Новая красота в Instagramе

Ця стаття опублікована завдяки ДІАНІ КЛОЧКО, яка підтримала онлайн-видання KORYDOR на спільнокошті. У 1973 році паризький мистецтвознавець Андрій Наков уперше ввів поняття «український авангард», і це стало початком тривалої символічної боротьби, яка триває й нині….

Київський період короля “нуля форм”

Напередодні Мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation, який цього року проводитиметься вже вп’яте, арт-критики, редактори й представники культурних інституцій зібралися обговорити стан арт-критики в Україні та можливі перспективи її розвитку. Чому арт-критика в Україні не є впливовою?…

Ти не бачиш арт-критики? А вона є

Нещодавно у київському Центрі візуальної культури відбувся хепенінг Валентини Петрової під назвою «Стильна та вишукана вечеря зі зразками кращих елітних ресторацій світу із розкішним сервіруванням за доступною ціною». Хепенінг як вид сучасного мистецтва означає дію,…

Їжте тіло моє

Студенты и выпускники НАОМА две недели работали над проектом “Монтаж” в новом киевском арт-пространстве «White world». День открытия проекта обещал стать одновременно и днем закрытия – ребята презентовали результат своей work in progress. Думаю, не…

Временные практики

15 апреля 2016 в Минске состоялась публичная презентация книги Виктории Шмидт и Ирины Соломатиной «Женский активизм в Беларуси: невидимый и неприкасаемый» (Каунас, 2015). Книга представляет исследование, которое проводилось в течение года на беларусском материале. Одна…

Женский активизм в Беларуси: невидимый и неприкасаемый

Найвідоміша, мабуть, книжка Анджея Стасюка «Дорогою на Бабадаґ» вийшла в Україні ще 2007 року. В післямові до неї Юрій Андрухович писав: «Стасюка тягне на схід і трохи на південь». Нині це аксіома. Та досі схід…

Назад, на Схід: головна подорож Анджея Стасюка

Виходжу з потяга Хюндай у турецькому метро – два ескалатори піднімають із темряви до сліпучого світла – опиняюся на вулицях Ізміра. Напроти виходу бачу вокзал Басмане, левантійський спадок 19 століття, як з картинки, але зразу…

Ізмір: маленькі кроки назустріч

До 1 июня в днепропетровской галерее Artsvit продолжается выставка Давида Чичкана «Во время войны» – анархическая интервенция на территорию искусства, переосмысляющая войну в ХХ и ХХІ веке. Этой весной в Днепропетровске открылась персональная выставка киевского…

Другой анархизм Давида Чичкана

Еще в фильмах братьев Люмьер, Джона Грирсона, Роберта Флаэрти или Криса Маркера было очевидным стремление уйти от обслуживания реальности, режиссеры привносили в фильмы свой уникальный взгляд и стремились найти в окружающем мире нечто скрытое. В…

Кино на грани: украинский док

Як і багато хто, я в дитинстві хотів стати космонавтом. Нічого дивного – героїка, ексклюзивність досвіду й становища, майбутнє всього людства. Мене від більшості інших знайомих, хто мав таке бажання, відрізняла хіба впертість: швидко осягнувши…

Я, космонавт

Александр Гнилицкий – один из немногих современных украинских художников, который первым начинал экспериментировать с медиумом. Работая с живописью, инсталляцией, перформансами, видео, Гнилицкий всегда создавал свое ощущение пространства и реальности. А детали для своих объектов он…

Ксения Гнилицкая: “Для его поколения было важно, чтобы было смешно и непросто”

На правій руці британського документаліста Марка Казінса витатуювано: «Forough» – на честь іранської режисерки Форуг Фаррухзад. Там само – супрематичний хрест Малевича. На лівій руці – імена Ле Корбюзьє та Ейзенштейна. У фільмографії Казінса є…

Марк Казінс: «Ми ніколи не поховаємо останнього ханжу, але це приємно уявляти»

Кілька днів тому пригадалися мені два моменти з минулого. Перший – наприкінці Радянського Союзу. Я тоді був учасником молодіжної антирадянської  організації, яка виступала за незалежність України. І з кількома колегами й колежанками у нас була специфічна…

Чи знову час сушити сухарі? Про «справу львівських анархістів»

Часта вживаність деяких понять змушує дивитися на них під дуже різними кутами зору, аби не схибити в адекватній оцінці чи, щонайменше, у сприйнятті. Саме так останнім часом бачиться поняття «культурна дипломатія», яке вже досить упевнено…

Кухня культурної дипломатії

В этом году фестиваль «86» – абсолютно уникальное событие. Во-первых, к традиционно документальной программе добавились и игровые фильмы. Во-вторых, из всего разнообразия программ нужно выбирать. Так, на фестивале будет основной смотр «Коло поколінь», в котором…

Зона внимания

Іґнацій Карпович – польський письменник, який дебютував у 2006 у видавництві «Чарне», отримав нагороду «Паспорт «Політики» (2011), його романи чотири рази потрапляли до фіналу літературного конкурсу «Ніке». Карповича цікавить питання, яким є сучасний поляк –…

Іґнацій Карпович: Для політиків складні теми завжди “не на часі”

Кажуть, справжнє життя починається за межами зони комфорту, а справжній танець лише тоді, коли долає стереотипи. Саме «вийти зі своєї коробки» закликає цьогорічний Міжнародний фестиваль сучасного танцювального театру Zelyonka Fest 1.6. Тому, не зволікаючи, KORYDOR…

Out of the box: ламаючи стереотипи

В історії найновішого мистецтва важливо вчасно відокремити інтерпретації та міфи від фактів. Особливо це стосується монументалістів кола сквоту Паризької Комуни, чию творчість в історії українського мистецтва дедалі частіше представляють як утілення всіх богемних гріхів 1990-х….

Дмитро Кавсан: один із Паркомуни

Що робить письменник? Письменник пише книжки. В якомусь досконалому для мене і, підозрюю, винятково уявному світі ці слова є практично вичерпною правдою. В більш реальному світі цивілізованих країн із розвиненими культурними інституціями та зрілим ринком…

Що робить письменник?

Что собой представляют эксперименты в современной документалистике? Можно ли говорить о свободе в документальном кино? И по силам ли подобное в Украине? Об этом говорили кинокритики и режиссеры во время дискуссии, организованной Международным фестивалем документального…

Документальное кино: иллюзии жанра

Низка польських громадських організацій надіслала у березні до польського парламенту проект закону про цілковиту заборону абортів. Якщо спікер парламенту погодить законопроект, тоді автори ініціативи розпочнуть збір підписів на його підтримку. Парламентарі будуть зобов’язані розглянути законопроект,…

Моє тіло – моє діло: між п’ятою заповіддю та 152 статтею

Ажіотаж навколо виставкового проекту «Тіні забутих предків» не стихає: кількість суперлативів у репортажах свідчить про повний його успіх у журналістської спільноти, відвідувачі в дев’яти залах присутні навіть у післяобідні години будніх днів, а на вихідних…

Майстри тіней

Протягом 2016 року триватимуть зустрічі в рамках міжнародного міждисциплінарного проекту “Апокаліпсис міста”, який здійснює книгарня “Є” спільно з Польським інститутом у Києві та Інститутом східних ініціатив (Краків). KORYDOR відвідав лекцію дослідниці і координаторки проекту “(Пост)соціалістичне…

“Зозулине яйце”: чи є життя після декомунізації?

Уперше ми зустрілися з Мілотою у Тбілісі, де говорили про фемінізм і правозахисні ініціативи у Східній Європі, Туреччині та кавказьких країнах. Наші шляхи невдовзі знову перетнулися в Києві на конференції «Модерністки», присвяченій гендерним питанням у…

Мілота Сидорова: Що спільного між фемінізмом і архітектурою?

Выпускники Национальной музыкальной академии пьют шампанское – уже несколько дней фейсбуком гуляет информация о том, что их родной ВУЗ попал в рейтинг QS World University Rankings 2016. На 70-е место в категории «исполнительское искусство», но…

Великое издалека, или Как рождаются музыкальные мифы

У Національному художньому музеї України відкрили виставку «Ідентичність. За завісою неозначеності». У ній взяли участь понад 30 художників з України та Північно-Балтійських країн. KORYDOR поговорив з кураторкою виставки, директоркою Латвійського центру сучасного мистецтва Солвітою Кресе…

Солвіта Кресе: «Є страх прокинутись у геть іншому світі»

Усі позитивні постмайданні процеси часом навіюють несміливу ілюзію, що Україна все-таки більш-менш схожа на прогресивну європейську державу. Цей міраж, щоправда, тане щоразу, як хтось із політиків публічно міркує про те, якою має бути українська культура…

Рятуючись від сучасності

Флоріан Юр’єв – архітектор, художник-шістдесятник, музикант, автор теорії про музику кольору (не плутати зі світломузикою), автор кольоропису, автор знаменитої «тарілки» на Либідській. До списку того, чим свого часу займався Юр’єв, можна додати ілюстрування книжок, і…

Флоріан Юр’єв: “Сучасна архітектура Києва – це піратство”

Після масової істерії через вампірів світ (вкотре!) полонили зомбі. Зомбі у рекламі, серіалах, відеоіграх, кіно, і врешті-решт, у старій добрій англійській класиці, яку знають, люблять і захищають, але читають далеко не всі. Так-так, йдеться про…

Леді, джентельмени і зомбі-апокаліпсис

Ця розмова присвячена милій даті 8 березня, на історію якої ми подивимося крізь призму антропології. Ми маємо на меті зрозуміти, які передумови існування свята за гендерною ознакою. І так само хочемо простежити, як змінювалося ставлення…

Як 8 березня стало “святом ніжності”?

Анна Нейстат – старша директорка з розслідувань Amnesty International. Анна – провідна експертка з питань прав людини, має 20-річний досвід роботи в правозахисній сфері. Провела понад 60 розслідувань у різних країнах світу – Афганістані, Чечні,…

Анна Нейстат: “Не притлумлюйте в собі людське”

«Ревіталізація Надоджа. Гарні фасади на тлі людської драми», – заголовок однієї з численних статей, які виходили у вроцлавських газетах у 2010-2013 роках, коли жителі цієї дільниці переживали активні трансформації міського простору. Як у цей час…

«Порозуміння вимагає часу»: Культурні перетворення у Вроцлаві

«Видавництво Старого Лева» видало український переклад книги «Психологічна травма та шлях до видужання» американської психотерапевтки, професорки Гарвардської медичної школи Джудіт Герман. Ця робота є результатом 20 років досліджень та клінічної практики та представляє докладний і…

Жах без імені: травма як продовження політики

Маттіас Айнхофф під час свого воркшопу в CSM поділився досвідом роботи з мистецькими проектами й стратегіями художньої групи KUNSTrePUBLIC, яку він представляє, а також розповів про виклики, з якими працює його команда у ZK/U (Zentrum…

Гриби й спалені машини: як мистецтво змінює публічні простори?

Юрий Лейдерман – значимая фигура в истории современного искусства, один из лидеров одесских и московских концептуалистов, соучредитель и участник арт-группы «Медицинская герменевтика». В галерее «32 Vozdvizhenka ARTS HOUSE» состоялась выставка Юрия Лейдермана «Песня Товарищ», которая…

“Искусство постоянно ищет и жаждет «неуклюжести», хромоты”: Юрий Лейдерман, Никита Кадан

Довгий час назва «Гронінген» мені мало про що говорила – це було просто місце на карті Європи. Більше довідалася про нього одного весняного дня на «Книжковому Арсеналі», коли потрапила мені до рук книга поезій «Гронінгенський…

Ірина Старовойт: “Ніхто не уникне змін. Треба мати відвагу подивитися їм в обличчя”

У 1997 році, після однорічного перебування в Берліні, Борис Михайлов повернувся до Харкова, якраз вчасно для того, щоби побачити потужні тектонічні соціоекономічні зсуви у своєму рідному місті. Розпад Радянського Союзу на початку 1990-х приніс довгоочікуване…

Урбаністична опера Бориса Михайлова

За останні два роки багато проектів Національного художнього музею України спонукали своїх відвідувачів до рефлексії про події лютого 2014 року й осмислення трансформацій, що відбуваються у суспільстві. За цей час музей показав проекти «Герої. Спроба…

Музей між революціями

Попри те, що закон про декомунізацію начебто не розповсюджується на твори мистецтва, створені до травня 2015 року, закон по суті легітимізує стихійну декомунізацію, котра часто межує з вандалізмом. Саме такий процес ми можемо спостерігати нині…

Назар Білик. Бюст із черевика Леніна

13 февраля в “Хармсе” начнется цикл лекций Алексея Шмурака Этика музыки, в котором автор попробует разобраться, чем является музыка сегодня. Алексей Шмурак закончил Национальную музыкальную академию имени Чайковского, стал сооснователем коллектива Ensemble Nostri Temporis, фестиваля Гольфстрим, он…

Алексей Шмурак: “Гламурный накрахмаленный филармонический формат отмирает”

Я вперше побачила, як виглядали одеські квартирні виставки 60-70-х років, кілька років тому на виставці в «Мистецькому арсеналі». Щільно завішені роботами стіни – аж до самої стелі. Це була єдина можливість експозиції для тодішніх художників-нонконформістів,…

Канон свободи

Що таке божевілля? Чому вважалося, що у жінок більш вразлива психіка, ніж у чоловіків? Жінки і справді більш схильні до божевілля? Чи їх хтось “робить” божевільними? А, може, це вони “роблять” себе божевільними самі? Якщо…

Поранена діва: жіноче божевілля й геніальність

Ми зустрічаємося з братом у Берліні. Рік тому ми бачилися в Гамбурзі. Він вчиться в Німеччині, я буваю тут часом у справах або в гостях. Він – майбутній інженер. Наш тато-сирієць – теж інженер, і…

Далеко до світла. Mocumentary reportage

6 апреля 2014 года было захвачено здание Донецкого областного совета. С этого момента начинается история т. н. «Донецкой Народной Республики». Однако есть и другая дата – 6 декабря 2005 года, когда некто создал городскую организацию…

Искусство в оккупации

На громадсько-політичному ландшафті Німеччини, який наразі й без того доволі непростий, з’явився новий фактор дестабілізації – російські німці. Почалось із того, що 11 січня в Берліні зникла 13-річна дівчинка з сім’ї російських переселенців. Про її…

Бідна Ліза: чергова жертва пропаганди

Алиса Олева – художница, которая работает в жанре психогеографических и аудиопрогулок. Она использует методы партисипативного искусства, перформанса, практикует одиночную или совместную прогулку как один из простейших и доступных способов взаимодействия и участия людей в исследовании…

Алиса Олева: “То, что я делаю, называется партисипация”

Для мене одним із найважливіших спогадів із минулого про те, що відбувалося протягом 93 днів на Майдані, все ще лишаються листи моєї подруги в Москву, опубліковані в одному з інтернет-видань. Там і про гороховий суп,…

Зима у вогні: імпорт-експорт

2016-ий рік почався з чергової задачі з толерантності з двома вкрай проблемними невідомими: жінками й біженцями. Напередодні Нового року близько тисячі чоловіків «арабської та північноафриканської зовнішності» напідпитку, серед яких були шукачі притулку, пограбували та сексуально…

Кельн і його жінки

«Український зріз» – це трієнале сучасного мистецтва, «проект-проблема», розпочатий у Львові  Влодком Кауфманом та Лідою Савченко-Дудою у 2010 році. У квітні цього року відбудеться вже третій фестиваль «Зрізу», його події розгортатимуться протягом місяця в нинішній столиці…

Третій зріз: наскільки ми перетворилися?

Цей текст написано з приводу нещодавньої польсько-української феміністичної виставки «Що у мені є від жінки?» (кураторка Оксана Брюховецька). Однак він базується і на моїх попередніх дослідженнях феміністичної традиції у гуманітарній теорії та мистецтві загалом. Феміністична…

Битва за смисли: як жіноче мистецтво змінює світ

«Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих у Парижі, – ведуча прес-конференції секунду вагається і додає: – і на Донбасі». Після паризьких атак минуло два місяці. Французький триколор зник із аватарок, про Париж згадували спершу в…

Тиранія співчуття

Одним із найпотужніших медійних ресурсів у Польщі є суспільне мовлення, покриття якого охоплює всю країну, а інформаційні програми стабільно мають мільйонні аудиторії та впевнено конкурують з комерційними каналами. Після перемоги на виборах партія “Право і…

Що відбувається з суспільними медіа в Польщі і чому це важливо?

KORYDOR традиційно підбиває підсумки культурного року, що минає. До вашої уваги – думки критиків, практиків і фахівців культурної сфери.   Віра Балдинюк, головна редакторка онлайн-видання KORYDOR, журналістка, критикиня Чим запам’ятається рік, що минає? Він був…

Підсумки року: культура в фокусі

С чего начинается семестр университета? С онлайновой записи на курсы. И связанной с этим истерикой новичков, то есть таких, как я. Ещё в июле вместе с кучей всевозможных инструкций, бумажек и “леги”, студенческого билета, каждый…

Что может пойти не так и как это пережить

«До автобуса з туристами заходить вуйко з кулеметом і питає: – А хто мені скаже, котра зараз година. З останього місця піднімається чорношкірий хлопець і каже: – Опів на восьму, батьку. – Та сиди, сиди…

“Та бачу, синку, що ти не москаль”

Розвивати українське книговидавництво завжди вдавалося лише надзусиллями фанатичних людей. Реалії ринку напрочуд невтішні, але видавці  знаходять спосіб, як вийти із замкненого кола. Перемагають ті, хто відмовляється грати за старими правилами.   Порівняно з минулим роком,…

Книжковий ринок: позаду залишаються скептики

В сучасній масовій культурі, напевно, немає якогось більш семантично універсального знаку, ніж оголене жіноче тіло. Ним ілюструють усе – від обкладинки нового бестселлера до журнальної реклами парфумів, кави, чи навіть сантехніки. Це табула раса, порожня…

Чому селфі – це корисно?

В течение выходных в Харькове проходили Европейские дебаты – встреча интеллектуалов из различных стран Европы для обсуждения настоящего и возможности совместного будущего. Одной из главных тем была война на Донбассе и поиск путей, которые приведут…

В тупике

Мапи – це не лише об’єкт дослідження для географів чи істориків. Це також фетиш, предмет колекціонування, дарування, декорування. Мапи дають уявлення про страхи й стереотипи епохи, взаємне сприйняття народів. Щоразу, коли змінюються обриси й кордони…

Хто й для чого створює нові мапи?

Современное искусство предполагает присутствие зрителя. Его взгляды, жесты, слова, реакции изначально включены в работу художника. По большому счету, ради этих взглядов, жестов и слов она и существует. Но коварство системы искусства состоит в том, что…

“Что за бред. У Ленина нет сердца!”

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід

Олександр Михайлович Покровський народився 1868 року в далекій Симбірській губернії. Доля привела його спочатку до Санкт-Петербурга, потім – до Києва, де він закінчив університет по кафедрі ботаніки; далі – до Парижа, де змінив спеціальність на…

Бідний Мася, або український модернізм на прикладі однієї долі

21 листопада у Театрі Польському у Вроцлаві відбулася прем’єра вистави «Смерть і Діва» за мотивами твору нобелівської лауреатки Ельфріде Єлінек. Завершення вистави зустріли оваціями, а критики доволі тепло оцінили побачене того вечора на сцені. Та…

«Смерть і Діва»: як театральна прем’єра анонсувала нову політичну реальність у Польщі

Ольга Грязнова – немецкая, немецкоязычная писательница, которую российские критики упорно называют «русской звездой». Тем не менее, ее романы еще не переведены на русский язык, ведь писательница работает с очень непростыми темами – война, ЛГБТ, критика…

Ольга Грязнова: “Немцы больше не хотят испытывать чувство вины. Они тоже хотят быть жертвами”

Штора со сперматозоидом, или Драма для чтения «Живущим на отходящих к СССР территориях предоставлялось право самим решать, покидать свои дома или оставаться и становиться гражданами Советского Союза. Ни один финн не выбрал последнего». Услышав эту…

“Зимняя война”: Художественное расследование

Віктор Рубан — хореограф-дослідник, куратор, перформер, танцівник та тренер. Учасник незалежного об’єднання художників, що працюють у сучасному танці та перформативному мистецтві Peer_forma Group. Випускник практичної магістерської програми «EXERCE 11/13 – хореографічне дослідження і перформанс» на…

Рух, танець, свобода: Розмова про перформанс

Я запланувала відвідини фестивалю Paris Photo, щойно дізналася, що їду на мистецьку стипендію в Ніццу. Цей фестиваль – величезна подія у світі фотоіндустрії, яка варта хоча б одного візиту, аби зрозуміти функціонування фотографічного ринку. Окрім…

Paris Photo: блискучий початок сумного кінця

Почему заголовок важнее самой рецензии, зачем общаться с национальными режиссерами и могут ли молекулярные биологи писать о кино – об этом говорили на круглом столе кинокритиков, организованном киевским кинофестивалем «Молодость». KORYDOR записал самые интересные реплики…

Как работает кинокритика в эпоху новых медиа

З 19 листопада по 21 грудня у Центрі візуальної культури в Києві відбуватиметься польсько-українська феміністична виставка «Що в мені є від жінки?». Зузанна Янін – одна з учасниць виставки, живе і працює у Варшаві та…

Зузанна Янін: право на задоволення

Сейчас мне кажется забавным, что отлынивание от обучения компьютерным наукам привело меня к великому разнообразию работы с этими самыми компьютерами. Задержавшись ненадолго в системном администрировании, я перешла к поддержке сайтов, затем к созданию сайтов, затем…

Как начать всё с нуля в Швейцарии и не вляпаться в перформанс

Із Брайтон Біч починається документальний фільм про письменника з Одеси Ісака Бабеля. Його 45-річний онук, американський актор і викладач мистецтв Андрєй Малаєв-Бабель чи не вперше в житті хоче поїхати до України, а потім Росії, і…

“У пошуках Бабеля”: назад у майбутнє

Улюблені аргументи українських народних депутатів проти антидискримінаційного законодавства починаються зі слів “я, звичайно, не підтримую дискримінації, але…”. Як добре відомо на прикладі аналогічних конструкцій “я не расист, але”, “я не сексист, але” і “я не…

Хто й чому боїться “гомодиктатури”?

“Что у этих детей в голове?”, “Что в голове у преподавателя?”, “Нет, дети так рисовать не могут”, — экспозиция харьковской студии Aza Nizi Maza, в которой работают совсем юные (6-13 лет) художники, вызвала неоднозначные отклики…

Что у этих детей в голове?

Представляти Олену Галету можна по-різному. Скажімо, можна згадати бодай частину її здобутків: понад 20 (спів)упорядкованих видань і низка започаткованих проектів у львівському Центрі гуманітарних досліджень (який вона певний час очолювала), десятки наукових стипендій, конференцій і…

Олена Галета: Потрібна інтелектуальна відвага вийти за звичні рамки

19 серпня 1991 року Сергій Лозниця йшов Києвом від Голосієво до центру, слухав Радіо Свобода і спостерігав. У місті було спокійно, хіба що на Республіканському стадіоні кількасот людей зібрались послухати В’ячеслава Чорновола. Мої батьки, яким…

Амнезія дев’яностих. “Подія” Лозниці

Харьковская муниципальная галерея провела серию лекций и практических занятий «Кураторский интенсив» от практиков современного искусства для 12-ти молодых кураторов и арт-менеджеров со всех уголков Украины. Одним из лекторов программы стал куратор Виктор Мизиано, общение с…

Виктор Мизиано: Зубной техник может быть отличным куратором, но это исключение из правила

Кураторская группа 6-й Московской биеннале заявила довольно провокационный вопрос в заголовке проекта – «Как жить вместе?» – Вопрос более чем актуальный для империи в процессе распада. Этот вопрос претендовал представить биеннальный проект не просто в…

Ловушка советского ковра: Анастасия Яровенко о провалах памяти

Сегодня словосочетания «кураторский проект», «кураторская концепция» применяются к различным событиям, подчас околохудожественным, а титул «куратор» – к личности организатора «любого набора изображений или действий» (Терри Смит). Все это привело к обесцениванию кураторской деятельности и подмене…

Куратор: неуловимая сущность

Цього року титул Гран-прі на Форумі видавців у Львові отримала книга, про яку досі майже ніхто не говорив, не вносив до топ-рейтингів  та не робив  ніяких передбачень. Переклад «Відваги і страху» польської україністки, перекладачки та…

Люди з відваги й страху: книжка Олі Гнатюк

Якщо спробувати буквально перекласти слово «хакатон» українською, вийде щось на кшталт «марафону хакерів». Чому марафон – йдеться про інтенсивну  роботу міждисциплінарних команд, яка  триває безперервно від 24 до 96 годин. Обмеження в часі, азарт, менторський…

Як технології змінюють “ящик”

Співзасновниця та арт-директорка Галереї сучасного мистецтва «Ў» Ганна Чистосердова у вересні приїхала до Івано-Франківська на міжнародний MitOst-фестиваль. Після її лекції в громадському ресторані Urban Space 100 Ганна розповіла “Коридору” про те, що змінилося в білоруському…

Арт-директорка Галереї «Ў» Ганна Чистосердова: “Ми – альтернатива”

Хорватську письменницю і журналістку Славенку Дракуліч цілком можна назвати антропологинею комунізму. Вона досліджує радянську ментальність – чи то документування жіночого досвіду соціалістичного побуту («Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»), чи тваринні алегорії («Екскурсія Музеєм…

Славенка Дракуліч: «Між свободою і безпекою люди вибирають останнє»

«Все є піаром: тоталітаризм в постмодерністському ключі» – таку назву мала дискусія в рамках «Школи викраденої Європи», однієї з шести шкіл Київської бієнале «Київська школа». В розмові, присвяченій обговоренню книжки Пітера Померанцева «Нічого правдивого й…

Фабрика реальності: між правдою й істиною

Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець… Читаючи в дитинстві ці рядки, ми уявляли авторку, бабусю Наталю Забілу – сиву, затишну, таку собі українську Агнію Барто. Хто б міг подумати, що заслужена…

Наталя Забіла. Таємниці дитячої поетеси

«Нічого правдивого й усе можливе» Пітера Померанцева занурює у світ Росії нульових, з її лоском та неоновим світлом, папіками та золотошукачками, політтехнологами та кримінальними авторитетами, маргіналами та сектантами. І ці на позір кінематографічні (а насправді…

Нічого правдивого й усе можливе: роман виховання

У невеликому залі театру «Дах» темно, лише по стінах ковзають холодні плями світла – у кожного з акторів і акторок, які розмістилися по колу вздовж стін, у руках ліхтарик. Промінь світла зупиняється на одній із…

Георг Жено: Нова функція театру – дати простір новим досвідам

Для розуміння книжки Каті Петровської «Мабуть Естер» – європейського хіта («бестселер» – не завжди доречне слово для означення резонансного, обговорюваного видання, бо ж є успіх не завжди синонімічний розміру комерційного прибутку видавця) – важливо пам’ятати,…

“Мабуть Естер”: загальні місця

KORYDOR представляє конспект лекції художниці та кураторки ІМКЕ РУСТ, зустріч із якою відбулася в рамках програми “Кураторський інтенсив” у Муніципальній галереї Харкова. Текст підготувала Вікторія Бавикіна.    Вообще, я художница. В Намибии не существует специального…

Имке Руст: Как шесть коров помогли мне осуществить проект

Странное ощущение – первый раз увидеть и Россию, и Московскую биеннале именно сейчас. Так сложилось, что у меня не было опыта пребывания в этой стране, как и «насмотренности» российскими арт-проектами, который дал бы возможность сравнивать…

Московская биеннале. Искусство молчать о главном

«Была ли ты уже на биеннале?», «Была ли уже на Гогольфесте?», – два вопроса, которые, наверное, чаще всего мне выпало слышать за последние полторы недели. Хотя эти два события в какой-то момент совпали по своим…

Гогольфест и ВДНХ: Идеальная пара

Ранньо-радянський “клімат думок” з приводу фізичного та політичного простору, як його відображено у фотокамері Родченка У 1928 році на сторінках декількох радянських журналів розгорнулася дискусія з приводу нового підходу до фотографії Олександра Родченка. В своїх…

Родченко: естетика як політика

Дніпропетровськ, музей «Літературне Подніпров’я» на проспекті Карла Маркса, трамвайна зупинка – «Вулиця Леніна». На фасаді музею табличка: «Тут працював Валер’ян Підмогильний», у сусідньому будинку був штаб Нестора Махна. Саме тут відбулося відкриття фестивалю аудіовізуального мистецтва і…

Фестиваль як мова

У Краківському музеї сучасного мистецтва Mocak триває виставка «Гендер у мистецтві», на якій представлені роботи понад сорока художниць і художників із різних країн, що охоплюють період із 70-х років минулого століття і дотепер. Експозиція включає…

Гендерні ролі: дресура тіла

– Ваша задача – увести Мозг, потому что с ним на сцене будет тяжело. – С мозгом всегда тяжело. (подслушано на репетиции) Можете себе представить Муслима Магомаева, поющего панк-рок? А Олега Скрипку в «Травиате»? Даже…

За что Хамерманы убили Каина

«Чому ви не виїхали?» За останній рік саме це питання чи не найчастіше чули люди, які залишилися у прифронтових містах Донбасу. Запитують зазвичай із подивом, пересторогою й осудом – неначе зима у неопалюваному підвалі викликає…

Коридори людяності

   Анна г. Луганск 34 года «Как-то это все воспринималось, как будто это все происходит не с твоим городом». «Я когда приехала в Киев и поняла, что, Боже, насколько можно жить без всего-всего, что там…

Одіссея Донбас

У Львові і вперше в Україні відбулася головна подія для культурних практиків і теоретиків у Східній Європі. Тема Конгресу культури Східного партнерства (який попередні два рази проходив у Любліні)  – «Місія культури в часи криз»….

Як вижити культурним медіа?

Ця країна зшита з різних клаптиків, насмикана з кількох просторів та культур, зібрана з різних народів і епох. Деякі її території досі думають, що живуть у тому часі, за якого їм найкраще велося. Тому й…

Нестерпна краса

Фоззі (Олександр Сидоренко) продовжує писати прозу. «Сопровождающие лица» – знову про Крим; певною мірою це продовження повісті «Иглы и коньки», де йшлося про будні євпаторійських маргіналів у період агонії совка. Ципа – якщо коротко, то…

Фоззі і його Крим: “Сопровождающие лица”

 Минулого року в Івано-Франківську зародився унікальний літературний проект – «Вавилонська бібліотека», на рахунку якого видання перекладу Курта Воннеґута «Бойня номер п’ять». У планах на цей рік — ще чотири видання перекладів світової літератури. Тепер «Вавилонська…

“Порнографія” у Вавилоні: Видавничі проекти Франківська

Світ охоплює урбанізація: за прогнозами експертів, у 2050 році 70% людей у світі мешкатиме в містах. Якими вони будуть і як їм витримати цей виклик? Британські фахівці Нік Данн та Ніколас Френсіс розповіли про про…

Розумні міста: що нас чекає наступні 50 років?

У невеликому місті Дінслакен на заході Німеччини на місці закинутих шахт облаштували парк. Під однією з лавок у цьому парку лежить невеличкий шматочок вугілля. Його не так уже й легко помітити, але якщо придивитися уважніше,…

Рур: фрагменти ландшафту

Минулого тижня у Москві сталося поруйнування експонатів виставки «підвального нонконформізму» у Манежі православними радикалами «Божа воля», внаслідок чого були пошкоджені роботи Вадима Сідура, скульптора якого 1974 року було виключено з КПРС за створення портрета Солженіцина….

Останні цитаделі критичного «совріска» Москви

26 августа в Одессе начинается четвертая биеннале современного искусства (проекты можно будет увидеть до 30 сентября). В этому году биеннале «MANIFESTO» посвящена теме художественного манифеста – концептуального, ответственного высказывания, которое не нарушает принципы толерантности. Экспозиция…

Одесская биеннале. Битва за счастье.

«Когда диалог кончается, все кончается. Поэтому диалог, в сущности, не может и не должен кончиться». Михаил Бахтин Непрямое ограничение прав человека эффективнее подавляет свободу, чем прямое воздействие со стороны системы. Завуалированные рычаги давления на информационное…

Акционизм: каким он может быть?

24 августа в Киеве выступит симфонический оркестр I, CULTURE Orchestra – международный проект, созданный в 2011 году по инициативе Института Адама Мицкевича (Варшава). Возраст музыкантов в среднем 20 лет – проект I, CULTURE Orchestra предоставляет возможность…

Ода молодости: I, CULTURE orchestra

Наявність креативного класу важлива для суспільства не лише як індикатор потенціалу міст. Це люди, які готові свідомо замовляти й сплачувати за продукти й послуги, ґрунтовані на знаннях,  інноваціях і культурі. Це означає, що вони можуть…

Деббі Девіс: «Креативні люди вміють радіти чужим успіхам»

Закинуті будівлі – це архітектурні «привиди» міста, які часто асоціюються з розрухою, занедбаністю, небезпекою. Однак для культурних активістів вони стають резервом для створення осередків соціальної активності, пам’яті про історичне минуле місця, шансом розпочати «низові» культурні…

Культурна окупація: нове життя старих приміщень

Еще недавно эту фотографию в Польше мало кто знал, но за последние месяцы благодаря усилиям нескольких людей и странице в Facebook она стала чуть ли не самой известной фотографией разрушенной Варшавы. С помощью интернета удалось…

История одного фото: В поисках девочки

«Катрін Деньов вийшла заплакана з «Полону». «Український «Полон» змусив глядача в Каннах знепритомніти». У цих заголовках-реакціях на новий фільм Анатолія Матешка (українська прем’єра стрічки нещодавно відбулася на Одеському кінофестивалі), відчувається гордість. Щоправда, самого кіно вона…

«Полон»: подивіться на наші страждання

В течение 2015 года на базе Мелитопольского краеведческого музея активисты платформы Open Place Юрий Кручак и Юлия Костерева пытаются создавать эффективную модель современной культурной институции. Все это происходит в сотрудничестве с Варшавским музеем современного искусства в рамках…

Алексей Радинский: Война как музейный экспонат

Режисер і режисерка з Бельгії Поль Картрон і Марго Фрутьє приїхали в Україну показати свої короткометражні стрічки.  Це був не єдиний привід для візиту до нас: як учасник резиденції в межах урбаністичного фестивалю в Кременчуці…

Бельгійські режисери: “Ленін спав, лежачи на спині, з водою в очах”

На фестиваль урбаністичної культури «Трансформери» до Кременчука з’їхалися гості та учасники з Києва, Львова, Познані і Брюсселя. Але для багатьох мешканців Кременчука подія лишилася не зовсім зрозумілою. «Люди зараз більше спостерігають, ніж розуміють, що відбувається»,…

Урбанізм і народ. “Трансформери” в Кременчуці

Днями «Живу Ватру» Остапа Костюка показали на Одеському міжнародному кінофестивалі, минулого тижня відбулася європейська прем’єра фільму на конкурсі кінофестивалю в Карлових Варах. У травні фільм уже став одним із найкращих на престижному фестивалі в Канаді….

Остап Костюк: “Ви хочете екзотики, а не автентики”

Трохи більше місяця тому український медіапростір вітав новий телесеріал «Гвардія» як знамення майбутнього кінопроцвітання й омріяне повернення національної ідеї в прайм-тайм. Однак насправді серіал про перших добровольців Нацгвардії виглядає доволі скромно: епізодів усього чотири, і…

Війна, яку ми споживаємо

У червні Аґнєшка Пайончковська та Йоанна Мікульська провели воркшоп для учасників проекту CSM «Мозаїка міста». Асоціація креативних ініціатив «ę» виникла в 2002 році і займається створенням та підтримкою культурних проектів, розвитком мережі аніматорів культури в…

Аґнєшка Пайончковська: “Іноді ми звертаємося до церкви за промоцією”

«В какой волшебный миг проза становится поэзией? Почему поэтическая строка обладает такой высокой концентрацией смысла? Почему горечь, которой насыщена строка, примиряет с жизнью? Почему стихотворение снимает с глаз пелену лучше, чем это делает окулист? Почему…

Відкрита книга Херсонського: лікування іронією

У червні в рамках Днів перекладу-2015 у співпраці із представництвом фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні відбулася публічна дискусія «Чи можливий переклад мови війни мовою порозуміння?». У дискусії взяли участь Гасан Гусейнов (доктор філологічних наук,…

Назвати війну війною

Великий скляний паралелепіпед із синьо-жовтим прапором на високому флагштоці – чи не перше, що впадає в очі, коли ти підпливаєш до венеційської набережної поміж Джардіні та Арсеналом – двома ключовими локаціями Венеційської бієнале. Звісно, буде…

Венеційська бієнале: З міцно зав’язаними очима

Це розповідь про випадок, коли локальна подія провокує роздуми над питаннями вищого порядку та вказує на зміни, що відбуваються на рівні суспільства в цілому та окремих його груп. Вона ілюструє лише частину тих дискусій, що…

Більше, ніж сквер. Творення громадського простору

Stedley Art Foundation оголошує IV Мистецтвознавчий конкурс для арт-критиків  “Межі та території мистецтва”. Територія мистецтва – це передусім територія уяви, де можна говорити про альтернативне минуле та сьогодення, а можна вигадувати, конструювати сценарії майбутнього. Художники…

Конкурс арт-критиків “Межі та території мистецтва”

Малґожата Радкєвич – професорка Інституту аудіо-візуальних мистецтв Яґеллонського університету. Її наукові інтереси та публікації зосереджені на ґендерній представленості в кіно й ЗМІ, а також на ширшій темі культурної ідентичності. Малґожата – авторка книги про жінок-кінематографісток,…

Малґожата Радкєвич: “Серіали відкривають нові теми для повсякденного життя”

Олег Аронсон – философ, искусствовед, теоретик кино и телевидения. Автор книг “Богема. Опыт сообщества”, “Метакино”, “По ту сторону воображения. Современная философия и современное искусство” (в соавторстве с Еленой Петровской). Лауреат премии Андрея Белого за гуманитарные исследования. Старший…

Олег Аронсон: “Мы живем в мире принципиально ложных образов”

Сьогодні, коли згадують про Львів, найчастіше говорять про його середовище IT та неймовірну кількість закладів харчування й відпочинку. Справді, львівський міський простір переповнений IT-компаніями та генделями на будь-який смак, і вони  роблять значний внесок в…

Знайди собі місце: творчі простори Львова

Яцек Денель – польський письменник, перекладач, поет, займається живописом. Автор романів «Ляля», «Сатурн», «Матінка Макрина», збірки оповідань «Бальзакіана», книжок «Фотопластикон» і «Космографія». Отримав чимало літературних нагород і відзнак, серед яких – паспорт «Політики» і премія…

Яцек Денель: Культура – це те, як суспільство комунікує саме з собою

На початку червня в Києві відбувся міжнародний відкритий семінар «Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.», де відомі інтелектуали з різних країн аналізували, чому сучасна пропаганда така ефективна…

Від таргана до колорада. Як влаштована сучасна пропаганда?

Основа розвитку будь-якого суспільства — взаємоповага, рівні можливості, толерантність. Так склалося, що в толерантних суспільствах відчуваєш себе більш захищеним, навіть при такому ж високому рівні корупції. Навіть коли, по суті, ти за всіма консервативними канонами нормальний…

Толерантність – це базис

Об’єктивність неможлива, пам’ять ненадійна, і єдиний постулат, у якому можна бути впевненим – це сократівське «я знаю, що нічого не знаю». Подавши заявку на участь у освітній програмі «Студії живої історії», я наївно думала, що…

Живі історії: подолання конфлікту

До 4 жовтня в PinchukArtCentre триватиме групова виставка українського мистецтва періоду 1985-2004 років «На межі», де представлено роботи ключових художників того часу, які одними з перших почали оприявнювати соціальну складову сучасного мистецтва. У статті 2013…

Мерехтливі зв’язки

Засновник Book Art Center Tbilisi та куратор фестивалю Tbilisi Book Days Отар Каралашвілі прочитав в Києві лекцію «Як працюють креативні індустрії в Грузії», організовану CSM та Korydor. Він поділився досвідом створення, видавництва та популяризації в…

Отар Каралашвілі: “Всі хочуть бути особливими, і на цьому можна зіграти”

Уперше проект польського художника Павла Альтгамера «Конгрес рисувальників» відбувся в 2012 році під час Берлінської бієнале сучасного мистецтва, два роки тому – в Києві, в Національному художньому музеї. Рік тому – у Пекіні та Варшаві….

Міські амбіції: Альтгамер у Франківську

Боснійський хорват, автор із багатьма ідентичностями, як він сам про себе каже, найуспішніший письменник Західних Балкан, чиї твори перекладені понад двадцятьма мовами і якого водночас не надто радо приймають у рідній Хорватії, Міленко Єрґович приїздить…

Міленко Єрґович: «Найбільше мене розчаровує в людях брак уяви»

Голий і з факелом. Із прихованою камерою чи за чаєм із колишніми радянськими військовими. Такого героя, як Федір Александрович, американський режисер Чад Ґрасіа міг знайти тільки в Україні. І такі несамовиті речі та зйомки могли…

“Російський дятел”: Це могло статися лише в Україні

56-а Венеційська бієнале відкрила свої двері для публіки 9 травня – на місяць раніше звичайного,  і триватиме до 22 листопада. Таке нововведення запропонував минулого року куратор архітектурної бієнале, яка чергується з мистецькою, і, очевидно, воно…

Венеційська бієнале: український слід

Павел Штарбовський – доктор гуманітарних наук, театральний критик, драматург. З вересня 2014 – заступник програмного директора в Театрі Повшехни у Варшаві. Раніше він з колегою працював у Польському театрі в Бидгощі, який став одним із…

Втручання як метод

С некоторым удивлением я узнал, что особая дата 8 мая официально называется «День памяти и примирения». Я бы тоже (как многие другие) предпочел, чтобы 9-е просто перенесли на 8-е, но по традиции был выбран компромиссный…

Девятое мая по старому и новому стилю

В рамках проекту CSM «Культура. Завтра» на Книжковому Арсеналі, у співпраці з видавництвом «Комора» відбулася зустріч із сербським письменником Срджаном Срдичем. Його роман «Саторі» щойно вийшов у перекладі Алли Татаренко й уже привернув чимало уваги…

Срджан Срдич: “Мене лякає соцреалістична ідея великого роману”

У передмові до книжки «Майдан Тахрір» Андрій Бондар зауважує, що у «близькосхідних» текстах Наталки Гуменюк так багато спільного з Україною, що «іноді спотикаєшся на фразах: а це, бува, не про нас?». Час для виходу книжки…

“Майдан Тахрір”: репортажистика смирення

Ретроспективна програма цьогорічного фестивалю кіно та урбаністики «86», який вже вдруге відбуватиметься в Славутичі, матиме назву «Ефемерна пропаганда». Складена з дев’яти коротких фільмів ця збірка буде присвячена американській освітній, рекламній та пропагандистській анімації часів «холодної…

Ефемерна анімація: між пропагандою і маскультом

Однією з важливих подій цьогорічного “Книжкового Арсеналу” стала публічна дискусія за участі Ігоря Померанцева та Юрія Андруховича “Українська література. Після війни” у рамках проекту «Війна та культура: діалог ворогів?” Ігор Померанцев почав дискусію з дуже…

Стамбульський телефон Хемінгуея, або Як війна змінює літературу

Мариам Агамян, Юлия Попова На фестивале Docudаys UA был представлен эстонский фильм «Откуда берется пыль и куда деваются деньги». Театр No_99  в 2005 году совершил провокацию. Актеры и режиссер театра развернули полномасштабную предвыборную рекламную кампанию партии…

Эне-Лийс Семпер: “Если есть что критиковать – значит, мы продолжаем”

Одна з яскравих перекладних книжкових новинок сезону – роман «Сатурн» польського письменника Яцека Денеля в українському перекладі Андрія Бондаря, що з’явився друком у видавництві «Комора». Твір, «звитий» навколо постаті художника Франсиско Ґойї, його сина й…

Літературний Ґойя: моторошна перемога над Сатурном

У видавництві «Родовід» цього року вийшли книги «Інсценізація українського авангарду 1910–1920 років» (Український Музей в Нью-Йорку) і «Українська академія мистецтва. Історія заснування та фундатори». Обидві книги будуть представлені на Книжковому Арсеналі.  Сполучені посудини. Саме такий…

Сполучені посудини

У рамках Книжкового Арсеналу буде представлена експозиція робіт Андрія Хіра з проекту «Забобони» (2015): художник доповнить і розширить проект, показаний узимку в «Я Галереї», а новими компонентами стануть рукотворні маски –  невід’ємна частина містичних ритуалів…

Забобони: досліди Андрія Хіра

Мы поговорили с московским режиссером Аскольдом Куровым о проекте “Освободите Олега Сенцова”, о том, как работает документальное кино и о России как о сюрреалистическом “Ленинленде”. За почти год пребывания украинца Олега Сенцова под стражей в…

Аскольд Куров: “Музей Ленина как модель России”

Ми йдемо в кіно за досвідом. Банальна фраза, яка насправді пояснює все. І навіть те, чому нас так тягне до фільмів, від яких, як від людей, пахне їхніми бажаннями й страхами. Ми сьогодні багато говоримо…

Фантастична четвірка: документальні супергерої

Перше враження, що Вільнюс — це такий собі балтійський Львів, може з’явитися у вас на вокзалі одразу по приїзді й тривати досить довго. Дійсно, будиночки дорогою до вашого хостела чи готелю в міру старовинні, малоповерхові…

Вільнюс: місто на межі

В начале 2015 года Катерина Радченко, фотограф, исследователь фотографии и куратор, окончательно решила, что фестивалю фотографии в Одессе быть. Выбрав 3 апреля датой открытия фестиваля и его основной экспозиции «Одесса. Фотодни», автор проекта еще не предполагала,…

Катерина Радченко: “Селфи – это размножение себя”

Це зараз просто й звично – купити маленькій дівчинці фарби чи фломастери, альбом чи набір кольорових паперів. А в другій половині ХІХ-го століття окремі дивачки брали до рук пензлика і тратилися на олівці, пастель, полотно…

Наївно. Супер: право жінки на знамените полотно

Кристина Соломуха – художница и куратор украинского происхождения, которая живет и работает во Франции. Украинской аудитории она известна благодаря выставке «Pastime Paradise» в PinchukArtCentre в 2008 году – ироничной рефлексии на тему урбанистического пространства Киева,…

Кристина Соломуха: “Визуальное искусство – это форма знания”

Єлизавета Петрівна була галломанкою: ще в дитинстві вона напрочуд швидко вивчила французьку, вдягалася «на паризький манір» (чому й мала у гардеробі більше 1500 суконь), постійно спілкувалась із паризькими послами. Вона цікавилася не лише новинками моди,…

Забавки навколо однієї резиденції

Колишня інженер-хімік Наталія Юрченко — одна з останніх мешканок села Позняки, яке наприкінці 80-х забудовники перетворили на новий район Києва. Знищення села розпочалося ще у 1989 році і до 1992-го забудовники вмовили переїхати до квартир…

“Яма”: право на дім

Фото до тексту: Микола Марусик, Роман Помазан, Людмила Нечай На публічну і політичну сцену Раґнар Сііл потрапив ще наприкінці 1990-х після навчання в Тартуському університеті, де студіював політичні науки і міжнародні відносини, став одним із наймолодших…

Раґнар Сііл: “Креативність – це феномен відкритого світу мобільних людей”

Научно установленный факт: чем выше уровень эволюционного развития, тем быстрее его темпы. Согласно модели Карла Сагана, если считать, что Вселенная существует один год, то сознание существует всего полтора часа.  И за эти полтора часа человечество…

Эволюция ценностей

На початку березня платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ провела зустріч із Анною Агафоновою, постійною консультанткою фонду, про розвиток креативної економіки в Україні. Це передує запуску IZONE – простору для роботи креативного бізнесу на території фонду в…

Big Push Theory

Творчість Марії Башкирцевої належить одночасно кільком культурам – французькій, українській і російській. Одразу по смерті художниці й авторки «Щоденника» міф про неї як про видатну постать зламу епох поширився у європейських країнах, США, в Росії…

Космополітка

З нагоди Міжнародного жіночого дня та відзначення 100-річчя Першої світової війни в Києві пройшли дві лекції Франсуази Тебо, яка приїхала до Києва на запрошення Французького інституту. Франсуаза Тебо – дослідниця жіночої та ґендерної історії у…

Історія жінок у Великій війні

Після оголошення в 1991 році незалежності України перед вітчизняним мистецтвом постало питання самоідентифікації, необхідності переказати сучасною мовою зміст власної культури, що тривалий час розвивалася в умовах ізоляції від міжнародного мейнстріму. Цей процес був започаткований ще…

Сучасне українське мистецтво: історична пам’ять та світовий контекст

Здається, великі міста ще ніколи не були такими близькими, як сьогодні. Йдеться не про просторові відчуття і не про те, що наше сприйняття відстаней стає дедалі хиткішим, не про можливість віртуальних подорожей в google maps…

Фасади брешуть

Думаю, запрошуючи до діалогу Катерину Ботанову та Олеся Донія, організатори циклу дискусій «Культура vs пропаганда» сподівались, що розмова буде цікавою, але не підозрювали, наскільки. Переглянути її варто хоча б заради того, щоб зрозуміти, у якому…

Між двома українськими культурами

В этой войне практически все происходит постепенно, поэтапно. Не знаю в точности, почему так. Может, потому, что наш враг массивный и инертный, не умеет действовать быстро. Может, потому, что он всякий раз планирует обойтись малыми…

Страх и отвращение: кордоны идентичности

Выставка «Надстройка» в Центре визуальной культуры, представляющая проекты киевского архитектурного неомодернизма 1960-80-х годов, стала точкой невероятного притяжения. С одной стороны, это немного неожиданно, ведь VCRC ещё только продолжают обживать новую локацию на улице Глубочицкой –…

Дань утопии

Нещодавно куратор Сергій Канцедал та двоє харківських художників Віталій Кохан та Іван Світличний повернулися з трьохтижневої резиденції в Cittadellarte. Фундація розташована в місті Б’єлла (Італія) в приміщенні колишньої фабрики. Проект було засновано Мікеланджело Пістолетто наприкінці…

Сергій Канцедал: “Україна – це простір для створення”

Недавно в рамках «Культурного Проекта» доктор философских наук Ирина Малышко прочитала открытую лекцию «Научно доказано, или эволюция научного знания от Античности до современности». Речь шла о точных и естественных науках, которые в английском языке обозначаются…

Наука: между Буддой и бомбой

Все почалося з трагічного епізоду дев’ятнадцятирічної Артемізії Джентілескі: дочка римського художника-караваджиста, вона 1612 року була зґвалтована художником Агостіно Тацці, який працював разом із її батьком. Артемізія пережила семимісячний принизливий суд, що засудив ґвалтівника до року…

Шлюб як пастка: геніальні жінки другого плану

В цій країні більшість людей засадничо налаштована проти. Часто навіть не відаючи ще, про що йдеться, вони вже знають, що будуть проти. Проти влади, проти повсякдення, але й проти змін, проти радості сусідів, проти всього…

Культура contra

Метафори – річ красива, але підступна. Часом не підозрюєш, якими конотаціями може прирости звична, здавалося б, фраза. От і ініціатори програми розвитку промислового туризму у Кривому Розі вряд чи могли здогадатися, які конотації в моєму…

(Не)марсіанські хроніки

17 січня вперше на новому місці в Києві, на Київському суднобудівному судноремонтному заводі, відкрилася виставка платформи культурних ініціатив «Ізоляція», яка минулого літа була змушена залишити свій простір у Донецьку, захоплений бойовиками. Кураторка «Ізоляції» Олена Червоник…

Олена Червоник: “Індустріальна тематика – це частина ідентичності Ізоляції”

Метро — це стратегічний об’єкт для… селфі, “зустрічей на платформі” і людей у навушниках. А ще не позбавлений стереотипізації портрет міста. Приблизно таким воно постає у фільмі австрійського режисера Тімо Новотни. Його “Тунель свідомості” —…

Підземне життя

В конце 2014 года в Москве вышел новый номер российского философского журнала «Синий диван», который в этот раз был полностью посвящен протестным событиям в Украине – Евромайдану. Редактор журнала – Елена Петровская, известный  российский философ, антрополог, культуролог,…

Елена Петровская: “Теоретически мы все еще вроде активны, но реализовать свою свободу не можем”

«Уміти використовувати всі ресурси (досвід, призвичаєне око, емоційну зрілість) і залишатись водночас дитиною – ось один із найважчих викликів, які постають перед художником. І не чари втраченої наївності ваблять його в цьому, а сила й…

Мистецтво без «-ізмів»

16 січня Чеський центр у Києві та освітня організація “Культурний Проект” провели зустріч із чеською художницею та перформеркою Катержиною Шедою, яка в діалозі із Алевтиною Кахідзе говорила про концептуальне мистецтво та свої нові проекти. Катержина Шеда приїхала на…

Катержина Шеда: “Це начебто такий вид мазохізму – працювати з людьми, які не хочуть цього”

Сьогодні для багатьох в Україні настає час змін, і для нашої інституції також. Останні  п’ять років CSM очолювала Катерина Ботанова. Нещодавно Катерина прийняла рішення залишити посаду директорки CSM і продовжити незалежну експертну діяльність, а також…

Час для змін

Сьогодні в Україні тривають перемовини щодо умов участі України в програмі «Креативна Європа». Відомо також, що Україні можуть надати право участі у цій грантовій програмі за символічну плату, усього за 1 євро. Логічно, якщо Україна…

Вірус креативності

Россия наконец-то немного отвлеклась от Украины и нашла себе новую тему для яростных обсуждений в ближайшее время. Ею стал фильм Андрея Звягинцева “Левиафан”, которого ждали с мая прошлого года и который наконец-то смогли посмотреть зрители….

Племя левиафанов

Історії знищення сакральних образів митцями, а не релігійними чи ідеологічними цензорами, відомі з часів, коли їх почали фіксувати у життєписах художників. Хоча деякі з випадків роками записів (чи публічних обговорень) не закінчились і продовжують бути…

Диявол деталей

Екатерина Дёготь – историк искусства, критик, куратор, художественный директор Академии мирового искусства (Кельн), профессор московской Школы фотографии и новых медиа имени Родченко, автор книг «Российское искусство ХХ века», «Террористический натурализм». В конце декабря в Центре…

Екатерина Дёготь: “Кто-то в окружении Путина читает Жижека”

«Говоритимемо про межі свободи слова…» – чую поряд. Редактор запрошує гостей на ефір і в перервах між дзвінками голосно полемізує сам із собою на тему атаки редакції «Шарлі Ебдо». Щось про близький схід і кризу…

Свобода проти терору

Онлайн-видання “KORYDOR” традиційно наприкінці року робить опитування експертів. Ми хочемо поглянути на бурхливі події в житті країни 2014 року, і виокремити серед них найбільш знакові – такі, що, можливо, і далі впливатимуть на розвиток культурної сфери…

Підсумки 2014 року

Цього року всупереч, здавалося б, усякому здоровому глузду у Санкт-Петербузі відбулася ювілейна десята Маніфеста – європейська бієнале сучасного мистецтва, метою якої є виявлення соціальних, політичних та географічних зрушень у Європі. Немає потреби говорити про тотальну…

Маніфеста 10. Завершення гештальтів

У відповідь на прийняте українською владою рішення створити Міністерство інформаційної політики 20 грудня відбулася дискусія «Що робити з Міністерством інформації?», організована Центром візуальної культури, громадською організацією «Центр UA» та рухом  «Стоп цензурі!» Воєнний конфлікт та…

“Одна стаття в The New York Times може бути ефективнішою за сім днів Іномовлення”

Борис Гройс Головне питання, що неминуче домінує у сьогоденних міркуваннях і розмовах про російський авангард, є питання зв’язку між мистецькою революцією і революцією політичною. Чи був російський авангард співавтором, співзасновником Жовтневої революції? І якщо відповідь…

Казимир Малевич: на шляху до революції

«Мы производим опыт, а не объекты», — так говорят художники группы Public Movement[1] о том, что они делают. Проживание до боли знакомых, понятных, узнаваемых, но при этом совершенно новых и неожиданных с точки зрения чувственного…

Социальная хореография

Российский журналист, редактор отдела «Культура» журнала «Огонёк» Андрей Архангельский приезжал в Киев с лекцией о реанимации советского в современной России. С недавних пор он занимается анализом радиоэфиров, а свои выводы, основанные на прослушанном, излагает в…

Андрей Архангельский: “Лучший ответ на пропаганду – это правда”

Сьогодні на території України зареєстровано 514 000 внутрішньо переміщених осіб. Дві найбільші хвилі подібної міграції ми мали під час Чорнобильської катастрофи та 1991-го року. «Любой у кого собственный уровень ниже уровня выживания нации является врагом этой…

Внутрішні мігранти

До недавнього часу, зокрема до Майдану і війни на сході України, слово «фіксер» було знайоме дуже вузькому професійному колу, переважно журналістам та фотографам, які хоча би раз допомагали іноземним колегам організувати їхню роботу в Україні….

Жінка на війні: робота – фіксер

Усі знайомства нашої групи зі світом німецьких медіа починалися з однакових засновків: «Після 1945 року союзники вирішили утвердити свободу преси та інших медіа на території Німеччини і запобігти можливій узурпації інформаційного простору, і з цією…

Криза як нагода

26 ноября состоялась презентация нового выпуска журнала о фотографии 5.6, на этот раз посвященного независимому сообществу фотографов Украинская Фотографическая Альтернатива (УФА). В номере представлено 15 молодых украинских авторов из УФА, среди которых фотографы с разными…

Миша Педан: “Должна появиться настоящая школа, потому что пока все, что есть в Украине, это только курсы фотографии”

Історія Гамбурга – це історія вільного портового міста із потужною промисловістю. Але сьогодні більшість територій портових доків та колишніх фабрик діють у новому форматі і є важливою частиною історичної спадщини та культурного життя сучасного міста….

Привабливі промзони Гамбурга

KORYDOR публікує статтю, яка посіла ІII місце в мистецтвознавчому конкурсі від Stedley Art Foundation у 2014 році.   Примарність та нестійкість людського існування найбільш яскраво виявляється у межовій ситуації, коли людина стикається зі смертю. Війна виявляється специфічним…

Тіло, насилля, біль: мистецтво після потрясінь

Так зійшлися планети, що київська лекція словацької експертки з культурної політики Зори Яурової із довгою промовистою назвою «Створення креативного міста в Центральній і Східній Європі. Хм… ви точно мали на увазі Центральну і Східну Європу?»…

Зора Яурова: «Будь-яка стратегія – це краще, ніж її відсутність»

У самопроголошених ДНР та ЛНР пройшли «вибори», а Україна офіційно відмовилася від фінансування цих територій. Утім,  питання Донбасу спливає щоразу, як виникає проблема осмислення сучасної української ідентичності. Адже в різних спектрах сприйняття українського Сходу приховані…

Випробовування Донбасом

У постіндустріальну епоху приміщення закритих заводів і пустирі дедалі частіше стають осередками культури завдяки спільним зусиллям митців та мешканців міст. Однією з організацій, яка поєднує такі осередки, є європейська мережа культурних центрів Trans Europe Halles,…

Фабрики мрій Біргітти Перссон

На початку листопада 2014 року в Києві відбулась конференція MOOCology, присвячена останнім віянням у сфері освіти. Окремий блок конференції стосувався молодих українських проектів, що чутливо реагують на світові тенденції та пропонують інноваційні моделі навчання, застосовуючи…

Навчатися по-українськи

До 30 листопада в Центрі візуальної культури, який нещодавно перевідкрився за новою адресою по вулиці Глибочицькій 44, триває виставка критичного мистецтва Східної Європи із загадковою назвою «Локаут» – цей маловживаний термін означає зупинку роботи підприємства…

«Локаут». Несвоєчасна своєчасність

Полуденное равновесие миллионного города  дрожит на стыках крон и в деснах доспевших плодов. Немытые худые дети под окном разбивают кусками камней стекло от пивных бутылок. Удары об асфальт разрывают дворовую тишину. Дети кричат о добыче…

Гетто пороков

Різні країни Європи вже давно практикують ревіталізацію індустріальних районів, але не в плані відродження виробництва, а здебільшого шляхом їхньої реорганізації на культурні або туристичні об’єкти. Проекти здійснюються під найпоширенішим слоганом SECOND CHANCE – From Industrial…

Ревіталізація – це не лише про економіку

Я не певна, чи можна когось навчити бути письменником. Ще більше я сумніваюся, що можливо навчити когось бути хорошим письменником. Думаю, що насправді – ні. Однак допомогти письменникові розширити його чи її світогляд, дати змогу…

Як навчити письменника?

