Євгенія Олійник

Євгенія Олійник
Співредакторка "Коридора", журналістка й карикатуристка, працює з "Радіо Свобода" з 2011 року.

ТЕКСТИ АВТОРА:

Онлайн-журнал Korydor спільно з рекламно-комунікаційною групою HAVAS GROUP UKRAINE публікує серію текстів, у яких ми досліджуємо найцікавіші речі, що відбуваються з рекламою й те, як на них реагує сучасна культура. Спецтему відкриває текст ЄВГЕНІЇ ОЛІЙНИК про те, як…

Любе дзеркальце: як змінюється образ тіла в рекламі  

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу й посів I місце в шостому Мистецтвознавчому конкурсі , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    Уособлення всього, що не може дозволяти собі художник чи куратор – приблизно…

Голос без голосу

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про радянську естетику в українській пропаганді, візуалізацію смерті, Instagram ЗСУ, та фотографії про війну на Сході, яких ми не побачили.

Лик героя, личина ворога: як різняться портрети тих, хто воює на Донбасі

Резидентка ДИАНА УХИНА – о различиях в советской матрице, памятниках женщинам и дрейфе как способе узнать город заново.

Диана Ухина: «Образ женщины появляется в публичном пространстве только если отвечает запросам общества»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК прочитала дві книжки американського невролога Олівера Сакса, які вийшли у видавництві «Наш формат», і міркує, як це – бути лікарем, філософом, пацієнтом і письменником одночасно.

Олівер Сакс: секрети розладів і творчості

Карикатуристка, активістка та мама КЕЙТ ЕВАНС – про сцени сексу в історії соціалістичної боротьби, авторитарне виховання та новий графічний роман про сирійських біженців.

Кейт Еванс: «Найважче – писати фразами, які можна ретвітнути. З працями Рози Люксембург це непросто»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК побувала на відкритому просторі «Участь без участі» фестивалю «86» у Славутичі й записала його найцікавіші дискусії.

Робота над факапами

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК подивилася фільм Тайга О’Саллівана «Великий мур» і міркує про ціну красивої кінематографічної метафори.

Великі й маленькі мури: як працюють стіни

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про стрічку «Вигорання» й те, як виснаження стало визначальною ознакою нашої доби.

Люди у вогні

Активіст Yes Lab ШОН ДЕВЛІН розповідає, як це – боротися з корпораціями й не втрачати почуття гумору.

Бути як Yes Men

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

Канадський драматург – про українську прем’єру «Тома на фермі», практики рівності й мистецтво, яке не здатне змінити світ.

Мішель Марк Бушар: «Я не пишу п’єси «про геїв», але в Україні їх розумітимуть саме так»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК ділиться враженнями про харківську частину проекту «Точки наближення» й міркує, як давати раду «недоречним» почуттям.

Ніхто не говорить

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК подивилася новий фільм Віталія Манського «Рідні» й міркує, чому його варто дивитись, передусім - українським глядачам.

У колі війни: фільм Віталія Манського

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пригадує, чим відзначилась українська культура в 2016-му.

Рік немовчання

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

Зачекінитись у Дахау

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК міркує про те, в чому проблема з невдалим втручанням у публічний простір і з нерозбірливою культурною політикою єпропейських донорів.

Спершу Гаага

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Письменниця розповідає про подружні зради в Америці та Франції, новітні батьківські параної та вплив аристократичного походження на грудне вигодовування.

Памела Дракерман: «Усі експерти з дитячого виховання були жахливими батьками»

В авторській колонці ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пише про химерні форми боротьби з «совком», які виникають у публічному просторі країни.

Прапор і сліпота

Художниця з Північної Ірландії про те, чому не варто пропагувати «духовність» через культуру.

Шила Колкло: «Київ – це така собі радянська Європа»

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Бути собою: як писати про фемінізм для підлітків

На правій руці британського документаліста Марка Казінса витатуювано: «Forough» – на честь іранської режисерки Форуг Фаррухзад. Там само – супрематичний хрест Малевича. На лівій руці – імена Ле Корбюзьє та Ейзенштейна. У фільмографії Казінса є…

Марк Казінс: «Ми ніколи не поховаємо останнього ханжу, але це приємно уявляти»

У Національному художньому музеї України відкрили виставку «Ідентичність. За завісою неозначеності». У ній взяли участь понад 30 художників з України та Північно-Балтійських країн. KORYDOR поговорив з кураторкою виставки, директоркою Латвійського центру сучасного мистецтва Солвітою Кресе…

Солвіта Кресе: «Є страх прокинутись у геть іншому світі»

Усі позитивні постмайданні процеси часом навіюють несміливу ілюзію, що Україна все-таки більш-менш схожа на прогресивну європейську державу. Цей міраж, щоправда, тане щоразу, як хтось із політиків публічно міркує про те, якою має бути українська культура…

Рятуючись від сучасності

«Видавництво Старого Лева» видало український переклад книги «Психологічна травма та шлях до видужання» американської психотерапевтки, професорки Гарвардської медичної школи Джудіт Герман. Ця робота є результатом 20 років досліджень та клінічної практики та представляє докладний і…

Жах без імені: травма як продовження політики

Я вперше побачила, як виглядали одеські квартирні виставки 60-70-х років, кілька років тому на виставці в «Мистецькому арсеналі». Щільно завішені роботами стіни – аж до самої стелі. Це була єдина можливість експозиції для тодішніх художників-нонконформістів,…

Канон свободи

2016-ий рік почався з чергової задачі з толерантності з двома вкрай проблемними невідомими: жінками й біженцями. Напередодні Нового року близько тисячі чоловіків «арабської та північноафриканської зовнішності» напідпитку, серед яких були шукачі притулку, пограбували та сексуально…

Кельн і його жінки

«Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих у Парижі, – ведуча прес-конференції секунду вагається і додає: – і на Донбасі». Після паризьких атак минуло два місяці. Французький триколор зник із аватарок, про Париж згадували спершу в…

Тиранія співчуття

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід

Почему заголовок важнее самой рецензии, зачем общаться с национальными режиссерами и могут ли молекулярные биологи писать о кино – об этом говорили на круглом столе кинокритиков, организованном киевским кинофестивалем «Молодость». KORYDOR записал самые интересные реплики…

Как работает кинокритика в эпоху новых медиа

19 серпня 1991 року Сергій Лозниця йшов Києвом від Голосієво до центру, слухав Радіо Свобода і спостерігав. У місті було спокійно, хіба що на Республіканському стадіоні кількасот людей зібрались послухати В’ячеслава Чорновола. Мої батьки, яким…

Амнезія дев’яностих. “Подія” Лозниці

Хорватську письменницю і журналістку Славенку Дракуліч цілком можна назвати антропологинею комунізму. Вона досліджує радянську ментальність – чи то документування жіночого досвіду соціалістичного побуту («Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»), чи тваринні алегорії («Екскурсія Музеєм…

Славенка Дракуліч: «Між свободою і безпекою люди вибирають останнє»

У невеликому залі театру «Дах» темно, лише по стінах ковзають холодні плями світла – у кожного з акторів і акторок, які розмістилися по колу вздовж стін, у руках ліхтарик. Промінь світла зупиняється на одній із…

Георг Жено: Нова функція театру – дати простір новим досвідам

«Чому ви не виїхали?» За останній рік саме це питання чи не найчастіше чули люди, які залишилися у прифронтових містах Донбасу. Запитують зазвичай із подивом, пересторогою й осудом – неначе зима у неопалюваному підвалі викликає…

Коридори людяності

«Катрін Деньов вийшла заплакана з «Полону». «Український «Полон» змусив глядача в Каннах знепритомніти». У цих заголовках-реакціях на новий фільм Анатолія Матешка (українська прем’єра стрічки нещодавно відбулася на Одеському кінофестивалі), відчувається гордість. Щоправда, самого кіно вона…

«Полон»: подивіться на наші страждання

Трохи більше місяця тому український медіапростір вітав новий телесеріал «Гвардія» як знамення майбутнього кінопроцвітання й омріяне повернення національної ідеї в прайм-тайм. Однак насправді серіал про перших добровольців Нацгвардії виглядає доволі скромно: епізодів усього чотири, і…

Війна, яку ми споживаємо

Думаю, запрошуючи до діалогу Катерину Ботанову та Олеся Донія, організатори циклу дискусій «Культура vs пропаганда» сподівались, що розмова буде цікавою, але не підозрювали, наскільки. Переглянути її варто хоча б заради того, щоб зрозуміти, у якому…

Між двома українськими культурами

«Говоритимемо про межі свободи слова…» – чую поряд. Редактор запрошує гостей на ефір і в перервах між дзвінками голосно полемізує сам із собою на тему атаки редакції «Шарлі Ебдо». Щось про близький схід і кризу…

Свобода проти терору

спецтеми: