Катерина Яковленко

Катерина Яковленко

ТЕКСТИ АВТОРА:

В 1995 году Ирина Ластовкина дебютировала как художница, работающая в поле современного искусства. На выставке «Рот Медузы» она показала созданное из металла платье. Это первая и последняя работа Ластовкиной для выставок современного искусства. По разным причинам…

Ирина Ластовкина: «Когда мы увидели украинскую живопись, у нас все перевернулось с ног на голову»  

О Маргарите Жарковой в Одессе ходят легенды. Ее помнят как экстравагантную яркую личность, жену Александра Ануфриева[1], мать Сергея Ануфриева[2], как человека, вокруг которого собирались люди, у которой проводились квартирники, а в публикациях в медиа о…

Юлия Жаркова: «Мама взращивала в нас способность свободно мыслить»

Історія феміністичного українського мистецького дискурсу починається після 2000-х років. Осмислені гасла, переважно жінок-художниць, про рівні права почали проговорюватися саме після міленіуму. До вивчення феміністичного українського мистецтва звернулися передусім дві дослідниці — Тамара Злобіна й Оксана…

«Рот Медузи»: перші спроби феміністичних виставок

Термін «дитячий дискурс» з’явився у вітчизняному мистецтвознавстві у 1990-х роках, його вживали головно для позначення дитячої тематики в роботах київських і одеських художників. На противагу московському концептуалізму (словник якого містить поняття «Колективний дискурс дитинства») українські…

Дитинство й страх: упливи сюрреалізму в творчості українських митців 1990-х років

«Тверде телебачення» — наскрізна фундаментальна мистецька і філософська концепція Василя Цаголова, у рамках якої художник працював передусім у 1990-х роках. Цю свою ідею Цаголов сформулював у програмному тексті «Твердое телевидение» (1993) як «припущення нематеріальності світу…

«Тверде телебачення»

Искусствоведка Надежда Пригодич вошла в украинское искусство в 1990-х годах, будучи  студенткой художественного института. Она одной из первых защитила диплом о современном искусстве, где описала контекст и работы 1990-х. А к концу десятилетия Пригодич организовала…

Надежда Пригодич: “Диалог, конфликт, критика мне кажутся продуктивнее преемственности”

Останніми роками в Україні з’являється дедалі більше ініціатив, спрямованих на (пере)осмислення радянської спадщини — історії та культури. До таких ініціатив належить і «Метод Фонд» — незалежна та некомерційна організація, заснована молодими художниками й художницями та…

Метод Фонд: Пошуки інтерпретацій соцреалізму

Днями у PinchukArtCentre відкрилась персональна виставка переможиці премії Future Generation Art Prize Дінео Сеше Бопапе. Африканська мисткиня реалізувала тотальну інсталяцію з землі з різних континентів, землі, яка належить різним народам та переживала страшну історію. Дінео…

Свята земля й мистецьке лобі

Музыку Алексея Ретинского можно услышать в концертных залах Австрии, Германии, Швейцарии и Украины, причем не только в академических залах, но и в клубах – он автор камерной, хоровой, симфонической и электроакустической музыки, музыки для театра,…

Алексей Ретинский: «Чтобы музыка снова стала полем коммуникации, она должна говорить без сурдопереводчика»

Цьогорічна дата – сто років революції 1917 року – змушує поглянути на досвід України попередніх років із різних поглядів – не лише революційного, військового, тоталітарного, але й побутового, особистого, людського. Через брак знання та досліджень…

Ірина Склокіна: “Ностальгія пов’язана із браком позитивного бачення майбутнього”

Останніми роками з’являються нові проекти, присвячені вивченню українського культурного контексту, окремих постатей та взаємозв’язків. І попри те, що дуже багато матеріалів вважаються знищеними або зниклими, інформація про те, чим жила Україна 1920-х, починає поступово проявлятися,…

Олег Ільницький: “Футуристи були останні, хто опиралися партії”

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО пише про "поломану" реальність колажів Сергія Святченка та його особисті виклики в емігрантському житті.

«Ловец снов»: Сергей Святченко

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО досліджує мистецький суржик і концептуальне возвеличення національних штампів і стереотипів у художній практиці 90-х років.

“Вольова грань”. Мистецтво, яке послуговується суржиком

ОЛЕКСІЙ РАДИНСЬКИЙ констатує діагноз української культури: компенсаторна праця культурних діячів призводить до надвиробництва культурного продукту, який ніяк не впливає на суспільство.

Олексій Радинський: “Ніякий «цивілізований діалог» не може починатися з погрози погрому”

В рамках Исследовательской платформы PinchukArtCentre СЕРГЕЙ СВЯТЧЕНКО рассказывает о переломных 1980-х и современном искусстве.

Сергей Святченко: «Мы сами решали, как организовывать выставки современного искусства»

Художница ЯНА БЫСТРОВА – о «борьбе за красоту стереотипа», эксперименты с фотографией и отъезде во Францию.

Яна Быстрова: «Красота, пропорции и идеал – это предлог для написания собственных правил игры»

Художник – об Одессе начала 1990-х, современном украинском искусстве, «раскартинивании» и переходе к новым медиа.

Андрей Казанджий: «Мы выходили в эфир в одесских трамваях»

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – об андрогинных образах, монстрах и дефрагментированных телах в работах украинских художников 80-90-х.

«Тело» Парижской Коммуны. Часть вторая

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – о женщинах сквота «Парижская коммуна».

«Тело» Парижской Коммуны. Часть первая

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО – о неуловимом художнике Гнилицком и его работах на выставке в «Арсенале».

Паломник, праведник и художник

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

Владимир Рафеенко: «Тревожная штука эта наша современность. Но жить в ней можно и даже нужно»

Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»

МИХАИЛ МИНАКОВ – о политической сексуальности, «маленькой Киевской империи» и иллюзии горизонтальних отношений в обществе, которую порождают соцсети.

Михаил Минаков: «Сетевые сообщества могут ускорять дегуманизацию общества»

ГЕОРГИЙ СЕНЧЕНКО – об успехе «Печали Клеопатры», нижнем белье Бонито Оливы и инди-роковой атмосфере украинских 90-х.

Георгий Сенченко: «Искусство — это миф. Но жизнь без этого мифа порой невыносима»

ОКСАНА БУЛГАКОВА рассказывает о том, как менялась телесная выразительность немого кино, почему физическое уродство временами считалось эротичным, и что общего у Довженко и немецких экспрессионистов.

Оксана Булгакова: «Женское лицо и тело в советском кино»

Художница ВАЛЕРИЯ ТРУБИНА рассказывает о том, как формировались культурные и социальные интересы художников Паркоммуны в 90-х годах, а также о понятии «трансавангард» в украинском контексте.

Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти»

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО поговорила с ЕВГЕНИЕЙ БЕЛОРУСЕЦ о проекте «Победы побежденных», который рассказывает о повседневной жизни и труде шахтеров на территории войны.

Повседневность и война

Ця стаття опублікована завдяки НАТАЛІ ЄРЬОМЕНКО, яка підтримала онлайн-видання KORYDOR на спільнокошті. Художница и дизайнерка из Непала Арпана Раямаджи — одна из тех, кто обязан своей популярностью Instagram’у. Именно там она впервые начала выкладывать фотографии со…

Новая красота в Instagramе

Александр Гнилицкий – один из немногих современных украинских художников, который первым начинал экспериментировать с медиумом. Работая с живописью, инсталляцией, перформансами, видео, Гнилицкий всегда создавал свое ощущение пространства и реальности. А детали для своих объектов он…

Ксения Гнилицкая: “Для его поколения было важно, чтобы было смешно и непросто”

Флоріан Юр’єв – архітектор, художник-шістдесятник, музикант, автор теорії про музику кольору (не плутати зі світломузикою), автор кольоропису, автор знаменитої «тарілки» на Либідській. До списку того, чим свого часу займався Юр’єв, можна додати ілюстрування книжок, і…

Флоріан Юр’єв: “Сучасна архітектура Києва – це піратство”

спецтеми: