Коридор в новий рік
© all-art.org
"Венера в лахмітті" Мікеланджело Пістолетто
- Жанна Озірна
- 27.12.2011
-
-
- 850
Ваше найбільше художнє/мистецьке/культурне враження 2011 року?
Що ви чекаєте від року 2012?
Катерина Стукалова, арт-критик
1. 2011 год в украинском искусстве выдался одновременно очень насыщенным событиями и очень безрадостным. Бросается в глаза все возрастающая экспозиционная гигантомания и экстенсивность, дурная спектакулярность, за которой не чувствуется ни работы кураторской мысли, ни попытки задать или хотя бы угадать вектор дальнейшего развития. На фоне этого праздника тотального пиара могу выделить ретроспективу Александра Гнилицкого "Cadavre Exquis" в НХМУ, подавшую пример вдумчивой и неспекулятивной презентации нашей новообретенной классики, и «Трудовую выставку» в ЦВК, исчезающе редкий в наших краях тип выставки-исследования.
2. Этот год заканчивается в стиле bellum omnium contra omnes, чему виной спорные и противоречивые итоги Премии PinchukArtCentre и рейтинга журнала «ArtUkraine». Мне очень хотелось бы спрогнозировать, что следующий год станет годом плодотворной дискуссии, работы над ошибками и заключения некоего если не «общественного договора», то хотя бы взаимного «пакта о ненападении» в художественной среде перед лицом общих врагов – деградирующего государства, бессмысленного гламура и воинствующего пиара. Но дать такой прогноз на год Евро 2012 не решусь.
Лариса Венедиктова, перформерка, ініціаторка та засновниця Tanzlaboratorium
1. Найбільше художнє/мистецьке/культурне враження 2011 року - відсутність реакції художньої/мистецької/культурної спільноти на закриття театру «Вільна сцена».
2. Маю надію, що щойно створена ІСТМ (Ініціатива самозахисту трудящих мистецтва) працюватиме.
Олександр Соловйов, заступник генерального директора «Мистецького Арсеналу»
1. Я бы понизил градус впечатлений и ограничился словом «понравилось». Итак, в 2011 году мне понравилось следующее:
- асфальты Жанны Кадыровой на выставке номинантов PinchukArtPrize (попутно с этой же выставки отметил бы инсталляции Владимира Кузнецова, Николая Ридного, Маши Шубиной, Никиты Кадана, Гамлета Зиньковского и ее проект «Неявные формы» в Малой галерее Арсенала;
- проект Василия Цаголова «У страха глаза велики» в PinchukArtCentre;
- инсталляция Добрыни Иванова «Одноразовые люди»;
- перформанс Мирослава Вайды «Одичание» на ступенях Дворца Потоцких во Львове;
- картины Арсена Савадова из цикла «Бегство в Египет»;
- проект Станислава Волязловского (при участии Сергея Браткова) «Киоск между двумя башнями» в галерее "Риджина" (Москва);
- живописные шедевры Александра Гнилицкого в Национальном художественном музее;
- проект Ильи Чичкана и PSYFOX «Задний проход в музей»;
- акция FEMEN ( да-да, они уже достойны числится среди contemporary art) «Боже, царя гони» у храма Христа Спасителя в Москве;
2. Что касается ожиданий от 2012-го, то у меня они будут фокусироваться на 1-й Международной киевской биеннале современного искусства Arsenale 2012.
Василь Черепанин, керівник Центру візуальної культури, редактор журналу "Політична критика"
1. Однією з найважливіших подій цього року в українському художньому полі я би назвав виставку берлінського фотографа Мірона Цовніра, що відбулася в Центрі візуальної культури НаУКМА. Саме така радикальна візуальність, репрезентація трансгресивної тілесності якнайбільше потрібна в українському публічному контексті в часи наступу право-релігійної реакції, що призводить до нездатності критичного мистецтва протистояти натиску капіталу, ще й з хамським поводженням.
2. Я нічого не чекаю, буду діяти.
Арсен Савадов, художник
1. В Украине самое сильное впечатление на меня произвела моя собственная выставка в PinchukArtCentre, которая длилась с мая по октябрь. По композиции мне также очень понравилась выставка Олафура Элиассона.
2, Я бы хотел, чтобы хорошо прошла выставка, которая планируется в мае в Мыстецком Арсенале. Это Аrsenale - биеннале под кураторством Дэвида Эллиота. Надеюсь, что мы сможем выйти на новый уровень общения с мировым современным искусством. Интернациональный куратор способен обобщить опыт последних двадцати лет без диктаторов, увидеть большое на расстоянии. Это не просто выход на Запад. Это когда правильные академические люди раскрывают некий потенциал. Если эта выставка будет успешна, она будет очень нужна Украине.
Юлія Ваганова, програмний директор Фундації ЦСМ
1. Найбільшим позитивним переживанням був аукціон “Просто. Мистецтво”. Сподіваюся, що було не інерційне, а справжнє бажання підтримки і довіри до інституції, важливості її програм, роботи, людей.
“Трудова виставка” була для мене найцікавішою з точки зору концепції, підібраних робіт, програми, експозиції, місця проведення. Те, чого сьогодні бракує проектам – дослідження, як на мене, складало основу цього проекту. А крім того, я мала просто інтелектуальне задоволення від багатошаровості проекту. Дискусія, що виникла під час проекту, є ще одним доказом різного прочитання.
Другою цікавою особливістю року була та кількість дискусій, що виникали на
просторах Фейсбуку і «Коридору». Дійсно цікавих і жвавих. Такий відкритий обмін
думками, критики, професійних коментарів я не бачила минулого року. Звичайно,
трохи засмутив викид порожніх нападок і коментарів довкола Премії PinchukArtCentre і
рейтингу «АrtUkraine».
Також мені здається, що цього року інституції почали виходити на зовсім інший рівень взаємодії та професійної співпраці. Власне, професійне спілкування і спільні міжінституційні проекти мали цього року новий рівень і новий досвід. Мені видається, серед них було декілька по-справжньому спільних проектів, а не банальне надання чи заповнення простору.
2. Наступний рік… Мені подобається мріяти. Я хочу, аби в Україні з’явився справжній культурний кластер, а також справжня резиденційна програма. Я чекаю цього від наступного року. А ще - більше можливостей для лабораторних проектів і ініціатив.
Олексій Салманов, художник
1. Не хотел бы быть еще одним голосом в хоре, поющем осанну Жанне Кадыровой в связи с получением ею Премии PinchukArtCentre, но отметил бы ее другой проект – "Неявные формы" с проекциями света, теней и ее прожектор на Пейзажной аллее. Это единственное, что меня действительно впечатлило.
2. Ожидаю выставки Джеффа Уолла в PinchukArtCentre.
Анна Лазар, заступниця директора Польського Інституту в Києві
1. Найбільше враження 2011 - суб'єктивне: це робота над виставкою «Подорож на Схід» та її презентація в Києві в рамках Art-Kyiv Contemporary. Також - це «Трудова виставка» Худради в Центрі візуальної культури НАУКМА та розвиток мистецьких журналів «ArtUkraine» та «Коридор».
«Подорож на Схід» була першою в Україні та в Польщі презентацією сучасного мистецтва країн Східного Партнерства: Білорусі, Молдови, Вірменії, Азербайджану, України, Грузії, Польщі. Виставка була реально і відкрито виявленим в царині культури політичним інструментом. Митці та мисткині працювали на багатьох рівнях з темою любові як оцінкою та картиною сучасних соціальних стосунків, пострадянських травм, згадок про історію та рефлексією над функцією сучасного мистецтва у світі.
«Трудова виставка» цікава як результат роботи кураторського колективу. Вона порушила не лише проблематику оцінки праці, пов’язаної зі сферою послуг, але й праці художників, котрі в презентації своїх робіт впритул наблизились до сфери послуг. Виставка абсолютно незалежно окреслила поле проблем українських молодих митців. Виставка приваблива чіткою структурою, продуманою ідеєю та фактом, що є еманацією середовища, здатного на спільну працю, спільні ідеї та доречну артикульованість. Вона надихає надією на справжній альтернативний голос українського мистецького середовища.
Важливість регулярної мистецької критики є очевидною, адже вона стимулює, розвиває та, зрештою, є дзеркалом мистецького середовища. Потрібно розвивати проекти з історії та критики українського сучасного мистецтва. 90-і роки аж кличуть, щоби про них ґрунтовно поговорили, 80-і так само просять: пишіть про нас, робіть конференції, інтерв’ю, переосмислюйте.
2. В наступному році чекаю реінтерпретації простору Національного художнього музею за допомогою колекції Центру сучасного мистецтва «Уяздовський Замок» (травень-вересень), розвитку та конкретних результатів політики PinchukArtCenter, Премії імені Казимира Малевича, наступних кроків Худради та виходу поетичної збірки Сергія Жадана «Вогнепальні та ножові». А ще чекаю на біенале в Берліні, курованого Артуром Жмієвським.
Наталя Жеваго, засновниця Культурного Проекту
1. Найбільше враження цього року – виставка в Мистецькому Арсеналі, присвячена 20-річчю незалежності України. Звичайно, це також Премія імені Малевича, до якого я мала стосунок і який став для мене чудовим досвідом і грандіозним враженням.
2. Мої очікування на 2012 рік пов’язані з моєю діяльністю в царині культури. Власне, ми дещо змінимо внутрішню структуру Культурного Проекту. Можливо, деякий час зовні він виглядатиме звично, але вже зараз відбуваються революційні зміни всередині. Я сподіваюсь, що у 2012 році ми прозвучимо зовсім по-іншому і створимо якісну школу. З’явиться маленька цеглина у фундаменті майбутньої art-school. Це наша мрія, і ми нині поставили перед собою таке завдання.
А ще маю великі очікування щодо діяльності Мистецького Арсеналу. Сподіваюсь, що майбутнє бієнале вплине на мистецьке середовище, змінить його зсередини, зробить структурованішим.
Євгеній Карась, галерист
1. Значні події цього року - це анонсування ГогольFestу та Arsenale на наступний рік, звісно, масштабні проекти «Незалежні» та «Космічна Одісея», також активність аукціонного дому «Золотий перетин» і виставка повної колекції скульптур Едгара Дега із колекції Ігоря Воронова. Із прикрих подій – це закриття музею сучасного образотворчого мистецтва на вул. Глибочицькій, і театру «Вільна Сцена».
2. Мої очікування щодо наступного року стосуються формування державної політики, яка звільнить від депресивного попиту на культуру. Я сподіваюсь, що держава нарешті почне фінансувати царину культури та створить податкові, економічні, політичні й морально-етичні умови для її розвитку. А чиновники вищих рангів будуть коли не ініціювати, то хоча б відвідувати національно значимі події – це ввійде в їхній моральний та службовий обов’язок. І, зрештою, сподіваюсь, що до державного управління культурою залучать відомих експертів у мистецтві.
Віктор Марущенко, фотограф та засновник Школи фотографії Віктора Марущенка
1. Цього року я відвідав чимало різних виставок. Найбільше враження на мене справила стара серія робіт Нен Голдін «Балада сексуальної залежності». Вона вже багато років не фотографує, однак ця серія час від часу експонується в різних куточках світу. Я бачив її в 90-х, а зараз передивився у вигляді слайд-шоу. Минуло 20 років, але її фотографії мають ще більший вплив. Також я відкрив для себе Юджина Сміта – видатного американського фотографа-документаліста.
Щодо українського арт-простору, то найбільше враження на мене справив інтерес до моїх лекції в Культурному Проекті, на які записалось близько 700 людей, а відвідало приблизно половина. А отже - молодь цікавиться фотографією і хоче її вивчати. Наше завдання й надалі надавати такі можливості для молодих людей, створювати більше освітніх програм, де б вивчали й сучасну фотографію.
Також цього року нам вдалося реалізувати проект «1986: два погляди», який був створений за підтримки грантової програми і3 благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» (вперше наш проект підтримала громадська благодійна організація). Загалом рік можна вважати насиченим цікавими мистецькими подіями.
2. Чекаємо на бієнале та розраховуємо на прорив в царині мистецтва зокрема та культури загалом.