— ПМР. Страна которой на карте нет. ПМР. И мы несем с гордостью свой крест. Пускай нас мало. Но мы сильные духом. И если есть враг, мы под защитой друга. Россия… Один народ. Одна вера……

На шляху до Nowhereland

Есть много стадий отрицания такой страшной вещи, как неготовность нашей страны к войне. Начиная с самой простой – «они сдали Крым». «Надо было просто приказать – и наша могучая армия смела бы жалких рашистских ублюдков…

Слабость

Засновник мистецького простору “Дзиґа” Влодко Кауфман – людина, без якої складно уявити не лише львівське, але й українське сучасне мистецтво. Нині він працює над створенням візуальної концепції майбутнього Музею Майдану в Києві і вже зараз…

Коди свободи Влодка Кауфмана

Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Lb.ua

Ще якихось п’ять років тому в цьому дворі тримали курей, а сьогодні тут презентують книжку Нобелівського лауреата і грають рок-гурти. Арт-Двір – єдине місце у 12-тисячному Бучачі, де регулярно відбуваються культурні заходи зовсім не районного…

Тонкощі культурного менеджменту малих міст: Арт-Двір у Бучачі

KORYDOR публікує статтю, яка посіла І місце в мистецтвознавчому конкурсі від Stedley Art Foundation у 2014 році. Если я обращу человечество в часы И покажу, как стрелка столетия движется, Неужели из нашей времен полосы Не вылетит война,…

Путь, который стоит пройти

Этой осенью агентство «Ухо» (Саша Андрусик и Евгений Шимальский) запустило несколько долгосрочных проектов, которые уже ощутимо меняют культурный контекст Украины. С октября по май 2015 года состоится восемь концертов, где украинские композиторы объединятся в пары…

“Если и есть еще где-то надежда на слушателя, то она здесь”

В начале сентября на троллейбусной остановке напротив Мыстецького Арсенала после открытия проекта “Украинский Пейзаж” я встретила Александра Соловьева. Он вскользь спросил, есть ли у меня виза в Великобританию и как поживает мой соляной проект. Потом…

Дневник художницы. По ту сторону выставки

Коли намагаюся осмислити те, що відбулося з багатьма з нас рік тому у ході революційних подій, то передусім пригадую есей Альбера Камю «Людина бунтівна» з його максимою “Je me revolte, donc nous sommes” (я –…

Міра свободи

…Звичайна ситуація у вагоні метро: заходять двоє. Дівчина сідає, виймає з сумки книжку (рідер, планшет), хлопець – мобілку (айфон). Вона – читає, він – фотографує її, яка читає. Щоби це відбулось, і нікогісінько навколо не…

Перемога маркізи де Помпадур

Українська правда. Життя

Культурний проект

Велика ідея

Фонд Ріната Ахметова “Розвиток України”

Платформа

OK Projects

Національний музей

Closer

Музей Булгакова

Дискусія “Відкритий університет vs системний університет” відбулася в книгарні “Є” з ініціативи “Культурного Проекту”, напередодні запуску нової освітньої програми “Відкритий університет”. Учасники дискусії: Ростислав Семків – директор видавництва “Смолоскип”, доцент кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, літературознавець;…

Університет: відкритий чи системний?

Ще у 2012 році у Москві вийшло друком ошатне видання Олександра Парніса [1] про Василя Єрмілова – легендарного харків’янина, одного з найавторитетніших учасників українського культурного життя 1910-1930 років. Однак досі ця книга залишалася непоміченою в…

«Про булку в часи батона»

У понятті “освіта” наразі відчувається зміщення семантичного акценту. Раніше воно асоціювалося з певним результатом, станом, формально підтвердженою кваліфікацією. Тепер це слово все більше позначає процес – в ідеалі, нескінченний. Не секрет, що традиційні освітні інституції…

Народження метаосвіти, або навіщо вчитися вчитися

Ми зустрілися з Оленою Червоник в один із перших днів, коли вона з командою співробітників Ізоляції вимушена була провести в Києві. Напередодні фонд Ізоляція в Донецьку, де Олена працює кураторкою, було захоплено терористами. Тоді вже…

П’ять історій про Ізоляцію в екзилі

Дискусія про “соціальні медіа” поступово переходить від імовірних побічних ефектів, таких як самотність (Шері Таркл), отупіння (Ендрю Кін), зміни в мозку (Ніколас Карр) до формулювання етичних питань, як дати собі раду з нашим напруженим життям….

Після буму соціальних медіа: інфоожиріння

Високі технології стали практично синонімом неймовірного майбутнього. Прогрес обчислювальної машинерії та зміни, яких від цього зазнають наші повсякденні практики, сприймаються вже практично за замовчуванням. Тож представники покоління Z (народжені у 2000-х) зазвичай освоюють планшет раніше,…

Дух і цифра історії

Московська бієнале молодого мистецтва виросла з фестивалю молодого мистецтва “Стой! Кто идет?” (2002-2006), який щорічно організовували ММОМА (Московський музей сучасного мистецтва) та ГЦСИ (Державний центр сучасного мистецтва). Цікаво, що куратор цьогорічної основної програми “Час мріяти”…

Прийдешнє мистецтво

Вже другий місяць лунають заклики повернутися з майданів та робити свій внесок в розбудову країни мірою професійної компетенції та здібностей кожного (а дехто вже і Майдан розбудовує згідно власного розуміння). В цьому есеї я розмірковую…

Як працюють інновації, або Менеджмент (пост)революційного ентузіазму для чайників

Первинним поштовхом до написання цього тексту для мене стала подія вже майже річної давнини. Одного разу, цікавлячись думкою своїх фейсбук-друзів щодо проблеми так званих “двох Україн” – спрощено кажучи, “проросійської Східної” та “проєвропейської Західної” –…

Травматична географія

Можливо, глибоке історичне коріння європейської культури не стосується географічної та політичної єдності сучасної Європи. Але саме тут потрібно розвивати почуття спільності, надихаючись найкращим із подуманого та сказаного (а також заспіваного, намальованого та станцьованого), вважає Енда…

Чи існує європейська культура?

Я не впевнена, що ми маємо вступати в ЄС з економічних міркувань, але нам необхідний суспільний договір, аналогічний їхньому. Уявіть – найсвідоміші люди однієї країни, покоління за поколінням робили висновки – після воєн, голоду, зміни…

Перепрошивка норм

У розпалі Євромайдану та в очікуванні на підписання (чи непідписання) угоди про асоціацію України з ЄС у Вільнюсі KORYDOR поставив діячам та діячкам культури одне питання: Чого ви чекаєте (чи не чекаєте) від Євромайдану? В опитуванні взяли…

Євромайдан: вирватися з порочного кола

Разговор Елены Петровской и АЛЕКСАНДРЫ НАБИЕВОЙ состоялся после конференции, посвященной первой персональной выставке Бориса Михайлова в Харькове и в Украине. Ретроспектива Михайлова – без сомнения, одно из самых ожидаемых событий этого года. Инициаторами и организаторами…

Елена Петровская о “конце фотографии”

Конгреси культури – чи не наймодніший тренд серед масовок у ближньому і далекому зарубіжжі. Більші чи скромніші амбіції організаторів коливаються від лобіювання культури у маленькому містечку аж до лідерства у культуртрегерстві для цілих блоків країн. …

“Наташа” вийшла на панель?

Чи можемо ми створювати мистецтво після смерті? Які медіа є придатними для “загробного” мистецтва? Щоб серйозно зважити цю можливість, немає потреби згадувати роботи, які звертаються до скорботи й помирання чи просто зображують потойбічне життя. Задача…

Ймовірні медіа для “загробного” мистецтва

Інтернет-культура охоплює різноманітні сфери, починаючи від бездумного споживацтва, яке часто асоціюють з практикою “перепостів”, закінчуючи радикальним соціально-політичним активізмом, прикладом якого може зокрема слугувати існування організації WikiLeaks, діяльність Партії Піратів або руху групи Анонімус. А тому…

Наноактивізм у культурі

25 липня напередодні відкриття виставки “Велике і Величне” в Мистецькому Арсеналі роботу Володимира Кузнецова “Коліївщина: Страшний суд” замалювали, а самого художника не пустили на територію музейного комплексу. Разом із муралом Кузнецова з виставки зняли ще…

Великі питання після величного Арсеналу

28 мая 2013 года на российском сайте Кольта.ру была опубликована статья украинского активиста Александра Володарского “Искусство и политика в эпоху перемен” – о проникновении фашизма в современную культуру. Статья послужила поводом для АЛЕКСАНДРА РОЙТБУРДА поговорить…

Ответ контрреволюционного элемента

Навряд чи на вітчизняних університетських курсах з історії мистецтв (хіба що на тематичних) можна дізнатися, що у XVI столітті Софонісба Ангісола була придворною художницею двору Валуа, а у XVIІІ столітті у Франції існувала жіноча школа…

Тривожна реальність тілесності

Перед врученням Премії Казиміра Малевича, лауреаткою якої цього року стала Жанна Кадирова, CSM разом із партнерами – Польським Інститутом у Києві та Національним художнім музеєм – проводив круглий стіл “Спадок авангарду в сучасному мистецтві. Естетичне….

Естетичне. Етичне. Політичне.

Вопрос об обнаженных Теперь мы можем подойти к нашему вопросу с более разумных позиций, ибо вероятно, что ответ, почему же не было великих женщин-художниц, кроется не в природе индивидуальной гениальности или в ее недостатке, но…

Почему не было великих художниц. Часть вторая

В области искусствознания точка зрения белого западного мужчины, бессознательно принятая за точку зрения искусствоведа, может оказаться — и действительно оказывается — неадекватной: не только по моральным и этическим причинам и не только из-за элитистской своей…

Почему не было великих художниц. Часть первая

Два дні тому звичайна виделка стала зброєю гомофобії. 19 травня двоє людей пошкодили фотографії квір-сімей із проекту Євгенії Бєлорусець «Своя кімната», що відбувалася в Центрі візуальної культури. Подряпини на фотографіях – видимий знак болю, дискримінації,…

Виделка й ручка


спецтеми: